(no subject)
мене зараз врятувати може одне - відпустка кудись в бухгалтерію напередодні закриття річного балансу в колєктів, де одні зміюкі підколодні і над ними гримза в клімаксі - от!
Шоб годину трястися в метро з пересадкою на маршрутку і всі навколо добрі такі шо зранку шо ввчечері особливо
(очінь скучаю за ранковим маршом пінгвінів на пересадці з Золотих воріт вже не пам'ятаю на яку - ужас, ужас! )
Місяць такої інтенсивоної терапії надовго повернули б смак до сидіння вдома ггг
Тим часом ходили з товаріщєм в кіно на Divergent (головний герой душка!), були відсутні близько трьох годин і дитина за весь час не попросила мами! І приємно й неприємно водночас, бо з одного боку він дуже самостійний в усьому, з іншого боку - я егоїстка і воно мені до сих пір маненьке і хочеться його завжди під бока і ніяких самостійностей .. шас заплачу.. :(