Миколаївська церква Красилівки
Церква Перенесення мощей св. о. Миколая (храм 22 травня) віку поважного - в межах взагалі поважності дерев’яних церков Покуття - 19 століття.
Патроном цієї церкви був отець Кароль Харкевич, про якого вже писалося раніше. Власне, коштом громади було закуплено матеріали та запрошено майстрів з Гуцульщини, які спромоглися в короткий строк збудувати це дерев’яне захристя святості. Відбулося це в 1874 році, потім зреставровано в 1924 р. Розширення приміщення церкви відбулося в 1932 р.
Храм стоїть на невеликій ділянці прямокутної форми, огородженій дерев’яним парканом. Церква традиційно по периметру має піддашшя, перекрите бляхою, присінок зі сходами, над яким висить образ Миколая Чудотворця, обабіч входу - ікони св. Петра і Павла. Крім головного входу, існує додатковий з правого боку від вівтарної частини. Праворуч і ліворуч від вхідних дверей розташовані балкони хорів, які тягнуться вздовж нефу практично до нави. Ризниця, яка функціонально продовжує вівтарну частину, має окремі двері та віконце. Під банею у формі маківки розміщений восьмерик з чотирма ліхтарями. Храм фарбовано у нерізкий колір: світло-коричневий з темно-коричневим на гранях.
Іконостас церкви досить барвистий, з ознаками золочення рельєфних декорних елементів. Стіни та верх фарбовані у світлий колір. Ліворуч і праворуч перед іконостасом розміщено дворядні крилоси. Біля аналоя розміщено копію Чудотворного образу Матері Божої Зарваницької.
Відок оґульний на церкву та інші сакральні споруди.
Парад хрестів і хрестиків.
Зруби.
Профарбоване древо.
Двіниця. Виглядає так, наче в неї сколіоз.
Каплиця. Бляха.
Головна героїня нашої оповіді.
Добудована паперть. Є поручні та незрозуміла поштова скринька.
Стеля нефу. Спас межи учнями.
Балкони.
Баня у восьмерику. Зграя теж октаангельська.
Вид на головну частину церкви.
Вид на ліву частину нави з балкону. Бачимо вишиті хоругви. Біля ікони Божої Матері ще добра дещиця скульптур: з Фатіми, Зарваниці, Люрду тощо.
Права частина нави з балкону. Аналогічно, тільки з Ісусом Христом.
Аналой та образ Матері Божої Зарваницької (копія).
Царські ворота, панікадило, тетрапод.
Верх іконостасу. Апостоли та діяння.
Шапка ксьондза в пресвітерії.
Старовинна реставрована ікона Миколи Чудотворця з позолотою. Знаходиться в захресті.
З іншого боку.
Патериця.
Старий дерев’яний хрест. Розповідь про нього уже було опубліковано.
Поруч будується новий храм, який теж буде названо церквою св. Миколая.
Бажаючі відвідти цю місцину мають 4 варіянти для подорожі:
1. Власною автівкою в напрямку на Коломию.
2. На велосипеді з Івано-Франківська або вело/поїздом зі станції Ворона.
3. Будь-яким автобусом на Коломию + 2 км пішки до села.
4. Прямим рейсовим бусом від магазії «Сонячне коло» біля залізничного двірця Станиславова.
5 варіянт пішою ходою як варіянт не розглядається.
Географічна прив’язка:
N 48° 46,7393
E 24° 53,2419
Патроном цієї церкви був отець Кароль Харкевич, про якого вже писалося раніше. Власне, коштом громади було закуплено матеріали та запрошено майстрів з Гуцульщини, які спромоглися в короткий строк збудувати це дерев’яне захристя святості. Відбулося це в 1874 році, потім зреставровано в 1924 р. Розширення приміщення церкви відбулося в 1932 р.
Храм стоїть на невеликій ділянці прямокутної форми, огородженій дерев’яним парканом. Церква традиційно по периметру має піддашшя, перекрите бляхою, присінок зі сходами, над яким висить образ Миколая Чудотворця, обабіч входу - ікони св. Петра і Павла. Крім головного входу, існує додатковий з правого боку від вівтарної частини. Праворуч і ліворуч від вхідних дверей розташовані балкони хорів, які тягнуться вздовж нефу практично до нави. Ризниця, яка функціонально продовжує вівтарну частину, має окремі двері та віконце. Під банею у формі маківки розміщений восьмерик з чотирма ліхтарями. Храм фарбовано у нерізкий колір: світло-коричневий з темно-коричневим на гранях.
Іконостас церкви досить барвистий, з ознаками золочення рельєфних декорних елементів. Стіни та верх фарбовані у світлий колір. Ліворуч і праворуч перед іконостасом розміщено дворядні крилоси. Біля аналоя розміщено копію Чудотворного образу Матері Божої Зарваницької.
Відок оґульний на церкву та інші сакральні споруди.
Парад хрестів і хрестиків.
Зруби.
Профарбоване древо.
Двіниця. Виглядає так, наче в неї сколіоз.
Каплиця. Бляха.
Головна героїня нашої оповіді.
Добудована паперть. Є поручні та незрозуміла поштова скринька.
Стеля нефу. Спас межи учнями.
Балкони.
Баня у восьмерику. Зграя теж октаангельська.
Вид на головну частину церкви.
Вид на ліву частину нави з балкону. Бачимо вишиті хоругви. Біля ікони Божої Матері ще добра дещиця скульптур: з Фатіми, Зарваниці, Люрду тощо.
Права частина нави з балкону. Аналогічно, тільки з Ісусом Христом.
Аналой та образ Матері Божої Зарваницької (копія).
Царські ворота, панікадило, тетрапод.
Верх іконостасу. Апостоли та діяння.
Шапка ксьондза в пресвітерії.
Старовинна реставрована ікона Миколи Чудотворця з позолотою. Знаходиться в захресті.
З іншого боку.
Патериця.
Старий дерев’яний хрест. Розповідь про нього уже було опубліковано.
Поруч будується новий храм, який теж буде названо церквою св. Миколая.
Бажаючі відвідти цю місцину мають 4 варіянти для подорожі:
1. Власною автівкою в напрямку на Коломию.
2. На велосипеді з Івано-Франківська або вело/поїздом зі станції Ворона.
3. Будь-яким автобусом на Коломию + 2 км пішки до села.
4. Прямим рейсовим бусом від магазії «Сонячне коло» біля залізничного двірця Станиславова.
5 варіянт пішою ходою як варіянт не розглядається.
Географічна прив’язка:
N 48° 46,7393
E 24° 53,2419