Монастирські таємниці
Подекуди так цікаво дізнаватися, як виглядають монастирі зсередини. Так цікаво часом стає позаглядати до чернечих келій, пороздивлятися побут затворників. Шкода лише, що це не завжди вдається, адже більшість монастирів - це закриті кампуси, куди вхід заборонено. І навіть якщо є якась крапля відкритої території, там все обставлено так, щоб порадувати туриста часто роздутими об’єктами. Колись, у свій час, Манявський скит любив таким погрішити. Але високо в горах воно не навіювало якоїсь піарної садурості, а припасовувалося в амбієнтні рамки.
Монастир, що біля Добромиля, зараз практично весь у вільному доступі. Тут вже нічого не залишилося від ченців, окрім стін та старих, у плямах матраців. І над цим всім нависає якась гнітюча атмосфера. Така глевка і всепоглинаюча, що тут відчуваєш себе чужинцем, непроханим гостем, який прийшов хто зна звідки і хто зна за чим. Наче й не було пожежі, а проте імлисте повітря шириться склепінчастими коридорами, холодними стінами, з темних закутків визирає Ніхто.
Увесь комплекс чернечих споруд умовно можна поділити на спальні приміщення (2 поверхи), дзвіницю-каплицю і церкву.
На монастир накидається сутана ночі.
Холоднеча з людськими рисами.
У глибинах живе дрімучий спомин.
Він ночує у цих порожніх келіях.
І сновигає змарнілими коридорами.
Дещо більше про це місце писали lena_and_alex у своєму окремішному пості про монастир.
Монастир, що біля Добромиля, зараз практично весь у вільному доступі. Тут вже нічого не залишилося від ченців, окрім стін та старих, у плямах матраців. І над цим всім нависає якась гнітюча атмосфера. Така глевка і всепоглинаюча, що тут відчуваєш себе чужинцем, непроханим гостем, який прийшов хто зна звідки і хто зна за чим. Наче й не було пожежі, а проте імлисте повітря шириться склепінчастими коридорами, холодними стінами, з темних закутків визирає Ніхто.
Увесь комплекс чернечих споруд умовно можна поділити на спальні приміщення (2 поверхи), дзвіницю-каплицю і церкву.
На монастир накидається сутана ночі.
Холоднеча з людськими рисами.
У глибинах живе дрімучий спомин.
Він ночує у цих порожніх келіях.
І сновигає змарнілими коридорами.
Дещо більше про це місце писали lena_and_alex у своєму окремішному пості про монастир.