Індігет з дитваком
Неподалік від Карлових воріт, всього лише в кількох кроках - невеликий фонтанчик-плювальчик. Його важко не помітити, але чого тільки не трапляється з туристами, які несуться стрімголов по Кауфіньґєрштрассе до ратуші. А варто поглянути на цього бешкетного водоплюя.
Називається фонтан Brunnenbuberl (хлопча, карапуз), хоча давніше була назва Gasteigerbrunnen (за іменем відомого митця Матіаса Ґастайґера). Загалом сюжет такий: як казав Козьма Прутков: «Якщо у тебе є фонтан, заткни його; дай відпочити і фонтану». Хлопченя послухало мудрого філософа й спробувало закрити рукою дірку, з якої фуґує вода. Чудернацький лісовий бахус зненацька плюнув водою, від чого маля не в надто великому захваті. Ліва рука намагається відхилити струмінь, який все одно на нього не потрапляє; права - продовжує закривати дірку. Дійові особи завмерли в одвічній дії.
Створено це кам’яно-водне чудо у 1895-му, а в 1908 році його посадовили воду лити десь у зеленій зоні неподалік від теперішнього місця, десь біля протестантської церкви. Чому та коли його перенесли на початок великого Променаду - масс-медіа не повідомляють. Знову щось розширяли чи перебудовували :)
Фонтан, як не дивно, подає питну воду. Таблички «Kein Trinkwasser» немає, але я би не поспішав припадати губами до живильної вологи - хто раз попікся на окропі, тепер і на молоко дує.
Коли мені потрапив звіт про Майнц, я дивувався, як вони могли не побачити Marktbrunnen - один з найкращих фонтанів Германії. Причина була пояснена так: на зиму фонтани закривають дерев’яним, дощатим ковпаком. Я таких ковпаків не бачив, тому є в чому зізнаватися. От Брунненбуберль - точно не закривають. Це я знаю на всі можливі й неможливі відсотки. Тому що бачив його в грудні 2007 року і тому що продають листівки-поштівки, де він увесь в льоді, проте зі струминою.
Лісовий фавн неабияк нагадує Аркадія Райкіна.
P.S. Помічаю тематичну паралель з брюсельським Манекен Пісом.