подивився два фільми підряд Ює і Штрауба. знаходяться вони на різних часових відрізках, але однаково обидва можна вважати своєрідними авторськими екранізаціями. перший - Schakale und Araber (Jackals and Arabs), що знятий у 2011, зовсім недавно - камерна авторська аудіалізація тексту Франца Кафки. музику, до речі, написав Дьордь Куртаг, дуже вадлива фігура для суч. академічної та авангардної класики в Угорщині. другий - Сезан (Cézanne: Conversation with Joachim Gasquet), знятий майже двадцять років тому, а саме у 1989 - довелося дивитись німецькою, тому практично зішкрібав рештки мови із пам'яті, щоб хоча б трохи наблизитись до повідомлення авторів. попри це, оммаж Сезану мені набагато більше сподоабвся, аніж спроба передати камерність, параною вічного блукання Кафки. обидва фільми на кг