Здається я закохалась ще в одне місто на землі. Воно зовсім маленьке в порівнянні із нашою галактикою, відоме у Європі, тріумфальне в Іспанії. Це місто, яке не можна взнати після екскурсії.
Перша нота його справжнйого смаку відчувається в неділю зранку. Вона тиха, сонна, задумлива...
Друга відкриваться у час фієсти. Теплим подихом вітру та звуком кастан'єтів виштовхнуло людей на вулички. Вони насолоджуються прохолодними напоями у затишних рестораціях, дрімають на свіжозелених газонах парків, сміються над усім світом, який кудись попішає у цей час. А третя - для кожного своя і неповторна щоразу. Моя нота - прохолодний вечірній вітерець, звуки скрипок, гомін людей, запах фруктів та червоного вина - сангрія, дружня розмова.
Це симфонія мого Мадриду, міста, в яке неможливо не закохатись!
Далі буде!