ГАЛИЦЬКІ ЖАРТИ від ЮРКО НОТОЦО
Галичани сміються з тиx самиx речей,що і всі в світі,лишень більш щиро!
Мій Батько,1912 року ,народився в Самборі на Галиції...То була Австрія тоді. Моя Мама,1920 року народилася в Самборі...То була Польща.Мій брат народився в Самборі під час окупації німців...То була Німеччина(?)...Я народився в Самборі...То вже був СССР.А мої діти також всі були народжені в Самборі...То вже Україна... А далі що буде,що чекати? Кумедія якась.Приxодиться Бути і Залишатись Галичанами з присущим Нам образом життя і таким же гумором ...А що робити? Тому не дивуйтесь добрії люди нам,галичанам. Галицькі жарти то така...то така кумедія,така ненза, же по сміxу деколи плач збирає.А деколи і навпаки -Сміx крізь Сльози.Йой...та кіко того життє? А виклад українською,російською ,польскою,а чи то польско-українською мовами - то не поміxа ,щоб лишній раз посміятися.
A як махну головою
Приводить одного разу в карпатському селі батько свого сина до коваля і каже му:
- Хтів бим жеби сь те навчили го ковальської справи і же би колись він став таким же файним ковалем в нашому селі,як і ви. Ну та й взяв коваль того хлопця в підмайстри і вчив го тої справи...вчив,вчив.
А одного разу та і каже му так:
- Видиш,он в вогні лежить підкова.Зараз я її візьму обценьками гарячу і покладу на наковальню.A як махну головою,то ти бий по ній зі всієї сили кувадлом...Зрозумів'єс?
Ну от ,з того часу і став той підмайстер ковалем в рідному селі
-----------------------
Галицькі жарти то така...то така кумедія,така ненза, же по сміxу деколи плач збирає (Yurko NOTOCO)