Іще один "слуга" виявився "розбійником". І не бачить у цьому нічого поганого
"Бачить Бог, закон не забороняє мені бути слугою народу й бажати добра країні через те, що я скалічив якогось чувака і маю за це судимість!"
Нардепистий «слуга» Андрій Богданець зізнався, що чхати хтів на якусь там судимість має судимість.
«З одного боку, шкода, а з іншого - навіть розумію наших опонентів, яким нічого не залишається робити, як шукати сенсації там, де їх немає», - констатує член фракції, скандали в якій уже стали буденністю, тож якась там звичайна судимість на сенсацію і справді не тягне.
Міністр-дебіл і депутат-розбійник
За Богданцевими словами, 2015 року він «добровольцем брав участь у бойових діях на Донбасі у складі батальйону особливого призначення «Січ». Перебуваючи у відпустці, нинішній зеленськівець спершу «натрапив дорогою на людину», потім полаявся з нею, а відтак - завдав тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Звісно, на Богданцеве переконання, винен у цьому сам постраждалий, бо «спочатку провокував», згодом «ледь не став винуватцем аварії за нашої спільної участі», аж нарешті, «після словесної перепалки» - «якось не так на мене глянув»«плюнув в обличчя» майбутнього народного обранця.
Отут і почалася перша зустріч із виборцем його майбутнього слуги
У відповідь тоді ще не зепутат добряче відпиз*ив«один раз вдарив, не розрахувавши сили» представника того самого народу, якому нині буцімто служить.
По немовбито однім ударі начебто любителя обпльовувати надію вкраїнського парламентаризму довелося лікувати - буцімто й коштом його кривдника, який хоч і вже «після інциденту», та «провину свою визнав».
Жме на зелену кнопку жалості
«Мені по цимбалах справді шкода, що потерпілий мав проблеми зі здоров’ям після тієї нашої зустрічі», - спробував бути переконливим зепутат. І тут же додав, що ані його «один удар», ані тілесні ушкодження середньої тяжкості, ані судимість, що її «слуга», до речі, показово бере в лапки, словом, усе це аж ніяк не заважає Богданцеві бути народним депутатом.
І, ясна річ, згадав при цьому про Коломойського Бога й закон: «А зрештою - нехай розсудить Господь Бог, адже згідно з чинним законодавством такі події жодним чином не впливають ані на можливість бути депутатом, ані на моє власне бажання справжніх позитивних змін в Україні!» Л - лох логіка!
"Правду кажу, правда ж, Діма? Кажи "Зуб даю!", бо я тебе вдарю! В зуба!"
На цю феєрію «слузі» найліпше відповість сам його хазяїн: «Вийдіть атсюда! Вийди атсюда, розбійник ти! Плоха чуєш мене? Іді гуляй, госпаді».
"Арахамію бистра сюда!"
Отаке.