Ви ж бо пам’ятаєте, чим прикрашений в’їзд на Єлисейські! Саме там розміщена найвідоміша (суб’єктивно) героїня нашої нинішньої розповіді - арочка-тріумфалочка. Вдень тут завжди багато народу, вночі - ніколи нема часу потрапити, хоча варто. Поля втикані дорогими магазинами, які варто відвідати, принаймні для того, щоб більше про них не згадувати. Ціни там просто захмарні, тому якщо п’єньонзи різко лімітовані, на цій статті витрат можна з легкістю зекономити і навіть сюди не потикатися :)
Тріумфальна арка - архітектурний пам’ятник, який споруджували на честь переможців або в пам’ять про якісь важливі події. Часто їх натикували при в’їзді в місто, в кінці вулиць, на мостах або великих дорогах. Оскільки влада часто мінялася і уже не отримувала кайфу від помпезних арок своїх попередників, арки були розбірними і залишалися хіба на фотографіях або в описі письменників. Але були й такі, які дожили до нашого часу. Декорували тріумфалки статуями,
рельєфами, написами. У наш час ці архаїзми відлунюють романтичною ностальгією за чимось чужим (і погано зрозумілим) прекрасним.
От нині Заратустра собі подумав, який же приклад тріумфалок можна було б показати, і зрозумів, що зовсім негусто в його колекції лише кілька тріумфальних споруд. Нарвські в
Пітері так і залишилися недоступними через брак часу, паризька суперсучасна в Дефансі теж прохлопана.
Але не все так сумно, ситуацію вирулює Мюнхен і той же таки Париж :)
Наполеонівське твориво на площі Зірки, себто на Плейсі Шарля де Голля.
Париж.
Арка Каррузель поблизу Лувру закінчувала великий тракт Людовіка ХІV.
Париж.
Реставрована Зіґестор після Другої Світової в Мюнхені (
картинка про жахливе руйнування)
Мюнхен.
Архівне фото львівської цісарозустрічаючої арки. Збудували, цісар проїхав, зацінив. Розібрали.
Львів. Вулиця Городоцька (1894 р.).