Аналіз бойових дій на сході України в ході зимової кампанії 2014-2015 років (Ч 2)
Третій етап (кінець січня - лютий)
Після захоплення Донецького аеропорту бойовики за підтримки підрозділів регулярних Збройних сил Російської Федерації активізували свої зусилля на Дебальцевському напрямку. В районі Дебальцевого було зосереджено до семи батальйонних тактичних груп зі складу так званих «1-ї»,«3-ї»,«5-ї» та «7-ї окремих мотострілецьких бригад» так званого «1-го армійського корпусу «ДНР», дії яких підтримували до двох батальйонних тактичних груп «2-го армійського корпусу «ЛНР». Крім того, навколо Дебальцевського виступу було розгорнуто до восьми батальйонних тактичних груп Збройних сил Російської Федерації.
Напередодні чергового раунду переговорів глав держав Нормандської четвірки у Мінську сторони конфлікту намагалися використати результати бойових дій в районі Дебальцевого для досягнення своїх політичних цілей.
Бойовики, маючи підтримку підрозділів Збройних сил Російської Федерації, прагнули будь-якою ціною здійснити оточення та розгром наших військ.
Якби їм це вдалося, Україна була б змушена піти на значні політичні поступки під час переговорного процесу.
Крім того, у разі оточення та розгрому наших військ в районі Дебальцевого, суспільно-політична обстановка в Україні могла б суттєво загостритися. Окремі політичні сили та громадські організації, підтримувані Росією, розгорнули б потужну інформаційну кампанію з проведенням акцій протесту зі звинуваченнями вищого військово-політичного керівництва.
В умовах обстановки, що склалася, розглядалося два варіанти дій в районі Дебальцевського виступу.
Перший варіант - відвести війська за бар’єрний рубіж та закріпитися по річці Луганка. Але у цьому випадку плацдарм був би втрачений. Також, не виключалося, що відведення військ з району Дебальцевого могло спровокувати відхід підрозділів з інших напрямків.
Крім того, конфігурація Дебальцевського виступу (максимальна ширина до 20 км) дозволяла артилерії та РСЗВ незаконних збройних формувань та підрозділів Збройних сил Російської Федерації вести перехресний вогонь по наших військах під час відходу, що могло спричинити великі втрати.
При цьому, незаконні збройні формування за підтримки підрозділів регулярних Збройних сил Російської Федерації зберегли б свій наступальний потенціал, безпосередньо загрожуючи або здійснюючи вогневий вплив до рубежу Костянтинівка - Артемівськ - Попасна. Також були б створені умови для продовження наступу противника вглиб контрольованої Україною території «на плечах» наших відступаючих військ та захоплення Артемівська. Крім того, це посіяло б паніку серед населення прифронтових районів та дало б можливість Росії здійснювати політичний тиск в ході переговорного процесу у Мінську.
Другий варіант полягав у тому, що продовжуючи оборону на Дебальцевському плацдармі, сили АТО й надалі б сковували значні сили противника, наносили б їм ураження та знизили наступальний потенціал, не допустивши проведення наступальних дій противника на інших напрямках.
При цьому планувалося, що завдяки вмілим діям та заходам омани буде підготовлено нову лінію оборони на північ від Дебальцевого зі збереженням плацдарму, що дозволяло не допустити обстрілів бойовиками міст Часів Яр, Попасна, Артемівськ, Соледар, Світлодарськ та решти. Крім того, передбачалося, що втрати, нанесенні незаконним збройним формуванням та підрозділам Збройних сил Російської Федерації, не дозволять їм здійснити переслідування наших військ під час відходу та примусять їх відмовитися від наступальних дій.
В подальшому, сили і засоби сектору С з мінімальними втратами були виведені з Дебальцевського виступу у нові райони та закріпилися на вигідних рубежах.
Саме тому було обрано другий варіант.
В цьому документі розкриті основні моменти Дебальцевської операції. Більш докладний аналіз буде опублікований найближчим часом.
Накреслення лінії зіткнення сторін в секторі С, особливо в районі Дебальцевого, не дозволяло створити глибоко ешелоновану оборону та надавало противнику перевагу для проведення штурмових дій одночасно з трьох напрямків.
Кількість сил і засобів Національної гвардії та МВС не забезпечували повний контроль за самим Дебальцевим. Внаслідок цього, в місті практично безперешкодно діяли диверсійно-розвідувальні групи та окремі мінометні секції ворога.
Частина місцевого населення міста була на боці незаконних збройних формувань. За їх допомогою бойовики отримували інформацію про наші війська та вогневі позиції в режимі реального часу.
Сил і засобів СБУ та МВС для проведення контррозвідувальних та фільтраційних заходів не було.
З 15 по 25 січня 2015 року обстановка в секторі С була складною та мала стійку тенденцію до загострення.
Противник неодноразово здійснював спроби штурму підрозділів сектору в районі населених пунктів Нікішине, Чорнухине, Малоорлівка, Вуглегірськ.
Починаючи з 25 січня, незаконні збройні формування за підтримки підрозділів Збройних сил Російської Федерації розпочали активні наступальні дії на Дебальцевському напрямку з метою оточення та розгрому наших військ та виходу на рубіж Луганське - Калинове.
Для виконання завдань у секторі С на Дебальцевському напрямку залучалися: 128-а окрема гірсько-піхотна бригада, 17-й та 42-й окремі мотопіхотні батальйони 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 54-й окремий розвідувальний батальйон (без розвідувальної роти та роти вогневої підтримки), гаубичний артилерійський дивізіон (без 3-ї гаубичної артилерійської батареї) 44-ї окремої артилерійської бригади, 1-а гаубична артилерійська батарея 1-го гаубичного артилерійського дивізіону 55-ї окремої артилерійської бригади, 5-а реактивна артилерійська батарея 2-го реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного полку, 2-й протитанковий артилерійський дивізіон 26-ї артилерійської бригади.
При цьому, загальна чисельність особового складу підрозділів складала:
по рубежу Семигір’я - Троїцьке - до 1500 осіб;
по рубежу Вуглегірьк - Дебальцеве - до 2700 осіб;
по рубежу Булавинське - Нікішине - до 500 осіб.
Наступальні дії противника розпочалися з проведення потужних вогневих обстрілів з використанням артилерії, РСЗВ, танків та мінометів по наших підрозділах в районах населених пунктів Вуглегірськ, Нікішине, Рідкодуб, Чорнухине, Санжарівка, Троїцьке, Попасна та Дебальцеве.
Досягнення противником поставленої мети мало стати фактором спонукання керівництва України та західних посередників (насамперед, Німеччини та Франції) до початку переговорів з врегулювання ситуації та врахування вимог та інтересів Кремля.
На початку ворожого наступу співвідношення сил і засобів сил АТО та НЗФ у смузі відповідальності сектору С склалося на користь противника, зокрема:
особовий склад - 1 : 1,2;
танки - 1 : 1,1;
бойові броньовані машини - 1,9 : 1;
реактивні системи залпового вогню - 1 : 1,6;
артилерійські системи - 1 : 1,6.
З метою оточення наших військ в районі Дебальцевого бойовики з так званого «Горлівсько-Єнакіївського угруповання» розпочали наступ в напрямку Горлівка - Вуглегірськ.
Одночасно було здійснено нарощування вогневих ударів в районі Чорнухиного, Рідкодуба, Нікішиного та проведення демонстраційних дій на напрямках: Первомайськ - Попасна та Горлівка - Артемівськ.
Використовуючи масований вогонь артилерії, танків, противнику вдалося відтіснити підрозділи 13-го окремого мотопіхотного батальйону та МВС, які несли службу на блокпостах на західній околиці Вуглегірська, та оволодіти частиною міста.
Для недопущення подальшого просування противника частина сил 8-ї механізованої роти 30-ї окремої механізованої бригади здійснила маневр з району сел. Миронівський в район північної околиці сел. Савелівка та перекрила основний автомобільний напрямок Вуглегірськ - Дебальцеве шляхом влаштування мінно-вибухових загороджень, обладнання ротного опорного пункту та закріплення на ньому.
Стійкою обороною підрозділів зі складу 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади в опорних пунктах «Станіслав», «Андрій», «Балу», «Лама», «Віталій» та «Олександр» в районах населених пунктів Чорнухине, Рідкодуб, Нікішине було зупинено противника зі східного напрямку.
Зупинивши подальше просування противника, основні зусилля сил і засобів АТО були зосереджені на нанесенні вогневого ураження резервам противника в районах Горлівки, Єнакієвого, Харцизька, Розсипного, Алчевська, Стаханова та нарощуванні угруповання сил і засобів в секторі С.
Вогневе ураження резервам противника здійснювалося усім наявним складом ракетних військ і артилерії, що знаходилися у підпорядкуванні керівників секторів та керівника АТО.
З 31 січня по 17 лютого було нанесено більше 1500 ракетних ударів та вогневих нальотів для підтримки підрозділів, що вели оборонні дії в секторі С.
За наявною інформацією, у період з 24 січня по 19 лютого в результаті вогневого ураження у смузі відповідальності сектору С противник поніс значні втрати: особового складу - до 870 осіб; ракетно-артилерійського озброєння - до 50 одиниць, бронетанкового озброєння та техніки - до 110 одиниць, автомобільної техніки - до 24 од.
В ході відбиття наступу противника було здійснено нарощування угруповання наших військ в секторі С за рахунок перегрупування військових частин з інших напрямків та тих, що завершували відновлення боєздатності.
Так, в період з 24 січня по 3 лютого у підпорядкування керівника сектору С було передано: 30-у окрему механізовану бригаду; 25-й окремий мотопіхотний батальйон 54-ї окремої механізованої бригади; ротну тактичну групу 92-ї окремої механізованої бригади; 3-й гаубично-артилерійський дивізіон 26-ї артилерійської бригади; протитанковий артилерійський дивізіон 55-ї окремої артилерійської бригади; 2-ий гаубичний самохідний дивізіон, мінометну батарею 14-ї окремої механізованої бригади.
У результаті нарощування угруповання військ співвідношення сил і засобів сил АТО та НЗФ у смузі відповідальності сектору С склало:
особовий склад - 1,5 : 1;
танки - 1 : 1,2;
бойові броньовані машини - 2 : 1;
реактивні системи залпового вогню - 1 : 1,3;
артилерійські системи - 1 : 1.
Співвідношення сил і засобів, що склалося на той час, дозволяло вести лише позиційну оборону з метою недопущення втрати контрольованої території, просування противника, виграшу часу та створення умов для подальшого нарощування угруповання військ в районі проведення АТО.
Розуміючи це, російська сторона розпочала активне переміщення озброєння та військової техніки до Дебальцевського плацдарму.
Переміщення здійснювалося як у межах Донецької та Луганської областей, так і з території Російської Федерації. Противник мав на меті за будь-яких умов оточити наші війська до початку переговорів Нормандської четвірки у Мінську 12 лютого 2015 року.
Після нарощування, співвідношення сил та засобів сил АТО та НЗФ на Дебальцевському плацдармі склалося наступним чином:
особовий склад - 1 : 2,1;
танки - 1 : 3,5;
бойові броньовані машини - 1 : 1,3;
реактивні системі залпового вогню - 1 : 7,5;
артилерійські системи - 1 : 7,1.
Адекватне нарощування сил і засобів у секторі С було неможливе через відсутність резервів. Переміщення підрозділів з інших напрямків призвело б до послаблення флангів.
Незважаючи на запровадження з 00.00 15 лютого 2015 р. режим припинення вогню, обстановка в зоні проведення АТО залишалася складною. Противник, грубо порушуючи умови Мінських домовленостей, продовжував здійснювати обстріли наших підрозділів, у першу чергу на Дебальцевському, Донецькому і Маріупольському напрямках, та намагався розширити межі контрольованої території в районах Дебальцевого, Донецька, Авдіївки, Пісок та Широкиного. З 00.00 15.02.2015 до початку відведення військ було зафіксовано 217 випадків обстрілів, бойових зіткнень та штурмових дій.
На інших напрямках противник намагався скувати дії сил АТО з метою недопущення їх перегрупування та переміщення резервів.
Найбільш складна ситуація склалася на Дебальцевському напрямку, де противник провів перегрупування сил з інших районів лінії зіткнення сторін та намагався взяти штурмом Дебальцеве.
Бойові загони НЗФ, сформовані переважно з колишніх представників МВС (зокрема, розформованого спецпідрозділу «Беркут») за підтримки артилерійських підрозділів Збройних сил Російської Федерації активізували обстріли сил АТО.
Провівши активні рейдові та штурмові дії поблизу Дебальцевого, Чорнухиного, Кам’янки, Ольховатки, Санжарівки, Нижнього Лозового та Луганського, за підтримки РСЗВ, артилерії і танків, противник прорвав оборону наших військ з напрямку Вергулівки та вийшов на східну околицю Дебальцевого та взяв під контроль основні адміністративні будівлі міста, залізничний вузол, мікрорайон Жовтневий.
Основною причиною успіху противника став самовільний відступ та здача в полон понад 100 військовослужбовців 40-го окремого мотопіхотного батальйону. Через три доби без висування будь-яких умов вони були звільнені бойовиками та повернулися до складу підрозділів.
Враховуючи, що підрозділи сил АТО на Дебальцевському напрямку виконали усі визначені завдання, а також обстановку, що склалася, для збереження життя і здоров’я особового складу, озброєння та військової техніки було прийнято рішення до ранку 18 лютого 2015 року здійснити відведення підрозділів із району м. Дебальцеве.
Прийняттю цього рішення та відведенню військ сприяли умови, які склалися у секторі С. Значні втрати, яких противник зазнав в результаті ударів ракетних військ та вогню нашої артилерії, примусили його вивести свої артилерійські системи з периметру Дебальцевського виступу на безпечні відстані і зосередити їх на південний схід та південний захід від Дебальцевого. В цих умовах противник не мав змоги здійснювати вогневе ураження наших підрозділів, які виводилися за визначеними маршрутами.
Знизилася інтенсивність обстрілів підрозділів сил АТО. Порівняно зі 101 обстрілом протягом доби 16 лютого, кількість обстрілів станом на 07.00 17 лютого складала 39 обстрілів, а станом на 07.00 18 лютого знизилася до 19 обстрілів.
Підрозділи противника були виснажені. Внаслідок значних втрат їх наступальний потенціал був вичерпаний. Для продовження наступальних дій вони потребували не менше двох діб для відпочинку, поповнення запасів ракет та боєприпасів, а також перегрупування резервів, які були зупинені вогнем нашої артилерії.
Погодні умови також сприяли відведенню військ. Внаслідок зниження температури повітря переміщення підрозділів стало можливим не лише автомобільними, а й польовими дорогами.
Враховуючи, що планування операції з відведення військ здійснювалося завчасно з максимальним дотриманням режиму секретності та обмеженим складом службових осіб, зміст бойових розпоряджень на подальші дії доводився лише до командирів бригад. Підрозділи відводилися поетапно: відхід військ на визначені рубежі оборони був організований та проведений з мінімальними втратами особового складу, озброєння та військової техніки.
Виведення підрозділів здійснювалося в три етапи:
на першому етапі - виведення підрозділів 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, які виконували завдання в районі населених пунктів Малоорлівка, Новоорлівка та Орлово-Іванівка. До складу авангарду увійшли розвідувальна рота та 15-й гірсько-піхотний батальйон;
на другому етапі - виводилися підрозділи 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, які виконували завдання на східній околиці Чорнухиного (опорні пункти «Балу», «Федір», «Олександр», «Віталій»);
на третьому етапі - виведення підрозділів, а також командних пунктів 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади і сектора С безпосередньо з району Дебальцевого. Прикриття відходу забезпечувалося ар’єргардом зі складу механізованого батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.
Відведення військ здійснювалося за двома основними маршрутами невеликими колонами під прикриттям бойових броньованих машин та артилерії, не допускаючи руху поодиноких машин.
При цьому, для введення противника в оману був використаний хибний маршрут висування, на якому проводилася імітація руху колон.
В ході відходу підрозділи Національної гвардії та МВС здійснювали переміщення до районів збору у складі колон підрозділів Збройних Сил України.
Після відведення підрозділи 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади були зосереджені в районі збору (м. Артемівськ). За успішний вихід з Дебальцевого, героїзм та грамотні дії 26 лютого 2015 р. командир 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади полковник Сергій Шаптала отримав звання Героя України.
Окремо слід зазначити, що підрозділи 25-го та 40-го окремих мотопіхотних батальйонів, які зосереджувалися в Дебальцевому, здійснили самовільний відхід в тилову смугу сектору С на дві доби раніше. Спочатку вони зосереджувалися в с. Покровське та Клинове (східніше Артемівська), а в подальшому були переміщені в район збору 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.
Решта підрозділів зосереджувалася в Артемівську та сусідньому с. Парасковіївка.
З 2678 осіб, які підлягали відведенню, було виведено 2629 осіб, з них 131 військовослужбовець був поранений. Під час виведення втрати склали 49 осіб, зокрема 19 осіб загинули, 17 - потрапили у полон, 13 - зникли безвісти.
Було виведено понад 810 одиниць озброєння та військової техніки, що склало більше половини від загальної кількості ОВТ, яке знаходилося в районі Дебальцевого у період з жовтня 2014 до лютого 2015 рр. З них більше 50% - це бойова техніка, решта - спеціальна та автомобільна техніка.
За п’ять місяців оборони Дебальцевого та під час виведення підрозділів у безпечні райони було втрачено (знищено противником, або виведено з ладу силами наших підрозділів) близько 770 одиниць озброєння та військової техніки.
При цьому втрати бойової техніки склали 260 одиниць, решта - автомобільна та спеціальна техніка.
Для забезпечення відходу військ було створено систему районів, рубежів і позицій. На передовій позиції перейшли до оборони підрозділи 30-ї окремої механізованої бригади. В глибині оперативної побудови військ були створені та утримувалися мобільні бронегрупи (резерви).
Другий рубіж оборони було обладнано по рубежу підготовлених опорних пунктів, на якому був спланований перехід до оборони підрозділів 128 окремої гірсько-піхотної бригади та відновлення їх боєздатності.
Забезпечення відходу військ сектору С, прикриття їх флангів, підтримка вогнем ар’єргардів та недопущення переслідування противником здійснювалося шляхом зайняття панівних висот, проведення спеціальних дій зведеним загоном зі складу 3-го і 8-го окремих полків спеціального призначення в районі між річкою Санжарівка та сімома опорними пунктами, а також підрозділами 95-ї окремої аеромобільної бригади у складі штурмових загонів № 1 (1-й аеромобільно-десантний батальйон) та № 2(13-й окремий аеромобільно-десантний батальйон) в районі с. Нижнє Лозове, проведення інженерної розвідки на маршрутах висування з метою виявлення і знешкодження мін та фугасів, забезпечення позначення мінних полів наших військ, а також визначення вогневих коридорів та нанесення вогневого ураження противнику в районах північної та північно-західної околиць м. Дебальцеве та на маршрутах висування наших військ.
Для недопущення скупчення військової техніки в населених пунктах і на бар’єрних рубежах силами Військової служби правопорядку було організовано комендантську службу на мостах, переправах, маршрутах висування підрозділів та по рубежу залізничної дороги: східна околиця Семигір’я - станція Калиново-Попасна. Напрямки відведення підрозділів підсвічувалися пусками сигнальних ракет.
Таким чином, внаслідок скоординованих дій сил АТО замисел противника - оточення наших військ та їх знищення в районі м. Дебальцеве - був зірваний.
Підрозділи були виведені з-під ударів противника з мінімальними втратами особового складу та перейшли до оборони на завчасно підготовлених оборонних рубежах.
ВИСНОВКИ
Операції сил АТО, які були проведені протягом зимової кампанії 2014-2015 рр., мали вирішальний вплив на подальший розвиток воєнно-політичної та воєнно-стратегічної обстановки.
В ході їх проведення наші війська виконали усі визначені стратегічні завдання та з мінімальними втратами були виведені з-під ударів противника у нові райони, зайняли вигідне оперативне положення. Просування противника вглиб території України було зупинено. Незважаючи на відступ з Донецького аеропорту та м. Дебальцеве, сили АТО й досі продовжують тримати ці території під вогневим контролем.
Силам сектору С вдалося утримати бар’єрний рубіж річку Луганка і закріпитися на плацдармі Луганське - Троїцьке - Попасна, і не допустити захоплення нових територій бойовиками.
Втрати, які були завдані нашими військами, примусили противника відмовитися від подальших наступальних дій. Із завершенням Дебальцевської операції на Донбасі розпочалося крихке перемир’я.
http://goo.gl/8tR3x
Після захоплення Донецького аеропорту бойовики за підтримки підрозділів регулярних Збройних сил Російської Федерації активізували свої зусилля на Дебальцевському напрямку. В районі Дебальцевого було зосереджено до семи батальйонних тактичних груп зі складу так званих «1-ї»,«3-ї»,«5-ї» та «7-ї окремих мотострілецьких бригад» так званого «1-го армійського корпусу «ДНР», дії яких підтримували до двох батальйонних тактичних груп «2-го армійського корпусу «ЛНР». Крім того, навколо Дебальцевського виступу було розгорнуто до восьми батальйонних тактичних груп Збройних сил Російської Федерації.
Напередодні чергового раунду переговорів глав держав Нормандської четвірки у Мінську сторони конфлікту намагалися використати результати бойових дій в районі Дебальцевого для досягнення своїх політичних цілей.
Бойовики, маючи підтримку підрозділів Збройних сил Російської Федерації, прагнули будь-якою ціною здійснити оточення та розгром наших військ.
Якби їм це вдалося, Україна була б змушена піти на значні політичні поступки під час переговорного процесу.
Крім того, у разі оточення та розгрому наших військ в районі Дебальцевого, суспільно-політична обстановка в Україні могла б суттєво загостритися. Окремі політичні сили та громадські організації, підтримувані Росією, розгорнули б потужну інформаційну кампанію з проведенням акцій протесту зі звинуваченнями вищого військово-політичного керівництва.
В умовах обстановки, що склалася, розглядалося два варіанти дій в районі Дебальцевського виступу.
Перший варіант - відвести війська за бар’єрний рубіж та закріпитися по річці Луганка. Але у цьому випадку плацдарм був би втрачений. Також, не виключалося, що відведення військ з району Дебальцевого могло спровокувати відхід підрозділів з інших напрямків.
Крім того, конфігурація Дебальцевського виступу (максимальна ширина до 20 км) дозволяла артилерії та РСЗВ незаконних збройних формувань та підрозділів Збройних сил Російської Федерації вести перехресний вогонь по наших військах під час відходу, що могло спричинити великі втрати.
При цьому, незаконні збройні формування за підтримки підрозділів регулярних Збройних сил Російської Федерації зберегли б свій наступальний потенціал, безпосередньо загрожуючи або здійснюючи вогневий вплив до рубежу Костянтинівка - Артемівськ - Попасна. Також були б створені умови для продовження наступу противника вглиб контрольованої Україною території «на плечах» наших відступаючих військ та захоплення Артемівська. Крім того, це посіяло б паніку серед населення прифронтових районів та дало б можливість Росії здійснювати політичний тиск в ході переговорного процесу у Мінську.
Другий варіант полягав у тому, що продовжуючи оборону на Дебальцевському плацдармі, сили АТО й надалі б сковували значні сили противника, наносили б їм ураження та знизили наступальний потенціал, не допустивши проведення наступальних дій противника на інших напрямках.
При цьому планувалося, що завдяки вмілим діям та заходам омани буде підготовлено нову лінію оборони на північ від Дебальцевого зі збереженням плацдарму, що дозволяло не допустити обстрілів бойовиками міст Часів Яр, Попасна, Артемівськ, Соледар, Світлодарськ та решти. Крім того, передбачалося, що втрати, нанесенні незаконним збройним формуванням та підрозділам Збройних сил Російської Федерації, не дозволять їм здійснити переслідування наших військ під час відходу та примусять їх відмовитися від наступальних дій.
В подальшому, сили і засоби сектору С з мінімальними втратами були виведені з Дебальцевського виступу у нові райони та закріпилися на вигідних рубежах.
Саме тому було обрано другий варіант.
В цьому документі розкриті основні моменти Дебальцевської операції. Більш докладний аналіз буде опублікований найближчим часом.
Накреслення лінії зіткнення сторін в секторі С, особливо в районі Дебальцевого, не дозволяло створити глибоко ешелоновану оборону та надавало противнику перевагу для проведення штурмових дій одночасно з трьох напрямків.
Кількість сил і засобів Національної гвардії та МВС не забезпечували повний контроль за самим Дебальцевим. Внаслідок цього, в місті практично безперешкодно діяли диверсійно-розвідувальні групи та окремі мінометні секції ворога.
Частина місцевого населення міста була на боці незаконних збройних формувань. За їх допомогою бойовики отримували інформацію про наші війська та вогневі позиції в режимі реального часу.
Сил і засобів СБУ та МВС для проведення контррозвідувальних та фільтраційних заходів не було.
З 15 по 25 січня 2015 року обстановка в секторі С була складною та мала стійку тенденцію до загострення.
Противник неодноразово здійснював спроби штурму підрозділів сектору в районі населених пунктів Нікішине, Чорнухине, Малоорлівка, Вуглегірськ.
Починаючи з 25 січня, незаконні збройні формування за підтримки підрозділів Збройних сил Російської Федерації розпочали активні наступальні дії на Дебальцевському напрямку з метою оточення та розгрому наших військ та виходу на рубіж Луганське - Калинове.
Для виконання завдань у секторі С на Дебальцевському напрямку залучалися: 128-а окрема гірсько-піхотна бригада, 17-й та 42-й окремі мотопіхотні батальйони 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 54-й окремий розвідувальний батальйон (без розвідувальної роти та роти вогневої підтримки), гаубичний артилерійський дивізіон (без 3-ї гаубичної артилерійської батареї) 44-ї окремої артилерійської бригади, 1-а гаубична артилерійська батарея 1-го гаубичного артилерійського дивізіону 55-ї окремої артилерійської бригади, 5-а реактивна артилерійська батарея 2-го реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного полку, 2-й протитанковий артилерійський дивізіон 26-ї артилерійської бригади.
При цьому, загальна чисельність особового складу підрозділів складала:
по рубежу Семигір’я - Троїцьке - до 1500 осіб;
по рубежу Вуглегірьк - Дебальцеве - до 2700 осіб;
по рубежу Булавинське - Нікішине - до 500 осіб.
Наступальні дії противника розпочалися з проведення потужних вогневих обстрілів з використанням артилерії, РСЗВ, танків та мінометів по наших підрозділах в районах населених пунктів Вуглегірськ, Нікішине, Рідкодуб, Чорнухине, Санжарівка, Троїцьке, Попасна та Дебальцеве.
Досягнення противником поставленої мети мало стати фактором спонукання керівництва України та західних посередників (насамперед, Німеччини та Франції) до початку переговорів з врегулювання ситуації та врахування вимог та інтересів Кремля.
На початку ворожого наступу співвідношення сил і засобів сил АТО та НЗФ у смузі відповідальності сектору С склалося на користь противника, зокрема:
особовий склад - 1 : 1,2;
танки - 1 : 1,1;
бойові броньовані машини - 1,9 : 1;
реактивні системи залпового вогню - 1 : 1,6;
артилерійські системи - 1 : 1,6.
З метою оточення наших військ в районі Дебальцевого бойовики з так званого «Горлівсько-Єнакіївського угруповання» розпочали наступ в напрямку Горлівка - Вуглегірськ.
Одночасно було здійснено нарощування вогневих ударів в районі Чорнухиного, Рідкодуба, Нікішиного та проведення демонстраційних дій на напрямках: Первомайськ - Попасна та Горлівка - Артемівськ.
Використовуючи масований вогонь артилерії, танків, противнику вдалося відтіснити підрозділи 13-го окремого мотопіхотного батальйону та МВС, які несли службу на блокпостах на західній околиці Вуглегірська, та оволодіти частиною міста.
Для недопущення подальшого просування противника частина сил 8-ї механізованої роти 30-ї окремої механізованої бригади здійснила маневр з району сел. Миронівський в район північної околиці сел. Савелівка та перекрила основний автомобільний напрямок Вуглегірськ - Дебальцеве шляхом влаштування мінно-вибухових загороджень, обладнання ротного опорного пункту та закріплення на ньому.
Стійкою обороною підрозділів зі складу 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади в опорних пунктах «Станіслав», «Андрій», «Балу», «Лама», «Віталій» та «Олександр» в районах населених пунктів Чорнухине, Рідкодуб, Нікішине було зупинено противника зі східного напрямку.
Зупинивши подальше просування противника, основні зусилля сил і засобів АТО були зосереджені на нанесенні вогневого ураження резервам противника в районах Горлівки, Єнакієвого, Харцизька, Розсипного, Алчевська, Стаханова та нарощуванні угруповання сил і засобів в секторі С.
Вогневе ураження резервам противника здійснювалося усім наявним складом ракетних військ і артилерії, що знаходилися у підпорядкуванні керівників секторів та керівника АТО.
З 31 січня по 17 лютого було нанесено більше 1500 ракетних ударів та вогневих нальотів для підтримки підрозділів, що вели оборонні дії в секторі С.
За наявною інформацією, у період з 24 січня по 19 лютого в результаті вогневого ураження у смузі відповідальності сектору С противник поніс значні втрати: особового складу - до 870 осіб; ракетно-артилерійського озброєння - до 50 одиниць, бронетанкового озброєння та техніки - до 110 одиниць, автомобільної техніки - до 24 од.
В ході відбиття наступу противника було здійснено нарощування угруповання наших військ в секторі С за рахунок перегрупування військових частин з інших напрямків та тих, що завершували відновлення боєздатності.
Так, в період з 24 січня по 3 лютого у підпорядкування керівника сектору С було передано: 30-у окрему механізовану бригаду; 25-й окремий мотопіхотний батальйон 54-ї окремої механізованої бригади; ротну тактичну групу 92-ї окремої механізованої бригади; 3-й гаубично-артилерійський дивізіон 26-ї артилерійської бригади; протитанковий артилерійський дивізіон 55-ї окремої артилерійської бригади; 2-ий гаубичний самохідний дивізіон, мінометну батарею 14-ї окремої механізованої бригади.
У результаті нарощування угруповання військ співвідношення сил і засобів сил АТО та НЗФ у смузі відповідальності сектору С склало:
особовий склад - 1,5 : 1;
танки - 1 : 1,2;
бойові броньовані машини - 2 : 1;
реактивні системи залпового вогню - 1 : 1,3;
артилерійські системи - 1 : 1.
Співвідношення сил і засобів, що склалося на той час, дозволяло вести лише позиційну оборону з метою недопущення втрати контрольованої території, просування противника, виграшу часу та створення умов для подальшого нарощування угруповання військ в районі проведення АТО.
Розуміючи це, російська сторона розпочала активне переміщення озброєння та військової техніки до Дебальцевського плацдарму.
Переміщення здійснювалося як у межах Донецької та Луганської областей, так і з території Російської Федерації. Противник мав на меті за будь-яких умов оточити наші війська до початку переговорів Нормандської четвірки у Мінську 12 лютого 2015 року.
Після нарощування, співвідношення сил та засобів сил АТО та НЗФ на Дебальцевському плацдармі склалося наступним чином:
особовий склад - 1 : 2,1;
танки - 1 : 3,5;
бойові броньовані машини - 1 : 1,3;
реактивні системі залпового вогню - 1 : 7,5;
артилерійські системи - 1 : 7,1.
Адекватне нарощування сил і засобів у секторі С було неможливе через відсутність резервів. Переміщення підрозділів з інших напрямків призвело б до послаблення флангів.
Незважаючи на запровадження з 00.00 15 лютого 2015 р. режим припинення вогню, обстановка в зоні проведення АТО залишалася складною. Противник, грубо порушуючи умови Мінських домовленостей, продовжував здійснювати обстріли наших підрозділів, у першу чергу на Дебальцевському, Донецькому і Маріупольському напрямках, та намагався розширити межі контрольованої території в районах Дебальцевого, Донецька, Авдіївки, Пісок та Широкиного. З 00.00 15.02.2015 до початку відведення військ було зафіксовано 217 випадків обстрілів, бойових зіткнень та штурмових дій.
На інших напрямках противник намагався скувати дії сил АТО з метою недопущення їх перегрупування та переміщення резервів.
Найбільш складна ситуація склалася на Дебальцевському напрямку, де противник провів перегрупування сил з інших районів лінії зіткнення сторін та намагався взяти штурмом Дебальцеве.
Бойові загони НЗФ, сформовані переважно з колишніх представників МВС (зокрема, розформованого спецпідрозділу «Беркут») за підтримки артилерійських підрозділів Збройних сил Російської Федерації активізували обстріли сил АТО.
Провівши активні рейдові та штурмові дії поблизу Дебальцевого, Чорнухиного, Кам’янки, Ольховатки, Санжарівки, Нижнього Лозового та Луганського, за підтримки РСЗВ, артилерії і танків, противник прорвав оборону наших військ з напрямку Вергулівки та вийшов на східну околицю Дебальцевого та взяв під контроль основні адміністративні будівлі міста, залізничний вузол, мікрорайон Жовтневий.
Основною причиною успіху противника став самовільний відступ та здача в полон понад 100 військовослужбовців 40-го окремого мотопіхотного батальйону. Через три доби без висування будь-яких умов вони були звільнені бойовиками та повернулися до складу підрозділів.
Враховуючи, що підрозділи сил АТО на Дебальцевському напрямку виконали усі визначені завдання, а також обстановку, що склалася, для збереження життя і здоров’я особового складу, озброєння та військової техніки було прийнято рішення до ранку 18 лютого 2015 року здійснити відведення підрозділів із району м. Дебальцеве.
Прийняттю цього рішення та відведенню військ сприяли умови, які склалися у секторі С. Значні втрати, яких противник зазнав в результаті ударів ракетних військ та вогню нашої артилерії, примусили його вивести свої артилерійські системи з периметру Дебальцевського виступу на безпечні відстані і зосередити їх на південний схід та південний захід від Дебальцевого. В цих умовах противник не мав змоги здійснювати вогневе ураження наших підрозділів, які виводилися за визначеними маршрутами.
Знизилася інтенсивність обстрілів підрозділів сил АТО. Порівняно зі 101 обстрілом протягом доби 16 лютого, кількість обстрілів станом на 07.00 17 лютого складала 39 обстрілів, а станом на 07.00 18 лютого знизилася до 19 обстрілів.
Підрозділи противника були виснажені. Внаслідок значних втрат їх наступальний потенціал був вичерпаний. Для продовження наступальних дій вони потребували не менше двох діб для відпочинку, поповнення запасів ракет та боєприпасів, а також перегрупування резервів, які були зупинені вогнем нашої артилерії.
Погодні умови також сприяли відведенню військ. Внаслідок зниження температури повітря переміщення підрозділів стало можливим не лише автомобільними, а й польовими дорогами.
Враховуючи, що планування операції з відведення військ здійснювалося завчасно з максимальним дотриманням режиму секретності та обмеженим складом службових осіб, зміст бойових розпоряджень на подальші дії доводився лише до командирів бригад. Підрозділи відводилися поетапно: відхід військ на визначені рубежі оборони був організований та проведений з мінімальними втратами особового складу, озброєння та військової техніки.
Виведення підрозділів здійснювалося в три етапи:
на першому етапі - виведення підрозділів 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, які виконували завдання в районі населених пунктів Малоорлівка, Новоорлівка та Орлово-Іванівка. До складу авангарду увійшли розвідувальна рота та 15-й гірсько-піхотний батальйон;
на другому етапі - виводилися підрозділи 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, які виконували завдання на східній околиці Чорнухиного (опорні пункти «Балу», «Федір», «Олександр», «Віталій»);
на третьому етапі - виведення підрозділів, а також командних пунктів 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади і сектора С безпосередньо з району Дебальцевого. Прикриття відходу забезпечувалося ар’єргардом зі складу механізованого батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.
Відведення військ здійснювалося за двома основними маршрутами невеликими колонами під прикриттям бойових броньованих машин та артилерії, не допускаючи руху поодиноких машин.
При цьому, для введення противника в оману був використаний хибний маршрут висування, на якому проводилася імітація руху колон.
В ході відходу підрозділи Національної гвардії та МВС здійснювали переміщення до районів збору у складі колон підрозділів Збройних Сил України.
Після відведення підрозділи 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади були зосереджені в районі збору (м. Артемівськ). За успішний вихід з Дебальцевого, героїзм та грамотні дії 26 лютого 2015 р. командир 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади полковник Сергій Шаптала отримав звання Героя України.
Окремо слід зазначити, що підрозділи 25-го та 40-го окремих мотопіхотних батальйонів, які зосереджувалися в Дебальцевому, здійснили самовільний відхід в тилову смугу сектору С на дві доби раніше. Спочатку вони зосереджувалися в с. Покровське та Клинове (східніше Артемівська), а в подальшому були переміщені в район збору 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.
Решта підрозділів зосереджувалася в Артемівську та сусідньому с. Парасковіївка.
З 2678 осіб, які підлягали відведенню, було виведено 2629 осіб, з них 131 військовослужбовець був поранений. Під час виведення втрати склали 49 осіб, зокрема 19 осіб загинули, 17 - потрапили у полон, 13 - зникли безвісти.
Було виведено понад 810 одиниць озброєння та військової техніки, що склало більше половини від загальної кількості ОВТ, яке знаходилося в районі Дебальцевого у період з жовтня 2014 до лютого 2015 рр. З них більше 50% - це бойова техніка, решта - спеціальна та автомобільна техніка.
За п’ять місяців оборони Дебальцевого та під час виведення підрозділів у безпечні райони було втрачено (знищено противником, або виведено з ладу силами наших підрозділів) близько 770 одиниць озброєння та військової техніки.
При цьому втрати бойової техніки склали 260 одиниць, решта - автомобільна та спеціальна техніка.
Для забезпечення відходу військ було створено систему районів, рубежів і позицій. На передовій позиції перейшли до оборони підрозділи 30-ї окремої механізованої бригади. В глибині оперативної побудови військ були створені та утримувалися мобільні бронегрупи (резерви).
Другий рубіж оборони було обладнано по рубежу підготовлених опорних пунктів, на якому був спланований перехід до оборони підрозділів 128 окремої гірсько-піхотної бригади та відновлення їх боєздатності.
Забезпечення відходу військ сектору С, прикриття їх флангів, підтримка вогнем ар’єргардів та недопущення переслідування противником здійснювалося шляхом зайняття панівних висот, проведення спеціальних дій зведеним загоном зі складу 3-го і 8-го окремих полків спеціального призначення в районі між річкою Санжарівка та сімома опорними пунктами, а також підрозділами 95-ї окремої аеромобільної бригади у складі штурмових загонів № 1 (1-й аеромобільно-десантний батальйон) та № 2(13-й окремий аеромобільно-десантний батальйон) в районі с. Нижнє Лозове, проведення інженерної розвідки на маршрутах висування з метою виявлення і знешкодження мін та фугасів, забезпечення позначення мінних полів наших військ, а також визначення вогневих коридорів та нанесення вогневого ураження противнику в районах північної та північно-західної околиць м. Дебальцеве та на маршрутах висування наших військ.
Для недопущення скупчення військової техніки в населених пунктах і на бар’єрних рубежах силами Військової служби правопорядку було організовано комендантську службу на мостах, переправах, маршрутах висування підрозділів та по рубежу залізничної дороги: східна околиця Семигір’я - станція Калиново-Попасна. Напрямки відведення підрозділів підсвічувалися пусками сигнальних ракет.
Таким чином, внаслідок скоординованих дій сил АТО замисел противника - оточення наших військ та їх знищення в районі м. Дебальцеве - був зірваний.
Підрозділи були виведені з-під ударів противника з мінімальними втратами особового складу та перейшли до оборони на завчасно підготовлених оборонних рубежах.
ВИСНОВКИ
Операції сил АТО, які були проведені протягом зимової кампанії 2014-2015 рр., мали вирішальний вплив на подальший розвиток воєнно-політичної та воєнно-стратегічної обстановки.
В ході їх проведення наші війська виконали усі визначені стратегічні завдання та з мінімальними втратами були виведені з-під ударів противника у нові райони, зайняли вигідне оперативне положення. Просування противника вглиб території України було зупинено. Незважаючи на відступ з Донецького аеропорту та м. Дебальцеве, сили АТО й досі продовжують тримати ці території під вогневим контролем.
Силам сектору С вдалося утримати бар’єрний рубіж річку Луганка і закріпитися на плацдармі Луганське - Троїцьке - Попасна, і не допустити захоплення нових територій бойовиками.
Втрати, які були завдані нашими військами, примусили противника відмовитися від подальших наступальних дій. Із завершенням Дебальцевської операції на Донбасі розпочалося крихке перемир’я.
http://goo.gl/8tR3x