Honey week
Мали ми з Андрієм медовий тиждень. Через купу клопотів з візою, я відтермінувала омріяну Румунію і поїхали ми до Туреччини. Чесно кажучи бажанням не горіла - плавати не вмію, спекотно надміру для мене, та ще й оця послужлива російськомовність персоналу. Та ще й такий відпочинок - номер-харчевня-пляж і в зворотному порядку. Бррр. І все ж, відпочинок і зміна оточчя у будь-якім разі краща за його відсутність.
Враження негативні: завжди починаю з поганого. Перш за все - це раша туристи - бидло країн СНД. Зауважте, жодної русофобії цього разу - йдеться саме за бидло, рускоговорящіє і різко рускоговоряжіє (тобто в дома десь вони може й спілкуються українською, а там боялися виглядати лохами - про що говорили відкрито - й швидко переходили на жахливу російську). Від такої нахабною поведінки я просто висаджувалася. До прикладу, набирання алкоголю літрами у склянки по кілька штук типу: "мнє дабл віскі, бєз льда і соди в два стакани, тєпєр слєйтє в одін і єщо піва пажжлста". Це без жодного драматизму чи перебільшення, танцювання на столі під якусь музичку на кшталт "у мєня єсть трі жани а четвйортим будєш ти" і коли хтось з турків зробив зауваження - злізьте зі столу - розігрує сцену "дзєржитє мєня чєтвєра". Або ж - піти на обід-вечерю в мокрих плавках\купальнику. Це просто жах. Саме тому ми підкреслено розмовляли українською чи англійською. Ставлення до нас справді була інша. Негатив другий: турецький сервіс. Він справді надто нав’язливий. З нами сиділи поговорити під час чи після обіду, а ми люди ввічливі, намагалися вдавати, що нам вельми цікаво. Це справді було трішки важко. Ще одна річ - це турецькі зірки. Вони абсолютно не відповідають європейським - нас поселяли 4 години, через кожних 15 хвилин повторюючи, ще 15 хв. Я вже не кажу, що ми 3 рази міняли номер - бо перший раз він був розрахований на трьох. Другий - просто неприбраний. Ну й останнє - музика. Тут просто єдиний коментар ААААААААААААААААААААА!!!!
Ось.
Тепер про хороше:
Ну усіляке там сонце, море, вода, кохання - не цікаво. Приємно вразило їхня гордість собою і своєю країною - національний прапор усюди - справді усюди - страшна побита халупа - прапор, терлиці - прапор, крамничка прапор, між двома горами на жилці прапор, на скелі - прапор.
Вони практично не згадую османську імперію і закцентовані на розвитку Республіки туреччина, постійно підкреслюють, що є світською країною, що у них жінки маю права на рівні з чоловіками, навіть 3 міністри - жінки, що у них збирають майже усі марки машин, у них справді хороші дороги - серпантинна гірська, дорога гладка і рівна, у них усі школи обладнані міні-клініками і практично усі класи мають вмонтовані веб-камери, щоб батьки у будь-який час могли подивитися як там їхні чада. У них дуже розвинена легка промисловість, а ще вони усвідомлюють, що від кожного залежить розвиток країни й без зайвих нарікань платять високі податки. Вони пекельно багато працюють. Усі. Офіціанти не мають змін - вони просто працюють щодня від 7.00 до 23.00., гіди, водії екскурсійних рейсів працюють по 14 годин на добу, крамниці відчинені до 00.00 і всі привітно-навязливі, бо розуміють, що задоволений турист - реклама для Туреччини. Вони до поклоніння вдячні своєму засновнику Мустафі Ататюрку за те, що мають оцю світську, розвинуту республіку. Бляха, нам бракує такої цілісноті й трудоголізму!
Враження:
Були на двох екскурсіях у Помукалє (ванни Клеопатри, гори покриті вапняком і давнє римське місто)
і Мірі де був єписпоком святий Миколай.
у Туреччині взагалі багато гарно збережених пам'яток давньої історії. Є на що подивитися. Вмїжджали на ті екскурсії глупої ночі і поверталися теж пізно - більшість часу проводили у дорозі, щоправда, але наш гід Ісмед намагався нас розважати. Бачили як тчуть килими і роблять фігурки з оніксу. На загал там гарно.
головне мати добрий настрій =)