(no subject)
…раптом біля входу в печеру з’явилася невелика тінь із кудлатим хвостом. Тінь нерішуче зсупинилася біля порогу печери і жалібно заскиглила:
- Хай буде щастя і мир в цьому домi, о пане над Вовками! Хай подарує доля удачу твоїм благородним діткам! Хай ростуць вони на славу Джунглів, хай будуць у них міцні, білі зуби! Але хай не забуваюць вони, що є на світі нещасні й голодні.
Це був шакал Табакі, пожирач недоїдків. Плем’я Вовків зневажає Табакі, тому що він волоцюга, який скрізь тиняється, намагаючись зробити кому-небудь підлість: то наплете різних дурниць, то стягне якесь лахміття чи старий шкіряний черевик, що його викинули в купу сміття за селом. Однак Вовки бояться Табакі, бо він частіше за інших мешканців Джунглів страждає на сказ. Сказившись, Табакі забуває всі свої колишні страхи і мчить Джунглями, кусаючи всіх підряд. Навіть сам Тигр поспішає сховатися, коли бачить маленького скаженого Табакі. Всі звірі дуже бояться сказу, бо це найбільше нещастя, яке може спіткати вільного мешканця Джунглів. Люди називають цю хворобу «страх води», але в Джунглях її називаюць сказом...
Редьярд Кіплінг. “Мауглі”.
Цікава... «скажени» = «шалёны»
Адразу ўзгадалася «скажоны». Шаленства - скажэнне... душы?
Бываюць моманты, калі лепш за усё закапацца ў словы. Асабліва падчас аўтобуснай вандроўкі. Знаёмыя, родныя і незнаёмыя. Розныя словы. Цікава. І значна лепш, прыемней, карысней, чым глядзець з усімі - не проста «тупы цывільскі» - вар’яцкі фільм, ад якога самому заскавчати - можна? варта?
Усё ж дзіўна: я лёгка перношу спын. Любы спын, любыя ўмовы ды размовы, любую музыку ў кабіне, але на аўтобусы - нібы алергія. Вар’яцтва. Шаленства))