Деякі з моїх друзів знають мою любов до знимкування бабць. Я то страшенно люблю. Адже кожна з них - то окремий типаж, свої риси обличчя, своя типова поведінка, свої бзіки, свої посмішки, лукавство поглядів на сучасну молодь, свої альцгеймери.
Ну, словом, страшне люблю їх фотографувати. Головно, роблю ч/б. Геть ідилічно виглядає. Часто просто спостерігаю на вулиці і дорікаю собі в відсутності фотоапарату.
Ось деякі мої улюблені фотки
«...А яка ж то клята вражина насцяла мені під одвірком?»
Карпатський аттавізм.
Майже лихварка.
У роботі з піснею.
«Скверне» чтиво, або сон літнього скверу.
Що там нового?
Підзаснула.
Подружки (ІІ місце на конкурсі «Наше місто», 2007).
Час летить, не стишує галопу.
А це - чоловік якоїсь бабці :)
Частина 2 Частина 3