Sep 23, 2008 12:25
Кінець мого робочого дня. 16:35. Вихід. На вулиці як завжди - хоч розвертайся та йди до борделю трішки насолодитися теплом і дешевеньким вином.
Телефонує подруга - йдуть компанією у кіно. Ні, не подумайте, не бригадою друзів, а всім виробничим колективом однієї великої компанії, начальник якої зараз у Лондоні.
Ідуть посеред роб дня на «Мама міа» бо холодно, сумно та й настрою не має. Таки пропонують засісти в збіговиськафе так хлебнути дешевого вина, лиш вона, лиш вона……
Їду як сонце свічусь від одної ідеї кави, сигарок, вина і сиру на столі, темного підвального закладу, великого когорту хмільних посмішок та дивакуватих історій.
Дзвонить телефон. Мій начальник забув свої ключі і просить вернутися, аби зачинити приміщення.
Зпізнивс. Тіко пів хфільму вдалося вгледіти - класний. Рекомендую.
ПС. Боже забери мого начальника також до Лондону, знизь акцизи на усе шо ми любимо, і даруй довге життя нашій печінці. З такою погодою розумієш Ірландців.