18.08.14. Покаяння! Покаяння! Покаяння!
Ненька наша нині знову промовляє до нас про покаяння і навернення: «Ви були продані народам не на загин, але через те, що прогнівили Бога, вас ворогам віддано. Я бачила неволю моїх синів і моїх дочок, яку наслав на них Предвічний. Бо він наслав на них народ здалека, народ зухвалий, чужомовний який до старих не має шани, який до дітей милосердя не має; який забрав геть улюбленців удовиці і лишив її самітною, без дочок. Як мені допомогти вам? Той, хто попустив на вас оті лиха, визволить вас із рук ворогів ваших. Рушайте, діти, рушайте! Я скинула одежу щастя, накинула свою молитовну волосяницю; взиватиму до Вічного по всі дні мої.
Бадьортеся, діти, закликайте до Бога! Він визволить вас від насильства, від рук ворожих. Бо я сподіваюсь від Предвічного для вас рятунку, і прийде мені радість від Святого через ту милость, що надійде вам незабаром від Предвічного, вашого Спасителя. Мої діти, терпляче переносіте гнів, що прийшов на вас від Бога. Переслідував тебе ворог твій, але ти скоро його загибель побачиш і на карк йому наступиш. Бадьортеся, дітки, закликайте до Бога, бо Той, хто попустив на вас це лихо, про вас згадає! А що ваша думка була звернена на те, щоб блукати геть від Бога, то, навернувшись, удесятеро більш Його шукайте» (Ва 4:6,10,15-19а,20-22,25,27-28).