З п’ятницею!
Біля підземного переходу на «Арсенальній», як і рік тому, продають лаванду. І ти стоїш на світлофорі (нещодавно тут зробили світлофор і підземним переходом я більше не користуюся, хоча він і працює), червоні секунди цокають, а запах стоїть такий, що тобі хочеться, щоб час зупинився і цей дурман продовжився трохи довше. Та потім червоні циферки змінюються зеленими і ти, як спринтер, стартуєш вперед, до нових перемог...
Цей текст я написав ще 18 серпня. Думав наступного дня зробити фото, бо з фото навіть найбезглуздіші та найгеніальніші тексти читати цікавіше, та продавець лаванди зник, як ще один натяк мені, що жити треба тут і зараз, а не з понеділка чи вже після війни. Та ось сьогодні нарешті я дочекався. А щоб пахло не тільки на переході, купив один букет. Увечері подарю його моїй дев’ятикласниці. подарю його моїй дев’ятикласниці. У неї ще досі стоїть на столі мій минулорічний букет, не дає викинути.
А поки хай попахне мені трохи на роботі. ;)
Гарного дня вам!
Цей текст я написав ще 18 серпня. Думав наступного дня зробити фото, бо з фото навіть найбезглуздіші та найгеніальніші тексти читати цікавіше, та продавець лаванди зник, як ще один натяк мені, що жити треба тут і зараз, а не з понеділка чи вже після війни. Та ось сьогодні нарешті я дочекався. А щоб пахло не тільки на переході, купив один букет. Увечері подарю його моїй дев’ятикласниці. подарю його моїй дев’ятикласниці. У неї ще досі стоїть на столі мій минулорічний букет, не дає викинути.
А поки хай попахне мені трохи на роботі. ;)
Гарного дня вам!