Цирк на розі Червоноармійської і Саксаганського
Колись на очі мені потрапила цікава фотопанорама 1950-х років, на якій зафіксовано забудова центру міста біля Троїцької площі. Багато з цих споруд не дожили до нашого часу. Це і комплекс споруд Республіканського стадіону, знесених до Євро’2012, і прибутковий будинок І. Голуба на Шота Руставелі 55/6, розібраний до Олімпіади’80, і колишній павільйон Всеросійської виставки, знесений у 2003 році та дерев’яна Троїцька церква, розібрана 1962 року. Також привертає увагу купол, який не належить жодній з нині існуючих будівель у цьому районі. Що це за споруда була?
Для початку треба було визначити точне місцезнаходження будівлі. На іншій фотографії тих часів, на якій зображено перехрестя вулиць Червоноармійської (Великої Васильківської) та Саксаганського, привертає увагу нижній правий кут, де видно округлу тінь. Отже, логічно припустити, що саме тут знаходилась споруда з куполом.
На початку ХХ ст. на цій ділянці, на розі тодішніх вулиць Великої Васильківської та Маріїнсько-Благовіщенської стояв чотирьохповерховий прибутковий будинок, який згорів під час Другої Світової і був по війні розібраний.
На початку 1950-х на цьому місці було вирішено збудувати міський цирк. Як відомо, до війни Держцирк знаходився на вулиці Маркса (нині Городецького), в колишньому Гіпо-паласі, збудованому Петром Крутіковим у 1903 році. На жаль, його було висаджено в повітря у 1941 році і лише у 1964 році на його місці збудували широкоформатний кінотеатр «Україна».
Після звільнення Києва у 1943 році циркові вистави відбувались у тимчасовому приміщенні-шапіто на Троїцькій площі, однак воно не задовольняло потреб, тим паче наприкінці 1940-х років сильний вітер зірвав дах приміщення і сильно його пошкодив. Постало питання про будівництво капітальнішої споруди.
Місце для спорудження було відведено поблизу Троїцької площі - на місці розібраного прибуткового будинку на вулиці Саксаганського. Проект розробив архітектор Валентин Жуков, який займався цирковими будівлями. За його проектом у 1954 році почали зводити капітальний цирк у столиці БРСР Мінську.
Новий київський цирк, який відкрився 19 серпня 1950 року, хоч і виглядав капітальнішим за звичайне шапіто, але все-таки залишався тимчасовим: був дерев’яним, не опалювався, а тому працював лише в теплу пору року і не мав приміщень для тварин. Питання про будівництво великого циркового приміщення, достойного столиці України тоді ще розроблялося: обиралося місце і проект.
Афіша програми «Ведмежого цирку» Валентина Філатова. 1950 р.
Певні обмеження не заважали проводити тут гастролі багатьом труппам СРСР і країн так званої народної демократії. Будівля тимчасового цирку пропрацювала близько десяти років, а коли на площі Перемоги у 1961 році відкрився новий капітальний цирк, тимчасовий було розібрано, а невдовзі на його місці було збудовано 8-миповерховий житловий будинок, характерний для 1960-х років. На жаль, про тимчасовий цирк фактично відсутні згадки в будь-якій краєзнавчій літературі. Фотографії вдалося віднайти лише в інтернеті, які і скупу інформацію про нього.
Афіша гастролей Празького цирку.
Афіша вистави “Морські леви і купальниці” Ірини Сідоркиної. 1957 рік.
Будинок по вулиці Великій Васильківській, 45. 2012 р.
Для початку треба було визначити точне місцезнаходження будівлі. На іншій фотографії тих часів, на якій зображено перехрестя вулиць Червоноармійської (Великої Васильківської) та Саксаганського, привертає увагу нижній правий кут, де видно округлу тінь. Отже, логічно припустити, що саме тут знаходилась споруда з куполом.
На початку ХХ ст. на цій ділянці, на розі тодішніх вулиць Великої Васильківської та Маріїнсько-Благовіщенської стояв чотирьохповерховий прибутковий будинок, який згорів під час Другої Світової і був по війні розібраний.
На початку 1950-х на цьому місці було вирішено збудувати міський цирк. Як відомо, до війни Держцирк знаходився на вулиці Маркса (нині Городецького), в колишньому Гіпо-паласі, збудованому Петром Крутіковим у 1903 році. На жаль, його було висаджено в повітря у 1941 році і лише у 1964 році на його місці збудували широкоформатний кінотеатр «Україна».
Після звільнення Києва у 1943 році циркові вистави відбувались у тимчасовому приміщенні-шапіто на Троїцькій площі, однак воно не задовольняло потреб, тим паче наприкінці 1940-х років сильний вітер зірвав дах приміщення і сильно його пошкодив. Постало питання про будівництво капітальнішої споруди.
Місце для спорудження було відведено поблизу Троїцької площі - на місці розібраного прибуткового будинку на вулиці Саксаганського. Проект розробив архітектор Валентин Жуков, який займався цирковими будівлями. За його проектом у 1954 році почали зводити капітальний цирк у столиці БРСР Мінську.
Новий київський цирк, який відкрився 19 серпня 1950 року, хоч і виглядав капітальнішим за звичайне шапіто, але все-таки залишався тимчасовим: був дерев’яним, не опалювався, а тому працював лише в теплу пору року і не мав приміщень для тварин. Питання про будівництво великого циркового приміщення, достойного столиці України тоді ще розроблялося: обиралося місце і проект.
Афіша програми «Ведмежого цирку» Валентина Філатова. 1950 р.
Певні обмеження не заважали проводити тут гастролі багатьом труппам СРСР і країн так званої народної демократії. Будівля тимчасового цирку пропрацювала близько десяти років, а коли на площі Перемоги у 1961 році відкрився новий капітальний цирк, тимчасовий було розібрано, а невдовзі на його місці було збудовано 8-миповерховий житловий будинок, характерний для 1960-х років. На жаль, про тимчасовий цирк фактично відсутні згадки в будь-якій краєзнавчій літературі. Фотографії вдалося віднайти лише в інтернеті, які і скупу інформацію про нього.
Афіша гастролей Празького цирку.
Афіша вистави “Морські леви і купальниці” Ірини Сідоркиної. 1957 рік.
Будинок по вулиці Великій Васильківській, 45. 2012 р.