Кіно про війну чи для війни?
Шматочки 10-хвилинної короткометражки "Циркач" частенько зустрічаю серед тік-токів, шортс та рілс. Вирішив нарешті подивитися всі 10 хвилин на YouTube. Звичайне пафосне кіно, яке я дуже любив раніше, а особливо у дитинстві. Кіно, в якому окупанти показані звичайними окупантами. Нічого нового. Такими були німці в СРСР та інших завойованих ними країнах, такими були радянські солдати в Німеччині, такими були росіяни в Бучі, Ірпені, Ворзелі, Гостомелі, Бородянці... Звірями. Показувати звірей-окупантів 1943 року в фільмі 2020 року це не для того, щоб "помнілі", щоб "не повторілось", а для того, щоб кормити ненависть та виховувати нових звірей-окупантів. І коменти під цим відео тому підтвердження. Їх неможливо читати. Це секта. Тому я більше не вірю жодному кадру у цьому і подібних фільмах про війну. Я не вибілюю німецьких нацистів. Ця злочинна ідеологія повинна була бути знищена і її знищили. Але виховувати ненависть до окупантів, які були 80 років тому і вести себе гірше за них у 2023-му це до кіномистецтва ніякого відношення не має. Це пропаганда війни. На цьому і виросло ціле покоління росіян, які зараз вбивають з особливою ненавистю українців. Але ж ми добре пам'ятаємо, як закінчилася та війна. Ми ж пам'ятаємо, "кто от меча и погибнет".
Click to view