Jan 09, 2024 11:23
#умзаразум
«Іноплемінникові можеш давати в лихву, а брату твоєму не давай в лихву» (Втор. 23, 20). З цього вірша видно, що лихва з іновірця дозволена, чого не сказано щодо пограбування та крадіжки, про яку мудреці сказали прямо: “Крадіжка у іноверця заборонена” (Бава Кама, 113). Чому?
Тому що угода про позику з лихвою укладається з обопільної згоди, [і не є власне крадіжкою, і формально глядючи, мусить бути дозволена усім. Її немає в облику “заповідей синам Ноя”.] Але її заборонено євреям в видах братерства й миролюбності, тобто єврейський народ складає родину, спільноту людей, що ставляться один до одного як брати. [А народи та царства, що поза межами цієї спільноти, не ставляться до нас як брати, тож і ми ставимося до них як ділові партнери, і не застосовуєм до них відносини братерства, які забороняють лихву. А якщо єврей бере з єврея лихву, він проголошує, що не бачить його братом.]
(Рамбан у коментарі на Втор. 23, 20).
отношение к неевреям,
#умзаразум