Мирна революція. Що робити? Порада досвідченого.
Міхаел Коцаб, музикант і активіст Оксамитової революції в Чехословаччині 1989 року:
- Можливо, у вас зараз більше витримки і сил. У нас революція щодня починалася о 5-ій годині вечора. Тоді ми були певні, що на Вацлавській площі збереться більш як 100 тис. людей, сюди також прибували всі закордонні та місцеві журналісти. Щодня ми встановлювали якусь одну мету і намагалися за цей день досягти її і від неї вже не відступати. Такими маленькими кроками ми рухалися вперед - ми створили окремі робочі групи за окремими напрямами (поліції, армії, інформації, політики тощо), і кожна з них вигадувала якусь певну мету на наступний день. Ці цілі були зовсім маленькі, бо велику мету ви не осягнете за один день, і ми намагалися їх виконати. Потім одразу ж влаштовували прес-конференції, на якій говорили на весь світ, чого вдалося досягти за цей день, і це висвітлювали закордонні ЗМІ. Таким чином, ми щодня працювали над бекграундом нашої перемоги у майбутньому. Ми пильнували за тим, щоб на черговій конференції виступив щораз інший речник з Громадянського форуму, щоб не виникнуло синдрому одного лідера і щоб не почалася фрустрація всієї структури знизу. Якби на прес-конференціях виступав завжди один Гавел з двома іншими діячами, ми напевно не виграли б.
Олександр Лотоцький, 24 грудня о 22:44