велопокатушка 09_09_12_Івачів
планували ще за тиждень, але тікльки от сказали шо треба. придумали собі неділю і все. в обід виїжати.
зранку падає дощ, сидимо чекаєм. дощ пройшов, трохи підсушило, виїжаєм.
збір на точці. поки доїхала з дому то вже мокра спина була, воно ніби то прохолодно але стояла і матюкалась чого я футболку не взяла )
потім купою до подолян їдемо. на текстильнику забираєм Сергія, у нього лице прийшло вже до порядку, приємно бачити)). на подолянах поки чекаємо Маряну ідемо в магазин. поки вибрали і черги - Маряна вже підїхала. хоп хоп і в дорогу.
на шевченківські Гаї. я шось думала шо там дорога коротша, дуууже давно їхала. були свої спуски і підйоми.. голову вже зривало вітром.
на перехрестя за білою повертаємо на плотичу, чудовий спуск, після чого я махала, зупинилась і одягнула шапку)) з мене підшучували коли вперше в шапці побачили, але хм... мені не дуло) ихих
дорога хороша, доїхали до Івачева. тут зразу ностальгія. частот в івачеві буваю.. думала чи то заїхати до будинку і перцю додому нарвати.. всього там 200 метрів було.. але вздовж дамби повернули на право і поїхали повз калюжки) найшли місцину - розклались.
і тут годинні посиденьки))
позвонив Сєрий, каже шо приїде.. ми то думали шо машиною як завжди.. але шось довго їде. і опа, їде квадроцикл))
він пізнувато вже приїхав, трошки з нами побув і ми поїхали.
він старався позаду бути аби замикати наш ланцюг.
на горці перед булою, на цій крутіій горці я думала шо не виїду)) збоку їде сєрий, ноги на квадрик закинув і їде)) а я там ледь педалями докручую)) підбадьорував, доїхали) на перехресті розмежувались, хто на бам, а хто в центр і дальше. вечінє місто як завжди добре. доїхали всі добре, без травм, із дому до дому у мене табло 48 км показало. чудово було )
наступне плануєм Збараж =)
ось такий він, Івачів, мені рідний Івачів))
зранку падає дощ, сидимо чекаєм. дощ пройшов, трохи підсушило, виїжаєм.
збір на точці. поки доїхала з дому то вже мокра спина була, воно ніби то прохолодно але стояла і матюкалась чого я футболку не взяла )
потім купою до подолян їдемо. на текстильнику забираєм Сергія, у нього лице прийшло вже до порядку, приємно бачити)). на подолянах поки чекаємо Маряну ідемо в магазин. поки вибрали і черги - Маряна вже підїхала. хоп хоп і в дорогу.
на шевченківські Гаї. я шось думала шо там дорога коротша, дуууже давно їхала. були свої спуски і підйоми.. голову вже зривало вітром.
на перехрестя за білою повертаємо на плотичу, чудовий спуск, після чого я махала, зупинилась і одягнула шапку)) з мене підшучували коли вперше в шапці побачили, але хм... мені не дуло) ихих
дорога хороша, доїхали до Івачева. тут зразу ностальгія. частот в івачеві буваю.. думала чи то заїхати до будинку і перцю додому нарвати.. всього там 200 метрів було.. але вздовж дамби повернули на право і поїхали повз калюжки) найшли місцину - розклались.
і тут годинні посиденьки))
позвонив Сєрий, каже шо приїде.. ми то думали шо машиною як завжди.. але шось довго їде. і опа, їде квадроцикл))
він пізнувато вже приїхав, трошки з нами побув і ми поїхали.
він старався позаду бути аби замикати наш ланцюг.
на горці перед булою, на цій крутіій горці я думала шо не виїду)) збоку їде сєрий, ноги на квадрик закинув і їде)) а я там ледь педалями докручую)) підбадьорував, доїхали) на перехресті розмежувались, хто на бам, а хто в центр і дальше. вечінє місто як завжди добре. доїхали всі добре, без травм, із дому до дому у мене табло 48 км показало. чудово було )
наступне плануєм Збараж =)
ось такий він, Івачів, мені рідний Івачів))