Китайська башта - це дерев’яна споруда висотою 25 метрів десь на просторах мюнхенського Англійського парку. Перший макет було споруджено на цьому місці в 1789-90 роках за макетами Йозефа Фрея архітектором Йоханом Баптистом Лехнером. Лірична відступка: баптист - слово грецьке, означає хрещений.
Для взірця побудови використали Велику пагоду лондонського королівського парку. Та й вона теж не була першою у своєму роді. Її у свій час «спіонерили» з саду китайського імператора. Часті мутації - і ось що маємо. Я нагадаю вчергове, що
пагода в первісному своєму значенні - кабінет з фарфоровими картинками на стінах, як-то
в Німфенбурзі.
Дерево любить горіти, а у публічному парку - в Англійському саду - хто дбатиме про заходи безпеки? Творчі розчарування чекали й на Китайську башту: їй «пощасливилося» кілька разів згоріти, але не вщент. Сякі-такі ремонти виправили справу аж до 1944 року, коли бомбардування знищили її повністю. Наважилися до відтворення тільки в 1952 році, максимально наблизивши до оригіналу. Навколо башти розкинувся великий пивний сад (бірґартен) Мюнхена. Звісно, це значно більше, ніж у
Гофбройгаузі, але пиво - те саме, Hofbräu. Мудрі математики підрахували, що бірґатен прикитайськобаштової зони може вмістити до 7000 пивопийців. У Мюнхені з цим проблем нема. Влітку в підніжжі башти баварські музики видають свої твори під збуджений дзенькіт пивних массів. Для відпочинку по-баварськи більше нічого не треба: тінь, пиво, наїдок, музика.
Кажуть, десь в закутку цього парку стоїть японський чайний будиночок, але де саме і який він - мені не випало нагоди забачити: я не в силах за кілька днів оббігати весь Мюнхен :))