таке
Так ось - минув вишкіл міфології. Цьогоріч його тематикою було Трипілля. Гутірки, презентації, майстерки - усе як зазвичай. Все наче минуло без особливих ускладнень, діти задоволені, ми живі. Ідилія.
І все ж, якось таке враження, що учасники невідомо, що там робили. Вкінці опитники жахливі.
Елементарного просто не пам’ятають. І якесь таке враження, що ми думаємо по-різному. Наприклад, розпиналася їм про Андрогінів - типу є 2 тлумачення: фізіологічне (людина з ознаками обох статей) і психологічному (ідеальна пара, люди,які доповнюють одне одного) і всіляке таке.
Ну от, намагаюся пояснити що смерть одного з андрогенної пари автоматично означала смерть іншого, оскільки вони такі ідеальні, що жити порізно не можуть. Питання з залу - чого ж тоді жінка не скористається правом розірвання шлюбу і не одружиться вдруге, якщо вона частина Андрогіну…
Таке враження, що зараз усе зведено до якоїсь процедури, бюрократичної, звичаєвої і. т. д, що чогось такого як емоції просто не розуміється. Тобто вони навіть не допускають такої можливості, як нормальна сім’я чи принаймні людські стосунки.
Дааа, а я щиро вважаю себе циніком …