Цирк на дроті! (невигадана історія про «огнищанську» віру)
Нещодавно з сайту громади «Великого Вогню» Житомира мені прийшло повідомлення від якогось Білояра, з громади огнищан «Квітка Папороті», який хотів поспілкуватись на рівні керівників громад. Я відповіла йому, що ми можемо поспілкуватись, але запитала до якого напрямку їх громада належать, тобто «куровці» вони, чи «лозковці», бо ж зрозуміло, що це не огніщани «Великого Вогню». Він відповів, що представляє незалежну громаду, яка відкололась від ОРУ. Запропонував ознайомитись з їх «науковорозробленим» календарем, в якому Щедрий вечір припадає чомусь на березень. Також дав номер свого телефону, а також номер керівника громади, якого звуть Спас.
Якось відразу не дуже склалося наше спілкування. Може тому, що я перепитала чому Щедрий вечір у березні і чому керівника громади звуть Христосом. Він дуже образився, заявив, що спаси - це такі собі божества врожаю. Я пояснила, що Словник староукраїнської мови, який був виданий у Львові в 1972 році пояснює, що Спас, це скорочене церковне слово Спаситель, так воно і в старовинних документах прописується, крім того давнім русичам набагато легшее було вимовити слово «спас», ніж слово іншомовного походження «спаситель». Посперечавшись трохи і залишивши цю тему як безперспективну перейшли до обговорення можливого співробітництва. Він зразу ж запропонував мені вступити до Кола Жреців, і вислав аж три програмних документа. Я відповіла, що лідери громад «Великого Вогню» навряд чи зацікавляться цією пропозицією.
Посварились ми майже випадково. Я запитала, чому вони вирішили назватись «огнищанською вірою» і чи відомо йому, що назву «огніщанин» для позначення посвяченого учасника громади «Великий Вогонь» придумав Князь Огін. Треба ж було якось офіційно називати засновників громади, не язичниками ж їм називатись! Через 10 років назву «огніщани» трохи позичив для своєї громади Куровський, назвавши своїх послідовників «вогнищанами». Але насправді сучасні огніщани, це послідовники вчення Князя Огіна, як от бувають ще «лозковці», чи «куровці».
І тут Білояра понесло… Він аж сказився з люті! Написав мені майже 20 повідомлень як з особистими образами, так і з образами всього «Великого Вогню». Репетував, що нікому не дасть ображати «огнищанську» віру, про святість якої вони проголосили на горі Богит (якесь не добре зачароване місце, в усякому разі проголошують там свої програмні засади не дуже позитивні рідновіри). Ще штук 10 я отримала від нього зранку.
Насправді слово «огніщанин» в своєму первинному значенні - це вільна людина, власник власного господарства. Жерці «огнищанської віри» про це не знають, і взагалі вважають, що Рюрік і Олег були … готами! А готи і гунни були одним і тим самим народом. Бо пан Білояр, бачте, не вірить у «ісТОРію», як він її розуміє, так і пише. З історією відродження Рідної Віри в Україні Білояр теж не знайомий. Великий Вогонь" існує вже 23 роки, а Білояр вперше почув про старійшу офіційну рідновірську організацію лише тиждень тому, і майже пишається цим. Все це дуже сумно.