За мовну сотню
Нажаль, радше чоту. Поки що. Сподіваюся, масове усвідомлення українцями ключової ролі мови таки станеться. Як поширилося бандерівське гасло "Слава Україні-Героям Слава". Як нарешті надходить усвідомлення Росії як історичного ворога, необхідності заборони комуністичної ідеології, несвяткування радянських свят, повалення "леніних", окупаційної сутності георгіївської стрічки, гордості за червоно-чорний прапор, шанування героїв визвольних змагань, люстрації, згубності засилля російської попси та серіалів тощо. Всього того, до чого роками закликали й що палко обстоювали націоналісти. До яких щонайменше не дослухалися, збайдужіло-поблажливо махаючи руками у відповідь, а щонайбільше таврували "фашистами" та "русофобами" .
Але ж яка виявилася ціна цього прозріння для мас! Війна! Тисячі жертв. Але і після цього нас все одно не слухають- щодо мови. Найважливіший та найголовніший рубіж з усіх перерахованих, мовний, ще не подолано. Коли надійде масове розуміння нашої рації щодо мовного питання та які морально-фізичні струси слід для цього пережити?
Коли вже ми зіграємо на випередження/упередження?
Це був імпровізований ліричний вступ. Наболіло. Нижче наводжу одну з моїх численних мовних суперечок. Оскільки постійно доводиться повторювати схожі тези, вирішив зберігати для зручності. Ще неодноразово стане в пригоді- надто багато в нас лінивих російськомовних українців, які свою лінь та безволля опанувати доладно українську готові прикривати найхимернішими виправданнями -від банальних відмаг на кшталт "всьо равно на каком язикє,ліш би чєлавєк бил хароший" до мудраґельних "концепцій" на копил "позбавимо росію монополії на рос.мову" тощо.
Отже:
Але ж яка виявилася ціна цього прозріння для мас! Війна! Тисячі жертв. Але і після цього нас все одно не слухають- щодо мови. Найважливіший та найголовніший рубіж з усіх перерахованих, мовний, ще не подолано. Коли надійде масове розуміння нашої рації щодо мовного питання та які морально-фізичні струси слід для цього пережити?
Коли вже ми зіграємо на випередження/упередження?
Це був імпровізований ліричний вступ. Наболіло. Нижче наводжу одну з моїх численних мовних суперечок. Оскільки постійно доводиться повторювати схожі тези, вирішив зберігати для зручності. Ще неодноразово стане в пригоді- надто багато в нас лінивих російськомовних українців, які свою лінь та безволля опанувати доладно українську готові прикривати найхимернішими виправданнями -від банальних відмаг на кшталт "всьо равно на каком язикє,ліш би чєлавєк бил хароший" до мудраґельних "концепцій" на копил "позбавимо росію монополії на рос.мову" тощо.
Отже:
-
Тарас Чупринка Яка маячня в дописі та коментарях! По-перше,рідна мова російськомовних українців -саме українська. Бо рідна мова- це мова нації і сотен поколінь пращурів,а не перша засвоєна мова в житті від одного-двох поколіннь примусово русифікованих мам. По-друге, російська мова в Україні -це мова окупації, і саме так до неї слід ставитися в Україні. Кілька сот років ця мова є інструментом уярмлення України та українців, побудови тут "русского міра", це мова,що окупувала мовний( а значить і духовний,бо мова-то душа нації) простір України, витіснивши українську в глухі закапелки. Будь-які загравання з рос.мовою в Україні- це підтримка окупації. Саме так адекватні українці мають до неї ставитися. Крапка.
Олег Яремчук Тарас з мовою розберемось .. тим паче, що адекватні громадяни не вбачають в ній проблеми .. мова це більш соціальна площина, але не показник людини загалом, тим більше, що багатьо українців вільно розмовляють на обох мовах, але злочинець розмовляючий українською - не перестає бути злочинцем, те саме відноситься до російскої мови .. - нам зараз треба перемогти і відстояти країну - це головна задача .. патріотизм не лише і не тільки в в мові, і мені без різниці якою мовою зараз говорять ті - хто зі зброєю в руках захищають свою землю від ворога і допомагають її захищати. -
Тарас Чупринка Олеже, ви і до війни так думали. І саме через це "всьо равно на каком ізикє" і мовний пофігізм і війна прийшла. Бо якби з мовою,як ви пишете, "розібралися" зразу, як зробили це ,приміром, прибалти, то і війни би не було. -
Олег Яремчук Тарасе - можно багато зараз дискутувати про причини, і наслідки, чи на часі це ? Існує дуже багато причин .. і перша з них це пофігізм громадський, українці ще раніше багато в чому зневірились в плані держави, звикли викручуватись самі , махати рукою на правоохоронні та судові інституції які їх не захищали... та на вибори які вибирали "тих кого треба" ... і т.д. Я не зменшую вагу мови в державі, але скільки в Україні на цій темі зроблено вже конфронтації ? -
Тарас Чупринка Олеже,мова-це найголовніша цінність нації і найвагоміший код ії збереження. Тому мова НЕ може бути "не на часі". Нашу мову нищать вже більша 300 років, а деяким воно все "не на часі".Збагніть "не-на-часники", що НЕ буде українства та українськості без мови. НЕ БУДЕ. І це прекрасно тямили і Єкатерина, і Валуєв, і Сталін, і Путін. Нажаль, не тямлять наші оступачені земляки. Мова-це стратегічне питання виживання української нації,насправді, важливіше навіть за державність. Бо бездержавна нація здатна існувати і зберігатися в часі, і історія (і наша в тім числі) це підтверджує, а от безМОВна нація навіть в умовах державності приречена . Бо територіальні кордони -це абстракція, умовність для нації.Сьогодні одні тер.кордони,завтра инші Справжніші кордони нації- це кордони ії мови. -
Олег Яремчук Не нервуйте так Тарасе ... мені просто зараз цікавить більше доля тих, хто зараз гине за свою країну, незважаючи на мову якою вони розмовляють, в мене немає проблем з мовою, я можу вільно спілкуватися обома .. та трішки знаю історію нашої країни, так згоден нація може існувати .. без держави (Канада і діаспора тому підтвердження), я можливо не готовий зараз дискутувати про майбутнє нації як в межах нашої країни так і за межами її.. , головне зараз не піддатися агресору .. , і не підігрувати йому в роздмухуванні чвар всередині країни. -
Тарас Чупринка Не слід підміняти поняття і постійно таврувати захист національних цінностей(мова-найголовніша з них,як було доведено повище) "роздмухуванням чвар". Ще раз повторю -саме через мовний пофігізм і невирішення цього надважливого питання протягом стількох років незалежності сюди і була накликана війна. Саме в ті регіони-Крим,Донбас,де українська була винищена майже вщент, а російська суцільно домінувала.Саме ті регіони, де найбільші відсотки рос.мови по країні, цікаівлять загарбника в т.з. проекті "Новоросії". Мова- це інструмент окупації, сильніший за танки.Це слід чітко збагнути. Ви цікавитеся лише наслідком (війна), а я вказую на причини, і на способи запобігання цим смертям.Не хочете вирішувати мовне питання тепер, "не на часі вам" вже вкотре за 300 років- значить очікуйте нових конфліктів,воєн,протистоянь в майбутньому. -
Олег Яремчук Тарасе - я вислухав Вас- конкретні пропозиції по вищенаведеному які будуть ? Ті що треба на Ваш погляд зараз .. -
Тарас Чупринка Олеже, прошу. Потрібно ухвалити новий мовний закон.Старі- ні 1989р., ні тим паче українофобний 2012 ніякого захисту укр.мові не забезпечують,це ми бачимо всі 23 роки "незалежності".Потрібно згідно з ним забезпечити всі умови для комфортного повернення русифікованих українців та іх дітей до рідної мови своєї нації- це і відкриття укр.шкіл в русифікованих регіонах, і обов*язкові іспити з укр.мови для держслужбовців, відродження української мови на телебаченні, в медіа, ЗМІ, де вона перебуває просто в жалюгідному стані до адекватних цифр згідно з кількістю етнічних українців, а це без Криму вже понад 80 %,це захист і надання пільг на первинному етапі україномовному книговиданню і ще безліч речей, думаю, напрямок думок вам вже зрозумілий.При цьому жодних статусів і преференцій рос.мові, яка має залишитися мовою російськоі нац.меншини в Україні і не більше. -
Олег Яремчук Тарасе - це зрозуміло, тільки Ви самі розумієте, що це все буде мати ефект в довгостроковій перспективі .. державна підтримка мові потрібна, от тільки самі органи влади і державності ще потрібно ой-як реформувати притом в багатьох площинах. -
Тарас Чупринка Олеже, тим паче вже давно слід починати,а не відкладати. А поки держава не починає, слід розпочати з себе. Я вже кілька років як повністю зукраїнізував весь всій мікрокосм, починаючи з мови. А мої особисті санкції щодо ігнорування усіляких Ані-лорак діють ще з тих часі,коли вона знехтувала рідну мову, почавши співати суцільно російською. Цей приклад я навів до того, що треба не чекати воєн, щоб це зробити чи зрозуміти,а діяти на випередження, мислячи стратегічно. Отже, починаймо з себе і не відкладаймо на потім.