Ріветт про Бергмана

[no_orpheus]

перекладаючи інтерв*ю Ріветта (sic!), не міг не відзначити нейморвіно цікаві міркування про Бергмана. загалом, Ріветт завжди специфічно мислить про світ і його мешканців, тому залюбки читаю його роздуми. хоча у свій час, прочитавши декілька інтерв*ю підряд (так само як переглянувши з десяток його фільмів), втомився від нього - з*їв всі рожеві солодкі квіточки на торті, забувши про саме тісто. тому: "люди дуже часто обговорюють загальні деталі у «Персоні», але що справді там важливо, так це те, що між усіма цими деталями, з яких Бергман починав знімати, він не віщував «чогось ще». напевно це так, бо він не запитував себе, що він відчуває, коли знімає фільм відповідним чином. мається на увазі, що він погоджувався бути тільки як посередник; фільми Бергмана завжди щось зовсім відмінне від світобачення Бергмана, яке взагалі-то мало кого цікавило. у фільмах Бергмана ми не чуємо Бергмана, а чуємо тільки фільм, що справді доволі революційно, оскільки саме це, мені здається, зачіпає дуже глибоко все те, що пояснює світ яким він є і водночас як часто він нам огидний"

*інтерв*ю повністю буде в рос. перекладі, тому це лише фраґмент