Настроєве.
Не те, щоб ностальгічний, але наближений до цього натрій. Понижений тиск і напружений день спонукають. А загалом світлини спогадів, котрі подумки перебираю, наче під водою. Геть не чіткі. Людей й зовсім не видно, розмови уривчасті. Тільки балкони й трохи світанків( і це дивно, бо якщо перше, ще люблю, то друге зовсім не моє). Клац! І гуртожитські осінні зі сходами назовні. Клац! І ранкові літні з книжками в обійми. Клац! І домашній поділений, ноги донизу(так завжди) Клац! Дивися, я зможу по перилах пройти і не впасти. Клац! І зимовий засніжений і розмови про літеплу воду. Клац! І весняний з морським туманом і холодною кавою. Клац! І серпнево-наляканий, бо пора ж йти. Клац, клац, клац...
Домців тільки з таким
Домців тільки з таким