Кримський
Агатангел Кримський, окрім того, що був знаним сходознавцем, секретарем ВУАН і взагалі просто красівим мужчиною, перекладав вірші східних поетів і писав свої. Доволі непогані такі переклади виходили. Жаль тільки, що в неті його власних лише кілька можна знайти.
Гарячий шепіт з-поміж листя,
Із полутьми.
Під виноградною лозою
Сиділи ми.
Лукаво шелестіли пальми;
П'янів весь сад.
І я не знав, чи ти солодша,
Чи виноград.
Я покинув хату любки
І ступаю тихо вниз
Серед сутінку нічного
У густий, розлогий ліс.
З-поза гілля ллється місяць;
Вітерець не шелестить;
А з похилених берізок
Свіжий ладан капотить.
Скільки щастя й осолоди
Я з такої ночі п'ю!
Скільки тихої відради
В душу лащиться мою!
Ну, й чого б іще бажати! -
А зачув би любчин клич, -
Дав би тисячу тих нічок
За єдину з нею ніч.
(Іспанський романс)
З-поза срібного туману
Хвиля срібного фонтану
Плеще та бринить...
Сад дрімає... Тиша... Темно...
Чи не тінь отам таємно
Ледве шелестить?!
Бачу постать... Легкість стану...
Так! се ти, моя гітано!
Серцем чую я!
Довго ждав я, повний муки...
О! впади ж мені на руки,
Милая моя!..
Гарячий шепіт з-поміж листя,
Із полутьми.
Під виноградною лозою
Сиділи ми.
Лукаво шелестіли пальми;
П'янів весь сад.
І я не знав, чи ти солодша,
Чи виноград.
Я покинув хату любки
І ступаю тихо вниз
Серед сутінку нічного
У густий, розлогий ліс.
З-поза гілля ллється місяць;
Вітерець не шелестить;
А з похилених берізок
Свіжий ладан капотить.
Скільки щастя й осолоди
Я з такої ночі п'ю!
Скільки тихої відради
В душу лащиться мою!
Ну, й чого б іще бажати! -
А зачув би любчин клич, -
Дав би тисячу тих нічок
За єдину з нею ніч.
(Іспанський романс)
З-поза срібного туману
Хвиля срібного фонтану
Плеще та бринить...
Сад дрімає... Тиша... Темно...
Чи не тінь отам таємно
Ледве шелестить?!
Бачу постать... Легкість стану...
Так! се ти, моя гітано!
Серцем чую я!
Довго ждав я, повний муки...
О! впади ж мені на руки,
Милая моя!..