повчання

[novuj_kolir]

якби я писала листа до діда Мороза, я би попросила, щоб люди більше почали цінувати життя. своє життя в ролі чиєїсь дитини, сестри/брата, друга, половинки, матері/батька. не ховаючи очі, говорячи про його єдиність, не соромлячись своїх вчинків, а щоб отак от щиро і все найближчим. хіба то є любов і самоповага до себе, коли ти дозволяєш собі все, не розрізняючи чорного від білого, тепла від холоду, добра від зла?

тільки не треба думати, що в мене все погано. я вже давно не відчувала такої самодостатності, як зараз. а може й взагалі ніколи.
просто яким мінливим не був би настрій, його завжди переслідують відповідні думки