усе на купу
"Славське рок!" минув типово, але затишно. Чудове розташування біля сільради наших наметів, віддаленість від п’яних компаній і товканини, річка, невеликі гори, гітари, найкраще товариство і таке не в тему літом сухе червоне гаряче вино з корицею, мускатом і гвоздикою створили мої вихідні, такими. Як й хотілося.
Стосовно музики (крім гітари у ночі), то в мене як завжди "Півні" і, як завжди, вони найкращі. Як колись хтось сказав - "експресія буває справжньою, удаваною і Міськом Барбарою". Вони як завжди постійно налаштовувалися, забували слова і міняли тексти відповідно свого бажання "тодішні, хоч мали страх, а ці - зовсім пінцет", "і тут я зустрічаю міністра освіти, культури і чогось там і ще і він мені так щиро каже: "брат піво кончілось"" і таке інше, і в тому усі вони - зі своїм запатентованим правам давати людям можливість вигукувати те. Про що більшість думає. Так, співаючи\викрикуючи\взиваючи оте "знову, курва, радіо, телебачення, курва, преса, влада собі як влада, суцільні, курва, бандити" кожен, майже випльовував зі себе злість і якесь право на думку.
На жаль усе воно тим і закінчується - бо потім, коли стихає музика, і алкоголь вивітрюється - ми знову згадуємо про свою толерантністью. Розуміння і всепрощення. Ми ж, курва, галичани. І "прошу пана" - стало нашим культом, свідомістю, недосвідомістю і філософією.
Ой - знов мене не туди, я ж про відпочинок і затишок. Словом усе було гарно. Мені справді воно було необхідно - оце вино, гітара, річка і гори. Вихідні минули, так як і мають минати усі вихідні.