Псалом №136/137 (Ерушалаим)
Click to viewОкремо хочу винести тут пропозицію Еріха Ценґера щодо перекладу останніх віршів Псалма 137, які у своєму буквальному перекладі можуть викликати певний спротив. Тож, з одного боку, цей дослідник говорить, що редакція подібних текстів не повинна повністю залагоджувати шорсткості тексту (а тим більше вилучати їх повністю). Такі тексти мають дратувати, бо зло повинно викликати спротив і неприємність. Але теж і вміти висловити думку іншими образами та поняттями, що, можливо, більш зрозумілі для сучасного читача. Таким чином він подає свою пропозицію:
А ти, Вавилонія, кримінальна!
Блажен, хто поставить тебе на суд
за зло, яке ти нам вчинила.
Блажен, хто тебе схопить
і покладе назавжди край твоєму пануванню.
Звісно, вирази можна поміняти, покращити, навіть застосовуючи до конкретних проявів Вавилону. У цьому сила Псалмів - вони мають бути актуальними. На мою думку, чому Т.Г.Шевченко написав вірш на підставі саме цього Псалма? Таких літературних опрацювань у нього небагато. Але цей говорив йому про нього, про його ситуацію.
Зацитую ще один приклад більш сучасного відчитання Псалма, авторства Ернеста Карденаль (помер 1 березня 2020 року):
Над ріками Вавилонії / ми сидимо і плачемо / згадуючи Сіон. / Дивлячись на хмарочоси Вавилону / і на вогні, що відбиваються в річці, / на вогні нічних клубів та барів Вавилонії / та слухаючи їх музику. / І плачемо. / На вербах біля берега / ми повішали наші арфи, / на плакучих вербах. / І плачемо. / А ті, що нас взяли у полон, / просять заспівати їм / якусь народну пісню, / фольклорну співанку Сіону. / Але як співати у чужій землі / думи Сіонські? /Нехай мені всохне язик / і горло з’їсть рак, / якщо не пам’ятатиму про тебе, Єрусалиме! / Якщо не віддам перевагу Єрусалиму / перед їхніми задоволеннями та всіма їхніми святкуваннями. / Вавилон, озброєний бомбами! / Ти, що любуєшся в знищенні! / Блаженний той, хто вхопить твоїх дітей / - творіння твоїх лабораторій - / і жбурне їх об скелю.
3 ілюстрації Київського Псалтиря до Пс 137 (1397 р.):
1. Плач на ріках вавилонських (номер аркуша 189)
Ілюстрація до Пс 137(136) відноситься до кількох віршів, а саме 1-3: «Над вавилонськими ріками, там ми сиділи й ридали, як згадували Сіон. На вербах, серед нього, повісили ми наші гусла. Бо там пісень у нас просили ті, що в неволю нас забрали, просили радости у нас тії, що мук нам завдавали: “Співайте нам пісень сіонських!“» Зліва внизу зображено оголену чоловічу фігуру світлосинього (водяного) кольору, що представляє річки Вавилонії. З правого боку - дерево, під яким сидят полонені (напис - “люди полону”): дво чоловіків та одна жінка. На дереві - вербі - висять два кошики та два “органи”, що нагадують формою тамбурини або литаври. До них підходять двоє вавилонян, що вимагають сіонських пісень
Ілюстрація з Хлудовського псалтиря (аркуш цілком)
Хлудовська псалтир це рукопис на грецькій мові, написаний близько 850 року у Візантії. Сцена дуже подібна до тієї, що представлено у Київському псалтирі: уособлення вавилонських рік, дерево із повішаними музичними інструментами, більша група полонених та двоє “персів” в особливому одязі та головних уборах.
Псалом 137 (136) викликав чимало емоцій та відгуків не лише у чисто богословській сфері. Пісня By the rivers of Babylon, натхнена текстом Псалма, у виконанні Boney M., стала довголітнім хітом у багатьох країнах світу: https://www.youtube.com/watch?v=rpDj1UTIn4Y. Хоча контекст цієї пісні інший, але показує, як сенс Псалма знаходить застосування до інших ситуацій. Останні вірші Псалма гурт пропускає…
Любителі класичної музики пам’ятають про Va, pensiero авторства Джузеппе Верді з опери Набукко: https://www.youtube.com/watch?v=e1JkhNOcXGo. Це найбільш відомий фрагмент опери. І він теж натхнений псалмом 137.
Йоганн Себастьян Бах не оминув цей Псалом: An Wasserflüssen Babylon. Так само Франц Ліст - https://www.youtube.com/watch?v=RW4-WtXpPm0.
Музика Franza Xaver Richter “Super flumina Babylonis. Psalmus 136 a 12 voci” можна частинами знайти в Інтернеті.
Джованні П’єрлуїджі Палестріна теж написав на Псалом: https://www.youtube.com/watch?v=1f0iCn2KieA.
Caleb Burhans - Super Flumina Babylonis · Trinity Wall Street Choir: https://www.youtube.com/watch?v=_YZnPj7-evs&list=PLkxhSCx8wUT_Xz27tTr6sMHKvTyEOiX0w&index=20.
В Інтернеті можна знайти теж виконання Псалма на музику Артема Веделя, В. Крупицького, Олександра Архангельського і багатьох інших.
Дуже пронизливе виконання Олени Камбурової на слова Юлія Кіма На реках вавилонских: https://www.youtube.com/watch?v=1h8oevKsDfk.
Ежен Делакруа присвятив цьому одну свою картину: Babylonian Captivity.
Едуард Бендеманн: Die trauernden Juden im Exil.
Зображень є настільки багато, що окремо пропоную насолодитися деякими з них: дивитися тут.
Окремо хочу подати вірш Івана Франка “На ріці вавілонській…”:
На ріці вавілонській - і я там сидів,
На розбитий орган у розпуці глядів.І ругався мені вавілонців собор:
«Заспівай нам що-будь! Про Сіон! Про Табор!»«Про Сіон? Про Табор? Їм вже честі нема.
На Таборі - пустель! На Сіоні - тюрма!Лиш одну хіба пісню я вмію стару:
Я рабом уродивсь та рабом і умру!Я на світ народився під свист батогів
Із невольника батька в землі ворогів.Я хилиться привик від дитинячих літ
І всміхаться до тих, що катують мій рід.Мій учитель був пес, що на лапки стає
І що лиже ту руку, яка його б’є.І хоч зріс я, мов кедр, що вінчає Ліван,
Та душа в мні похила, повзка, мов бур’ян.І хоч часом, мов грім, гримне слово моє,
То се бляшаний грім, що нікого не вб’є.І хоч душу манить часом волі приваб,
Але кров моя - раб! Але мозок мій - раб!Хоч я пут не ношу на руках, на ногах,
Але в нервах ношу все невольницький страхХоч я вольним зовусь, а, як раб, спину гну
І свобідно в лице нікому не зирну.Перед блазнем усяким корюся, брешу,
Вольне слово в душі, наче свічку, гашу.Хоч труджусь день і ніч, не доїм, не досплю,
А все чую, немов я на панськім роблю.І хоч труд свій люблю, а все сіпа гачок:
Ти прикутий до нього, мов раб до тачок.Хоч добра доробивсь, та воно лиш тяжить,
Мов чуже для когось, мушу я сторожить.З ким в житті не зійдусь, все підляжу йому;
Так чи сяк вибирать - все найтяжче візьму!І хоч часом в душі підіймається бунт,
Щоб із пут отрястись, стати твердо на грунт, -Ах, то и се не той гнів, що шаблюку стиска,
Се лиш злоба низька і сердитість рабська.Вавілонські жінки, відвернувшись, ідіть
І на мене здивовано так не глядіть!Щоб не впало прокляття моє на ваш плід,
Не пришилось би раба привести вам на світ.Вавілонські дівчата, минайте мене,
Хай мій вид співчуттям серце вам не торкне!Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба - полюбити раба!»
…
Мій варіант перекладу Пс 137:
1. Над ріками Вавилону,
там сиділи ми та ридали,
згадуючи Сіон.2. На вербах, посеред тієї землі,
ми повісили наші арфи.3. Бо там просили нас ті, що нас депортували, слова пісні,
і ті, що нас гнітили, радісних пісень:
“Заспівайте нам щось із пісень Сіону!”4. Як співатимемо пісню Ягве на чужій землі?5. Якщо забуду тебе, Єрусалиме,
то нехай забуде мене моя правиця.6. Нехай присохне мій язик до піднебіння,
якщо не пам’ятатиму про тебе,
якщо не вознесу Єрусалим
понад вершину моєї радості!7. Пам’ятай, Ягве, про синів Едома,
що у день Єрусалима горланили:
“Оголяйте, обчистіть її аж до підвалин”.8. Дочко вавилонська, губителька!
Блажен, хто віддасть тобі по заслугам тим самим,
що ти заподіяла нам.9. Блажен, хто вхопить і
розтрощить твоїх малюків
об скелю…
Источник https://frpatryk.wordpress.com/%D0%BF%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BC%D0%B8/%D0%BF%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BC-137/%D0%BF%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BC-137-%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5/