Справжнісінька весна. Мені довго не вірилося, що в баварських широтах вона може настати ще в кінці лютого. Поволі, неквапом, її принесли теплі фени. Спочатку підсніжниками, потім фіалковими крокусами, ірисовими примулами та пролісками.
Нині направився до
ботанічного саду, погода стояла, як дзвін. Хотів поглянути ще раз на
метеликів, але не це становило головну ціль. Тепер тут магнітик - Frühlingsweg (Доріжка весни). Узлісся всипано цвітом, пахне вібурнум, кущі у цвіті. Підсніжники контрастують із шафранами, аромати солодких, невідомих квіток можна вдихати до вечора, до перших росяниць.
Окрім шафранів, квітують перші іриси.
Погода теж не підвела: скинув светр, джинскуртку. Лише літня футболка на короткий рукав. Хто б розповів - не повірив би: посеред березня такий весняний тайфун тепла та цвітучого зела. Ще й лагідний вітерець, доволі несміливий та освіжаючий. Чи не надають йому прохолоди
засніжені альпійські верховини?
Усе це - безкоштовно, лише прийди і милуйся.
П.С. Усі фотокартки зроблено нині, жодної задавненої.
Вібурнум теж у рожевому «снігу».
Гамемеліс.