Рідко, але траплялося, що шкільна практика могла проходити в бібліотеці. Так чудно й грандіозно було відкривати цнотливо нові книжки, ставити там штамп і закривати. Ще тоді мені було цікаво знати, чому саме на 17-ій сторінці потрібно було вдаряти печатку. Пояснила згодом знайома, зіславшись на те, що при списуванні книг відривається титульний проштампований аркуш, а зсередини вже це не так просто. Досить сумбурне пояснення, яке мене не зовсім вдовольняло.
Тепер я готовий відповісти, в чому заковика сімнадцятої сторінки. Книга складається з так званих зошитів - сторінок одного друкованого аркуша, утвореного розрізанням листа на 16 частин (деколи - на 32). Типографія ставить на кожному наступному зошиті в нижньому кутку назву книги або її ID, який для непосвячених незрозумілий. Цю сторінку приклеюють до попередньої, а потім зшивають зошити докупи. В загальному схема сторінок та маркувань відповідає формі 16n+1. Тому штамп якраз і кладуть там, де можна навіть без титулки витягти максимум інфи про видання.
Одна з улюблених книжок - Неорганическая химия, 9 клас.