До
вімпергів, як до хижого звіра, треба підбиратися потихо і обережно. Тільки напишу речення, так про крабби ще не сказано ні слова. Ну так же не годиться. Взагалі якщо починати щось по архітектурі, так треба одночасно і про все. Інакше просто натикаєшся на скалу невідомого. На велику, гранітну, кремезну скалу.
Крабби (кросси, крючки, гачки) - декоративні деталі
готичної архітектури у вигляді кам’яних листочків-цвітуйочків по краям
шпилів,
вімпергів чи
пінаклів, або взагалі чогось гострокутного. Як на мене, то крабби - це зручна драбина, по якій можна не тільки залізти вгору, але й шубовстнутися вниз. Особливо старі крабби не предвіщають нічого доброго. Зате в комплексі воно створює багатогранну картину з високою ступінню деталізації.
Запам’ятати це слово дуже просто, оскільки дуже співзвучне з морською бестією.
Класичний зразок краббів. Запам’ятати як шаблон.
Відень (Австрія). Собор св. Штефана.
Ось ці гачечки-крюкозябри здаля створюють такий ефект. (Споруда вже інша).
Відень (Австрія). Votivkirche.
Крабби з позолотою. Столиця це може собі дозволити.
Брюсель (Бельгія). Ратуша.
Наче тля, пообсідали так густо.
Відень (Австрія). Собор св. Штефана.
Крабби прикрашають фронтон і не тільки.
Брюгге (Бельгія).
І тут так само на фронтоні крабби.
Бережани (
Тернопілля). Будівля банку.
Несміливі бугорочки в патині.
Чортків (
Тернопілля). Костел св. Станіслава.
Виглядають не гачками зовсім. А просто бездушними патиками.
Варшава (
Польща). Неоготика у Празі.