Мої канікули в Антверпені

Oct 24, 2009 03:04


       Пригадуєте, чим ви займалися 31 грудня 2008? Слáбо? 
       Звісно, це ж було майже рік тому. Перед-передноворічні клопоти, біганина, нарізання салатів і запікання святкової гуски.
       У мене ж все було кардинально іншим: я в цей день їздив до Антверпена - серця Фландрії (північна Бельгія). Увесь соціалістичний схід України просто наклав би на мене аутодафе за таке «непочітаніє» Нового року :)

Раніше я вже розповідав вам про відвідини Гента. Нині піде розповідь про антверпенські дива.





Центральний вокзал (Централь Стацьйон).
       Почну саме з нього, оскільки це перше, що я побачив у місті. Фотку цього вокзалу я вже давав раніше (ссилка активна тільки для френдів).
       Вокзал неймовірно шикарний, прикраси на стінах просто чарують, деталі змушують зупинятися і розглядати, розглядати, розглядати...
       Не дарма його називають «Тадж-Махалом» індустріального часу. 
       Перший вокзал Borgerhout збудовано 3 червня 1836 з обслуговуванням гілки «Mechelen-Antwerpen». Сучасна ж будівля була відкрита у серпні 1905 року. Після значного занепаду в середині ХХ століття була відновлена у 1975 році і занесена до списку архітектурних пам’яток міста.

Приїзд потяга. Замітьте, я їхав першим (!) класом.


Всередині.


Головна зала вокзалу.


Церква Антонія Падуанського (Sint-Antoniuskerk)
        Не зорієнтувавшись одразу, де ж саме серце міста, я попрямував довгим зеленим хрещатиком і натрапив в сусідньому кварталі на римо-католицьку приходську церкву на честь святого Антонія Падуанського.

Шпиль - і одразу небо.


Старе місто.
        Старий Антверпен невеличкий і весь розлігся на правому березі Шельди. Раніше він був захищений стінами, на місці яких тепер пролягають розкішні бульвари: Італійський, Французький, Англійський та Американський.

Вузькі вулички і без заторів.


Церква Св. Карла Борромея
        Це вже є споруда центральної частини міста, старої частини міста. Церква в бароковому стилі носить ім’я італійського архієпископа. Храм єзуїтський: надмірний розпис стін, дерев’яні скульптури, колони, позолота. До речі, стелю розписував Рубенс, але оригінал розпису був знищений пожежею 1718 року.
        Мала площа довкола церкви призвела до того, що я її не сфотографував у «повний ріст». А панорами я тоді не вмів робити :(

Правда, щось схоже на наші церкви? Особливо у Колодному.



Всередині церкви гарні балкони і позолочена конха.


Майже повний ріст. Герб.

 

Церква Святого Якоба (Sint Jacobskerk).
        У цій церкві знаходяться багато робіт Рубенса. Та й сам він похований тут. Тому вхід до храму платний.
        Пітер Пауль Рубенс - відомий фламандський живописець, з-під пензля якого вийшли цілі легіони картин, які зараз прикрашають бельгійські церкви, музеї всього світу і приватні колекції. Кажуть, що власноручно він написав більше 2000 полотен.

Висока квадратність.


Портал з великою кількістю фінтіфлюшек.


Герб і латинь.


Grote Markt.
        Гроте Маркт (Гран Пляс) - саме так називають більшість головних площ фламандських містечок. Так і на картах зазначається. Тому запам’ятаймо: Гран Пляс - збірне ім’я для Фландрії. Як правило, тут розташовується Ратуша, цехи (гільдії).
        Ратуша в Антверпені була зведена в 16 столітті. Дуже оригінальна зовні як вдень, так і ввечері. Навколо неї в період різдвяно-новочних свят дуже жваво вирує життя: сувеніри, гарячий глінтвейн, випічка, каруселі, розваги.

Ратуша.


Ратуша з нічною підсвіткою. Довбаний підгвін ще не здувся і застує споруду.


Легендарне минуле живе в антверпенських реліквіях. Одним з найстаріших пам’ятників міста є фонтан (1887 рік), який розташований перед міською ратушею. Легенда повідає, що в незапам’ятні часи біля ріки Шельди мешкав злий велет Антигон, який перешкоджав торгівлі і взагалі будь-якому прогресу: злісним неплатникам мита він відрубував руку. Переміг цього негідника римський легіонер Сильвіус Брабо, відрубавши йому руку і викинувши її геть, в річку. Відтоді молодий юнак став народним героєм. На пам’ятнику ми бачимо захоплюючий процес викидання руки!

Видно зелену скульптуру легіонера Сильвіуса.


Катедральний собор Богородиці.
        Собор для туристів виконує роль своєрідного орієнтира. Його начебто і видно, але він схований на маленькій-премаленькій площі; затиснутий будиночками так, що тільки коли стаєш перед ним, тільки тоді можеш сміливо ахнути. А ахати і тремтіти є від чого: це найвища башта Бельгії. Аж 123 метри. 
        Кам’яний шедевр будували довго: аж 169 років (1352-1521). А виріс - хто б подумав? - на місці простої церкви-простушки. 
        А от чого тільки ліва башта є такою стрімкою й високою? Відповідь проста: на праву - не вистачило грошей. Тому вона й стоїть такою одинокою :(
        Середину собору прикрашають також роботи Рубенса, але є й інші живописці. Деякі роботи виконані в неймовірній техніці - масло по мармуру.
        Ще варто сказати про статую Антверпенської Богородиці, яка у великій шані у прочан.

Вид з площі.

 

Якщо направлятися до Шельди, храм видно перфектно.


Ну і поглянемо на Antwerp Cathedral з підсвіткою.


Вхід нагадує дещо Собор Паризької Богоматері (Notre Dame de Paris).


Ну а серединка його виглядає спрощеною до мінімуму. Ще й ялиночки включили :)


Набережна Шельди.
        Біля самої ріки є багато автостоянок і парковок, причалів і каруселей.
        Одне антверпенське «чортове колесо» я вже показував раніше.

Захід сонця над Шельдою.


Великий танкер-вантажотяг.


Старовинний замок (Het Steen).
        На березі тієї ж таки Шельди розміщені найдавніший залишок поселення - замок. Стіни фортифіканта закладені ще в ІХ столітті, а сучасного вигляду набув тільки на початку 16 століття, за часів імператора Карла V. До того часу це була міцна твердиня з товстими стінами й високим, неприступним донжоном. Його стіни пам’ятають в’язнів-єретиків, яких спалювали прямо тут же, на вогнищі, повчаючи інших віровідступників. Інквізиторське вогнище палахкотіло довго.
        Нині у фортеці розміщується Національний музей судноплавства. Вогнища там ніхто тепер не палить.

Ось ці ліхтарі підсвічують замок уночі (див. фото на початку теми).


Біля замку якась зупинівка для автомобілів.


Замок зараз прохідний. Доріжка веде на терасу. Біля входу стоїть Гулівер.

 

Ну все, любі мої.
          Якщо я чогось не побачив, залишаю вам для сюрпризів під час відвідин цього прекрасного містечка. Ви любите тиху провінційність та готичність, вологий бриз і нідерландську мову? Негайно в Антверпен!

зима, вокзал, костел, подорожі, замок, церква, місто, ратуша, Æвропа, Брюсель, фото, звіт

Previous post Next post
Up