Книгочтение
Как метко подметил semesyuk, мы живем в удивительной стране, где люди сосуществуют с орками и вынуждены с ними взаимодействовать.
Раньше, по пылкому юношеству, мне казалось, что человека от орка, среди прочего, отличает желание человека читать и его любовь к литературе. Это было для меня своего рода маркировкой, способом отделить зерна от плевел.
Но с годами я мудрел, набирался и начинал понимать - нет-нет-нет! книга не может быть тем лакмусом, который различит. во всяком случае, не может быть единственным.
И вот оно. свежак. Из журнала Фокус. Статья посвящена топ-сколькототам украинских писателей. есть в ней такое, положим:
"У цілому Фокус констатує, що українці мало читають. Якщо у світі успіх книги вимірюється сотнями тисяч копій, проданих за тиждень, то в Україні 10 тисяч примірників за рік - вже бестселер. За даними дослідницької компанії GfK Ukraine, для 73% населення читання не є сферою інтересів, а кожен четвертий українець взагалі не читає книг. Українська асоціація видавців та розповсюджувачів книг підрахувала, що в середньому кожен житель нашої країни витрачає на паперові носії творів близько 30 гривень на рік. Це в 10 разів менше, ніж у сусідній Польщі і в 40 разів менше, ніж у Німеччині."
Или вот такое: Фокус звертає увагу на новий жанр, який користується особливим попитом - Шансон у прозі. Суть його зрозуміла за характерними назвами книг - Кров на зубах, Фарт злодія або Наїзд на щипачів.
Ну и отдельно стоит отметить топ-10:
Автор
Тираж
1
Симона Вілар
206 тис
2
Люко Дашвар
119 тис
3
Світлана Талан
80 тис
4
Міла Іванцова
59 тис
5
Лада Лузіна
46 500
6
Микола Сєдой
44 тис
7
Марина та Сергій Дяченки
38 300
8
Наталя Костіна
35 тис
9
Ірен Роздобудько
34 тис
10
Ганна та Петро Владимирські
33 тис
Весь топ-10 - сплошное уебанство и надувательство. Женские романы, шансон в прозе, хохлофентези и проч. шлак.
Это топ. Это лучшее среди говна. В стране, где в среднем на книгу тратят 3 доллара в год, существует хорошее говно. А чем хорошее говно отличается от плохого? Есть ли индикатор для этого случая?
Раньше, по пылкому юношеству, мне казалось, что человека от орка, среди прочего, отличает желание человека читать и его любовь к литературе. Это было для меня своего рода маркировкой, способом отделить зерна от плевел.
Но с годами я мудрел, набирался и начинал понимать - нет-нет-нет! книга не может быть тем лакмусом, который различит. во всяком случае, не может быть единственным.
И вот оно. свежак. Из журнала Фокус. Статья посвящена топ-сколькототам украинских писателей. есть в ней такое, положим:
"У цілому Фокус констатує, що українці мало читають. Якщо у світі успіх книги вимірюється сотнями тисяч копій, проданих за тиждень, то в Україні 10 тисяч примірників за рік - вже бестселер. За даними дослідницької компанії GfK Ukraine, для 73% населення читання не є сферою інтересів, а кожен четвертий українець взагалі не читає книг. Українська асоціація видавців та розповсюджувачів книг підрахувала, що в середньому кожен житель нашої країни витрачає на паперові носії творів близько 30 гривень на рік. Це в 10 разів менше, ніж у сусідній Польщі і в 40 разів менше, ніж у Німеччині."
Или вот такое: Фокус звертає увагу на новий жанр, який користується особливим попитом - Шансон у прозі. Суть його зрозуміла за характерними назвами книг - Кров на зубах, Фарт злодія або Наїзд на щипачів.
Ну и отдельно стоит отметить топ-10:
Автор
Тираж
1
Симона Вілар
206 тис
2
Люко Дашвар
119 тис
3
Світлана Талан
80 тис
4
Міла Іванцова
59 тис
5
Лада Лузіна
46 500
6
Микола Сєдой
44 тис
7
Марина та Сергій Дяченки
38 300
8
Наталя Костіна
35 тис
9
Ірен Роздобудько
34 тис
10
Ганна та Петро Владимирські
33 тис
Весь топ-10 - сплошное уебанство и надувательство. Женские романы, шансон в прозе, хохлофентези и проч. шлак.
Это топ. Это лучшее среди говна. В стране, где в среднем на книгу тратят 3 доллара в год, существует хорошее говно. А чем хорошее говно отличается от плохого? Есть ли индикатор для этого случая?