Коли вже ясно, де ті
контрфорси розміщуються, зараз ми їх швиденько з’єднаємо з храмом, натикавши вгорі ще
фіалів з усіляким готичним начинням на додачу. Метан, етан, пропан, бутан... аркбутан.
Аркбутан - зовнішня кам’яна опорна арка, яка передає навантаження головного
нефа на опорні стовпи (
контрфорси), які відходять від основної будівлі. Аркбутани мають нахилену площину по паралельному до даху напрямку. Колись давно-предавно аркбутани ховали під дахом, але це суттєво сприяло затемненості собору, тому їх стали викладати під дощ і сніг назовні. Їх і зараз можна побачити на високої готики соборах, проте не на всіх. Це ж бо залежить напряму від тої нагрузки, яку відчуває перекриття й верхня частина храму. Ну і від того, наскільки виправданим є їх використання.
Трясучи щодуху стару валізу з фотографіями, Заратустра вишукав там аркбутани. Не гоже ж бо без ілюстрацій. Навіть до дешевого китайського суперклею дають зобачальний супровід.
Ось тут нереально добре видно готичні аркбутани.
Париж. Сент-Есташ.
З перетинками, для розподілу ваги.
Osnabrück.
Добре видно розчепірені аркбутани.
Прага. Собор св. Вітта.
Розумію, що важко щось вгледіти, але спробуйте все ж побачити аркбутани.
Прага. Собор св. Вітта.
Дуже пост-нео-готичні аркбутани. Виглядають комічно, працюють - відмінно.
Варшава. Катедральний собор св. Флоріана.
Справжня красотулечка.
Брюсель. Собор св. Михаїла і Гудули.