(no subject)
Погода була чудова. Сонячно. Пішли з друзями в ліс погуляти. Пташки наперебій цвірінькали, скакали з гілки на гілку. Вітерець грався листям і народжував мелодію за мелодією.. Якось поступово ми розбрелися і я залишилася сама. Бродила між дерев. Слухала пісню лісу. Знайшла пречудову галявину на якій так приємно відпочивати.. Прокинулась від того, що було дуже тепло і м'яко.. Відкрила очі. Була глуха ніч. Лежала ніс до носу з вовком. Ще один зігрівав спину. Третій лежав на ногах. Скільки ж їх? Та яка різниця, головне що тепло.. І з посмішкою заснула знов.. Коли на ранок прокинулася вовки були поруч, красиві.. Значить не голодні.. Здаля почулися дивні звуки. Сірі друзі миттю підхопилися і почали слухати звідки цей галас. Виявилося, це про мене раптом згадали і почали шукати. Друзі помітили мене, почали підходити ближче, але вовки обступили мене щільніше, один навіть наче відпихував мене подалі.. Вовки почали дуже агресивно відганяти друзів і тим нічого не залишалося як відступити. Один намагався скористатися ножем, за що отримав на пам'ять сліди вовчих зубів.. Коли вони відійшли зовсім далеко ми з вовками розпрощалися і вони побігли вглиб лісу. А один ще довго стояв і дивився наче хотів ще щось сказати..