Мінус один храм-МАФ УПЦ
У ніч на 17 травня, у Києві, на території Національного музею історії України, демонтували каплицю УПЦ, щознаходиться біля фундаменту Десятинної церкви, знесенною більшовиками. Церква-МАФ була незаконно споруджена на землях, власником яких є держава.
“Державна виконавча служба України забезпечила виконання судового рішення про демонтаж незаконної споруди, яка у різних формах проіснувала на території Національного музею історії України з 2006 по 2024 роки. Ми прагнемо забезпечити максимальний доступ громадян до нашого спільного місця памʼяті. Але для цього необхідно усунути всі перешкоди, особливо якщо на те є всі законні підстави”, - йдеться у повідомленні.
На території Старокиївської гори та музею колись були язичницькі поховання, князівські палаци та Десятинна церква. Тому релігійну споруда звели у буферній зоні обʼєкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра”.
Музей планує використовувати звільнену ділянку для проведення просвітницьких заходів для дорослих і дітей на тему історії України давніх та сучасних часів. Також у майбутньому плануються археологічні дослідження ділянок, які й досі не були вивчені або не стали експозиційними обʼєктами.
Водночас представники релігійної громади УПЦ вважають знесення каплиці незаконним. Вони стверджують, що демонтаж відбувся без жодного повідомлення в автоматизованій системі виконавчого провадження і без повідомлень у виглядів документів.
“В реєстри виконавчих проваджень будь-яких документів долучено не було. Адже будь-яких документів громада не отримувала”, - сказав адвокат УПЦ протоієрей Микита Чекман.
За його словами, залучення суб’єкта господарювання державним виконавцем було незаконне. Адже згідно із законом, тільки за авансовий внесок стягувача можливі такі дії, якщо це прямо передбачено рішенням суду.
У 1998 році столичне землеуправління передало Національному музею історії України земельну ділянку. А у 2004 році тодішній очільник музею Сергій Чайковський дав громаді УПЦ МП дозвіл на зведення на цьому місті каплиці. Через два роки релігійна громада МП встановила тимчасовий намет, який ще через рік перетворився на деревʼяну каплицю. Відтак, у 2011 році Юрій Мірошниченко, тодішній представник Януковича у Верховній Раді, зареєстрував законопроєкт, згідно з яким держава мала профінансувати православний комплекс біля фундаменту Десятинної церкви. Однак ця спроба, як і наступна, виявилися невдалими, адже профільний комітет парламенту та громадськість виступили проти.
Втім у 2012 році релігійна громада через суд отримала право власності на будівлю, але не на землю. Впродовж двох років музей Десятинної церкви отримав десять мільйонів гривень з бюджету. А у 2017 році Вʼячеслау Толпига, який понад десять років досліджував цю тему, зареєстрував петицію щодо зносу каплиці. У 2018 році архітектори Олександр Горбань та Олексій Шемотюк намагалася підпалити каплицю, бо вважали, що будівля зведена незаконно. Того ж року НМІУ звернувся до Окружного суду Києва з вимогою визнати рішення про держреєстрацію прав громади УПЦ МП на незаконно зведену каплицю протиправною.
У 2021 році Національний музей історії України в суді вимагав знести каплицю на його території. Згодом Господарський суд Києва таки зобовʼязав знести “храм-маф”, а Північний апеляційний господарський суд підтримав це рішення у вересні 2023 року.
На початку квітня 2024 року в Національному музеї історії України оголосили збір коштів для демонтажу самочинної церкви-МАФу на Старокиївській горі. Суму, про яку просили музейники - 772 тисячі гривень, вдалося зібрати за добу. А станом на 9 квітня 2024 року, українці задонатили на знесення каплиці УПЦ 885 тисяч гривень.
“Державна виконавча служба України забезпечила виконання судового рішення про демонтаж незаконної споруди, яка у різних формах проіснувала на території Національного музею історії України з 2006 по 2024 роки. Ми прагнемо забезпечити максимальний доступ громадян до нашого спільного місця памʼяті. Але для цього необхідно усунути всі перешкоди, особливо якщо на те є всі законні підстави”, - йдеться у повідомленні.
На території Старокиївської гори та музею колись були язичницькі поховання, князівські палаци та Десятинна церква. Тому релігійну споруда звели у буферній зоні обʼєкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра”.
Музей планує використовувати звільнену ділянку для проведення просвітницьких заходів для дорослих і дітей на тему історії України давніх та сучасних часів. Також у майбутньому плануються археологічні дослідження ділянок, які й досі не були вивчені або не стали експозиційними обʼєктами.
Водночас представники релігійної громади УПЦ вважають знесення каплиці незаконним. Вони стверджують, що демонтаж відбувся без жодного повідомлення в автоматизованій системі виконавчого провадження і без повідомлень у виглядів документів.
“В реєстри виконавчих проваджень будь-яких документів долучено не було. Адже будь-яких документів громада не отримувала”, - сказав адвокат УПЦ протоієрей Микита Чекман.
За його словами, залучення суб’єкта господарювання державним виконавцем було незаконне. Адже згідно із законом, тільки за авансовий внесок стягувача можливі такі дії, якщо це прямо передбачено рішенням суду.
Click to viewУ 1998 році столичне землеуправління передало Національному музею історії України земельну ділянку. А у 2004 році тодішній очільник музею Сергій Чайковський дав громаді УПЦ МП дозвіл на зведення на цьому місті каплиці. Через два роки релігійна громада МП встановила тимчасовий намет, який ще через рік перетворився на деревʼяну каплицю. Відтак, у 2011 році Юрій Мірошниченко, тодішній представник Януковича у Верховній Раді, зареєстрував законопроєкт, згідно з яким держава мала профінансувати православний комплекс біля фундаменту Десятинної церкви. Однак ця спроба, як і наступна, виявилися невдалими, адже профільний комітет парламенту та громадськість виступили проти.
Втім у 2012 році релігійна громада через суд отримала право власності на будівлю, але не на землю. Впродовж двох років музей Десятинної церкви отримав десять мільйонів гривень з бюджету. А у 2017 році Вʼячеслау Толпига, який понад десять років досліджував цю тему, зареєстрував петицію щодо зносу каплиці. У 2018 році архітектори Олександр Горбань та Олексій Шемотюк намагалася підпалити каплицю, бо вважали, що будівля зведена незаконно. Того ж року НМІУ звернувся до Окружного суду Києва з вимогою визнати рішення про держреєстрацію прав громади УПЦ МП на незаконно зведену каплицю протиправною.
У 2021 році Національний музей історії України в суді вимагав знести каплицю на його території. Згодом Господарський суд Києва таки зобовʼязав знести “храм-маф”, а Північний апеляційний господарський суд підтримав це рішення у вересні 2023 року.
На початку квітня 2024 року в Національному музеї історії України оголосили збір коштів для демонтажу самочинної церкви-МАФу на Старокиївській горі. Суму, про яку просили музейники - 772 тисячі гривень, вдалося зібрати за добу. А станом на 9 квітня 2024 року, українці задонатили на знесення каплиці УПЦ 885 тисяч гривень.