Про птічьку
Звили за вікном нашої вАнни птічькі гніздечко, полюбовалися пару днів (всьо на наших очах без стиду та совісті), потім птічька женщіна знесла яєчко і сіла на нього висижувать, а птічька мужчіна здриснув. Сиділа вона на ньому тиждень, другий.. Постійно сиділа і нікуди не відлітала. Я ото буває дитині жопу від какашок мию і кажу:"фін хамама?", а дитина вже пальчиком і тиче в ту сторону, там мол хамама твоя. Звикли ми до неї, до хамами (з басурманської птічька). За цей час товаріщ встиг полетіти у відрядження днів на десять, птічька сидить, ми собі теж сидимо, все чінно і благородно. І от, акурат в той день, коли Оні, тобто товаріщ, повернулися з відрядження, птічька залишила гніздо!!!! Блядь! Я їй створювали всі умови тиші та спокою, ніяких лишніх звуків, ніяких шумних відкривань дверей, і - залишила гніздо! А в гнізді яйце! Мені, як метері, як женщіні, дивитися на таке ой як було тяжко важко і сумно, намагалася спихнути провину на товаріща, шо ти мол слон, дверями хряпнув, птічька (з басурманської хамама) злякалася і полетіла, і всьо! те, шо в яйці не вилупиться вже ніколи і світу білого не побачить, скатіна ти твою туди растуди.. Да.. Дні ідуть, яйце в гнізді, птічькі немає.. Я ще пішла перевірила з під'їзду по всіх поверхах налічіє птічок: на всіх вікнах вАнн сидять, і тільки на моєму самотнє гніздо.. Нє-ви-но-сі-мо... Аж ось дивлюсь, на вікні іншої нашої вАнни любуються птічькі, аж серце йокнуло від радості: бить яйцю! Нанесли гілочок, прилетять, поворкують і далі летять. І вот, свершилось - сидить птічька перший день! Створюю умови так сказать :) тьху тьху
