Вчимо архітектуру: Неф
Опісля вивчення нервюр і склепінь саме час заікнутися про нефи храму. Гадаю, цей термін добре відомий багатьом. А назва його сягає Допотопних часів, коли Ной будував свій ковчег. От у перерізі той плавзасіб нагадував середньовічні побудови. Німецька вікіпедія зазначає, що грецьке «наос» - це не що інше, як корабель, а корабель - це неф. Я теж люблю деколи цей синонім (наос) юзати, але трошки боязко це роблю, бо я ж не в Древній Греції.
Неф, нава - витягнута в довжину, прямокутна в плані частина храму, яка обмежена по боках стовпами, колонадами (середня частина) або стінами (крайні частини). Найбільш поширеними є поділи нефного простору на 3 або 5 нефів. Середній (або центральний) часто є ширшим й більшим од бокових. Може бути вище інших нефів або однакової висоти.
Хоча нефи і є пережитками древньогрецьких базилік, найбільшу популярність вони отримали в Середні віки, коли повально будували все з каменю із дотриманням правил готичного зодчества. Зараз нефи можна знайти навіть у храмах 2003 року побудови. Це вже стало загальновживаним поняттям. Тому прив’язуватися тільки до готики не варто. Кожен храм, який має довгу частину, обмежену перестінками або арками, може гордо бути обізваним володарем нефу. Навіть в метрополітені можна побачити нефний простір. Кажу ж, поняття доходить майже до універсалізму.
Щоб добряче й всебічно проілюструвати нефні тенденції храмів, одного бажання мало. Треба мати ще штатив і швейну машинку для панорам. Інакше ж бо нічого не вийде :(
Нині Заратустра представить вчергове храмові зали Європи і дещо з українських теренів.
Не забувайте урізноманітнювати свої смаки в плані нервюр та склепінь. Вони тут відмінні від попередньовикладених (це щоб не дублювати по стосорок разів).
Кращого зразку нефу просто не придумаєш.
Варшава.
Добре видно основний і бічні нефи.
Варшава.
Ось тут теж напрочуд гарно видно нефність храму.
Хирів.
Хотілося б, щоб це був древньогрецький храм, але це лише поруйнований католицизм.
Вовків.
Тут теж самотньо польському нефу.
Кукільники.
Єдиний неф у Давидові. Вражає розписами.
Давидів.
Так само єдиний, і теж вражає.
Велике Колодно.
Класицизм у плані нефу.
Вільнюс.
Неф пам’ятає редемптористів.
Гніздичів.
У кращих традиціях жанру.
Антверпен.
Бічний неф. Тесаний камінь.
Нюрнберґ.
Ще один. Туристи теж дивляться на неф.
Лозана.
Важко просікти, де тут неф, а де ні. Австрія колобродить.
Відень.
А тут один самотненький нефик - спинка від стріли Калинової.
Сидорів.
Неф, нава - витягнута в довжину, прямокутна в плані частина храму, яка обмежена по боках стовпами, колонадами (середня частина) або стінами (крайні частини). Найбільш поширеними є поділи нефного простору на 3 або 5 нефів. Середній (або центральний) часто є ширшим й більшим од бокових. Може бути вище інших нефів або однакової висоти.
Хоча нефи і є пережитками древньогрецьких базилік, найбільшу популярність вони отримали в Середні віки, коли повально будували все з каменю із дотриманням правил готичного зодчества. Зараз нефи можна знайти навіть у храмах 2003 року побудови. Це вже стало загальновживаним поняттям. Тому прив’язуватися тільки до готики не варто. Кожен храм, який має довгу частину, обмежену перестінками або арками, може гордо бути обізваним володарем нефу. Навіть в метрополітені можна побачити нефний простір. Кажу ж, поняття доходить майже до універсалізму.
Щоб добряче й всебічно проілюструвати нефні тенденції храмів, одного бажання мало. Треба мати ще штатив і швейну машинку для панорам. Інакше ж бо нічого не вийде :(
Нині Заратустра представить вчергове храмові зали Європи і дещо з українських теренів.
Не забувайте урізноманітнювати свої смаки в плані нервюр та склепінь. Вони тут відмінні від попередньовикладених (це щоб не дублювати по стосорок разів).
Кращого зразку нефу просто не придумаєш.
Варшава.
Добре видно основний і бічні нефи.
Варшава.
Ось тут теж напрочуд гарно видно нефність храму.
Хирів.
Хотілося б, щоб це був древньогрецький храм, але це лише поруйнований католицизм.
Вовків.
Тут теж самотньо польському нефу.
Кукільники.
Єдиний неф у Давидові. Вражає розписами.
Давидів.
Так само єдиний, і теж вражає.
Велике Колодно.
Класицизм у плані нефу.
Вільнюс.
Неф пам’ятає редемптористів.
Гніздичів.
У кращих традиціях жанру.
Антверпен.
Бічний неф. Тесаний камінь.
Нюрнберґ.
Ще один. Туристи теж дивляться на неф.
Лозана.
Важко просікти, де тут неф, а де ні. Австрія колобродить.
Відень.
А тут один самотненький нефик - спинка від стріли Калинової.
Сидорів.