Вчимо архітектуру: Люкарна

[nick_coll]

       Розкішно жити не заборониш. Точно так само з тими слуховими вікнами: скільки б їх зараз не створювали, а все одно спочатку була готика (тихо, не треба одразу готично завивати). Ну княжі часи пропустимо, бо тоді нафіг нікому не потрібні були ні слухові, ні які інші вікна. Про неандерталців взагалі мовчимо: шкурою ведмедя заткнули діру в печері, підслуховуй хто хоче. А от коли будували собор для Квазімодо і його Квазімодихи (це вже Середні віки, хто забув), то тоді й вигадали маленькі віконечка, які рясно прикрашали вімпергами, фіалами, краббами, горгуліями (ці поняття ми вивчимо згодом). До нашого часу ще збереглися люкарни тих часів. Або зробили копії просто. Ну не суть важно.
       Люкарна - віконний отвір на даху або на куполі, пишно прикрашений і гламурно вдекорований. Часто можна здибати на архітектурних спорудах готичного чи відродженнєвого часу. Близький родич слухового вікна /майже те саме, тільки старе/.

Деякі з фоток уже викладалися в журналі, проте їх у вигляді поюзаного секонду можна пустити ще раз. Стрілочки допоможуть зорієнтуватися, на чому саме треба з’акцентнутися.

Епоха Відродження не тільки дала Габсбургів, але й цю люкарну.


Прага (Чехія). Вид за Карлового мосту.


Будівля готична до коріння волосся. Тобто аж до слухових вікон.


Брюсель (Бельгія). Гроте Маркт.

Над одним з каналів уже ренесансом попахує.


Гент (Бельгія).

Хлопцям (справа) до лямпочки люкарни і всьо на світі, вони йдуть до пабу пити Жупілер.


Гент (Бельгія).

Ой, треба ж було дивитися на стрілки :)