Ніколи не зарано, ніколи не запізно
Всім привіт. Мене звати Івона і я подорожую.Моя історія почалась досить давно ( це так, щоб ввести в курс справи), а саме, напевно, коли мені було 1,5 рочки і ми вперше поїхали подорожувати. Здається саме тоді я підхопила те, що називають travel bug. З батьками ми об'їхали чимало : спершу два круїзи навколо Європи, а тоді життя в Лівії і Нігерії (близько 2 з половиною років загалом), потім подорожі до Угорщини, Сербії, Чорногорії, Хорватії, Росії, Білорусі - все машиною і з купою пригод, в найкращих традиціях вільних подорожей. Після цього я їздила до Чехії, Польщі, Франції, Німеччини та Австрії, проте це був тур і нічого особливого про цей період життя я сказати не можу. В 2010 році я відкрила для себе фестивалі, і тут Остапа понесло... Автостоп, буси, компанії, Артполе, Шипіт, Соседний Мир, Сказочный город, Херсон, Львів, Івано-Франківськ, Луцьк, Вінниця...
Минулого ж року, повернувшись після чергової подорожі, я повідомила рідних, що братиму тайм-аут після школи і хочу рік подорожувати, попрацювати, пошукати себе та свого місця тут. Звісно, це було не просто для них, проте, на щастя, я маю маму з гарним смаком до пригод і спромоглась заручитись її підтримкою в цій нелегкій справі. Почалось планування. Оскільки це мала бути моя перша самостійна подорож за кордон, я хотіла знайти попутника і почала шукати його ще в жовтні 2012, я мала намір також об'їхати ледь не 13 країн Європи за три місяці і підшукати місце для подальшого навчання, та життя розпорядилось інакше (не будемо забігати наперед). Попутника я так і не знайшла, тому цей блог про соло-подорож навколо Європи шістнадцятирічної дівчини, котра не знала куди йде, а прийшла саме туди, куди треба)
Сподіваюсь, вам буде цікаво!
