Біла Церква.Дендропарк "Олександрія"
Найбурхливішого розвитку палацо-паркове будівництво в Україні набуло у другій пол. XVІІІ - пер. пол. ХІХ ст. Його обумовлювало все зростаюче тяготіння українського, й особливо польського й російського панства, яке мало маєтності в Україні, до презентабельності. Багаті вельможі зводили справжні перлини палацо-паркового мистецтва в Умані та Білій Церкві, Батурині та Ляличах, Сокиринцях та Качанівці...
Схема при вході на територію парку
Головний вхід: Шевченко vs Пушкін
Схема розташування рослинного комплексу парку
Олександрія - дендрологічний парк НАН України. Розташований за 80 км на південь від Києва на північно-західній околиці м. Біла Церква. Парк розташований на площі 297 га на березі р.Рось. Площа декоративних водойм парку (ставки та р. Рось) становить 21 га. Загальна довжина алей і доріжок - понад 20 км.
Ротонда / павільйон Потьомкіна
Ротонда.Всередині-бюст Потьомкіна
Тильна сторона павільйону "Ротонда"
В 1774 р. польський король Август Станіслав Понятовський передає коронному гетьману Францішеку-Ксаверію Браницькому Білоцерківське староство. Ці землі Браницький отримав у нагороду за придушення Коліївщини. Відтоді Біла Церква стає приватним містом графів Браницьких. В 1781 р. гетьман узяв шлюб з племінницею князя Г. Потьомкіна,- Олександрою Енгельгардт. Зиму Браницькі проводили при дворі Катерини ІІ у Петербурзі, а влітку переїжджали у свої маєтки в Україні, найчастіше у Білу Церкву. Згодом, у 1784 р., О. Браницька отримала цей маєток в дарунок від свого чоловіка і почала наводити у ньому лад. Спочатку вона мала намір збудувати парк у Шкарівському лісі, але згодом зупинилася на ділянці віковічної діброви, за 3 км від Білої Церкви, в урочищі Гайок. Назву парку дала на свою честь - "Олександрія".
Біля стежки-залишки фундаментів і колон
Колона "Пелікан"
А от і сам Пелікан. З пеліканенятком)
У 1791 р. помирає князь Г. Потьомкін. Після його смерті графиня отримує більшу частину спадщини князя. Зважаючи на ту роль, яку зіграв в її житті Г. Потьомкін, Браницька вирішує присвятити будівництво майбутнього парку його пам'яті, а також збудувати в парку його мавзолей,який мав стати домінантою всієї нової композиції парку "Олександрія". Проект мавзолею виконав у 1795 р. відомий архітектор І. Старов. Після смерті Катерини ІІ російський трон успадкував Павло І, який вкрай негативно ставився до всього, що було пов'язано з ім'ям князя Таврійського. Браницьких перестали приймати при дворі, за ними був встановлений негласний нагляд. Графиня вимушена була відмовитись від будівництва мавзолею. Замість нього, спираючись на композиційні частини проекту І. Старова, було збудовано декілька інших споруд.
Ваза
Фундамент і залишки колон одного із павільйонів
Каменюка
Автором генерального плану забудови парку став французький архітектор Мюффо. Пізніше тут працювали архітектори та садівники Ботані, Станге, Бартецький, Вітт, Єнс. Одночасно зі створенням паркових насаджень почалося будівництво резиденції та інших архітектурних споруд. Перші роботи розпочалися у 1793 р. Багато рослин для парку завозили з Польщі, різних країн Європи і світу. Паралельно розпочалося будівництво літньої резиденції графів Браницьких. "Аустерія" спочатку була лише літньою резиденцією, а пізніше стала і зимовою. Поруч з нею було розташовано комплекс павільйонів, у тому числі Монарший павільон, Бальна Зала та інші.
Композиція "Кінська могила"
Велетні
Велетні-2
З північної, східної і західної сторін головний палац оточували адміністративно-господарські будівлі, які замикалися внутрішнім майданчиком (дідинцем) розмірами 92х74 м. Під час буремних подій ХХ ст. ці будівлі були знищені. Решта території була призначена для художньої частини паркових облаштувань. До них належать Мала і Велика галявини з прилеглими архітектурними спорудами: Колонада "Луна", "Китайський місток", "Руїни", "Арочний місток", "Острів Марії", "Острів Троянд", різні фонтани, водоспади... Алеї парку прикрашали бронзові і мармурові скульптури, вази. На відстані бл. 500 м від "Аустерії" розташовано економічний двір (з 1946 р. - адміністрація парку). Тут містилися житла постійних працівників, майстерні, оранжерея та квіткове господарство, фруктовий сад, поруч - рибні стави. Поряд з палацовим комплексом із західного боку розташовано сад "Мур" (його огороджено мурованою цегляною стіною для захисту теплолюбних плодових дерев від холодних вітрів); зі східного боку - "Клини", сад Катерини ІІ, Сад Потьомкіна, Російський сад, городи.
Відбудований танцювальний павільйон з Діаною при вході
Аполлон.Мить відпочинку..
Стежина у Східній балці
Західна частина парку - третина всієї паркової території, відмежована дорогою від економічного двору до Сквирського шляху, була відведена під мисливські угіддя (звіринець) і служила як лісопарк. У східній частині парку знаходився сад, який мав назву "Дружній". На залізних декоративних воротах було викарбовано французькою мовою: "Перед тим як ввійти, порадься зі своїм серцем: чи вмієш ти цінувати дружбу". В глибині саду була побудована Ротонда у вигляді раковини, де стояв бюст князя Г. Потьомкіна. В 1815 р. О. Браницька привезла в Білу Церкву з Берліна молодого садівника Августа Єнца, який протягом наступних 54 років працював у парку, створюючи все нові і нові композиції. В подяку за його багаторічну працю і на честь 50-річчя його служби, господарі встановили в парку пам'ятну металеву колону.
Малий лев
Лев біля джерела "Лев"
Композиція навпроти джерела "Лев" у Східній балці
В сер. ХІХ ст. парк "Олександрія" набув неабиякої слави. Його відвідували відомі люди того часу: Г. П. Державін, О. С. Пушкін, Т. Г. Шевченко. Неодноразово тут бували декабристи, відомі польські поети та художники..
Цікавими є малюнки, створені художниками того часу. Парк часто відвідували члени царської родини, з якими Браницькі підтримували дуже тісні стосунки. В парку було окреме місце, так званий Царський сад, де зростали одна модрина та 7 американських лип, які були посаджені імператорами О. Павловичем та М. Павловичем, княгинею О. Федорівною.Засновниця парку О.Браницька
Фото
Китайський місток
Реформа 1861 р., яка скасувала кріпацтво, позбавила Браницьких безкоштовної робочої сили.З цього часу уповільнюється розвиток парку "Олександрія". Практично до 1917 р. в ньому виконувались роботи, пов'язані тільки з доглядом вже існуючих об'єктів, художній образ парку щораз гіршає. Занепадає дорожня мережа, протоки островів замулюються, острови зливаються з суцільним берегом, павільйони, зокрема "Руїни", ушкоджуються й не відбудовуються. Деякі інші декоративні павільйони ("Люстгаус", тощо) перетворюються в сараї.
Останньою володаркою маєтків до 1917 р. була Марія Євстафіївна з роду Сапег.
Місток із скульптурами
Китаєць-мудрець
Китаянка
Під час громадянської війни 1918-1921 рр. парк зазнав величезних втрат. З «Олександрії» вивезли велику кількість цінних мармурових та бронзових скульптур, значні збитки були завдані і парковим насадженням. «Олександрія» отримує нову назву - парк ім. Ч. Г. Раковського. Виходячи з потреб відбудови госпадарства перших років Радянської влади час від часу розбиралися зруйновані, або напівзруйновані споруди,площа парку використовувалась не з декоративною метою,а задля добування деревинної маси. Ще більшої руйнації парк зазнав після рішення Білоцерківського окружного виконавчого комітету в лютому 1928 р. про забудову на території парку водогону для міста. У 1922 р. парк «Олександрія» був проголошений заповідником і до 1946 р. входив до складу сільськогосподарського технікуму, а згодом інституту.
Фото
Тюльпанова композиція
Нарциси і не тільки..
Велику руйнацію принесли парку роки Другої світової війни. Ще більше були зруйновані архітектурні споруди, пошкоджена або зовсім знищена значна частина дерев,а на попередньому рідколіссі: зона Дідинця, Саду Катерини II та Потьомкіна - все вкрилося густим самосівом, знівелювавши попередній художній образ цих ділянок парку.
У 1946 р. парк «Олександрія» перейшов у підпорядкування Національної академії наук України, якій він підпорядковується на даний час. В 1955 р. розробляється проект і у 1957 р. розпочалися реставраційні роботи. Були відновлені всі основні паркові споруди за винятком палацу і танцювального павільйону: головний вхід, Ротонда, Колона печалі, Великий водоспад, колонада Луна, Китайський і Арочний містки, фонтани. Одночасно були збудовані нові об'єкти - джерело «Лев», «Кругла альтанка», закладені нові паркові насадження. Була впорядкована мережа алей, забезпечені водо- і електропостачання, каналізація.Краса
Будинок садівника / приміщення адміністрації та музею
Стежки-доріжки
Оскільки старе архітектурне ядро - Дідинець, було втрачене, виникла необхідність організації нового композиційно-планувального центру. Мережа дев'яти алей, що відходять від колишнього композиційного центру - палацу, збереглася і займає панівне становище в композиції парку. У зв'язку з цим було визнано логічним і необхідним відновлення пам'ятника архітектури - палацу і танцювального павільйону на колишньому місці з розміщенням там адміністративної частини і паркового музею з картинною галереєю. У західній частині парку з'явилося декілька ландшафтних фрагментів: ялинова алея, півколо каштанів і куртина ялин.
Оновлена широка дубова алея, котра починається від Дідинця, проходить Дібровку, кам'яну дамбу, розкриває пейзажі горіхової поляни, Круглої альтанки і вливається в алею, що веде до Палієвої гори. У східній частині парку проектується Східна поляна, оточена рамкою із старих паркових насаджень.Територія тюльпанів
Колонада "Луна"
Меркурій з тилу
У східній частині парку, неподалік головного входу знаходиться споруда, яка носить назву "Ротонда". В різні часи вона була відома, як "Павільон Потьомкіна" або "Раковина Потьомкіна". Споруда збудована в стилі розвинутого класицизму у вигляді напівкруглого павільону з прорізаною в передній стіні напівкруглою аркою. Купол та арка оздоблені оригінальним декоративним ліпним орнаментом. У центрі павільону знаходився мармуровий бюст Г. Потьомкіна з написом під ним: "Полезен миром и войной, Екатеринин друг, благотворитель мой". Споруда домінує над пейзажем цієї частини парку. Саме для того, щоб підкреслити її значення, перед нею був створений прямокутний майданчик. Висота павільону "Ротонда" 10,5 м, ширина - 9 м. Деякі дослідники припускають, що "Ротонда" була ядром меморіального комплексу, присвяченого князю Г. О. Потьомкіну, в який ще входило підземне святилище.
Магнолія
Ніжно-рожеві
Турецький будиночок
Неподалік центральної алеї парку, на кам'яному квадратному постаменті стоїть колона, яка носить назву "Колона Пелікана". Колона завершується скульптурою пелікана, який годує пташенят. Багато дослідників вважає, що колона збудована на честь царя Олександра І і його масонських уподобань.Знаком масонської ложі був хрест, у центрі якого знаходився пелікан у короні, який годував своїх дітей.
Фото
Залишки будівель на території дендропарку
Фото
Однією з найоригінальніших архітектурних споруд парку є "Руїни" (побудована в кін. XVIII ст.-поч.ХІХст.).Своїм виглядом вона нагадує старовинний зруйнований замок. Основна мета споруди - створити ілюзію зруйнованих часом будівель. Крім естетичного призначення, "Руїни" виконують практичну роль підпірної стіни. Будівля складається з двох ярусів. Нижній ярус знаходиться наполовину в землі, другий, у вигляді високої будівлі без даху, знаходиться на дамбі. З-під "Руїн" б'є потужний водоспад. Посередині спорудили оглядовий майданчик, з якого відкривається краєвид на р. Рось. Сьогодні до цього архітектурного ансамблю належить острівець з фонтаном і місточок через вузьку протоку, яка впадає в Рось.
Пара
Композиція
Вимощена стежка
Колонада «Луна» - оригінальна архітектурна споруда, розташована в центральній частині парку. Побудована в стилі класицизму архітектором І. Старовим. Напівциркульна галерея замикається двома об'ємними ризалітами. Її фасад -відкрита колонада перед партерною зоною з 14 колон іонічного ордера. Входи ризалітів оформлені портиками із зображенням жінки та немовляти. В часи Браницьких у павільоні знаходилося мармурові скульптури та вази. Перед павільоном розташований напівовальний майданчик зі скульптурою римського бога торгівлі Меркурія. Назва павільону "Луна" пов'язана з унікальними акустичними властивостями споруди. Слово вимовлене в одному кінці споруди, без спотворень, передається в інший кінець, хоча відстань становить 34 м. Колись у павільоні грав оркестр, звуки якого розносились по всіх куточках парку.
У роки громадянської війни колонаду було повністю зруйновано. Відновлено її під керівництвом Д. М. Криворучка в 1959 р.
Панорама р.Рось
Монумент на Палієвій горі
Кам*яна вежа і дуб
"Китайський місток" - ще одна мала архітектурна споруда. Таку назву вона дістала завдяки альтанці на містку, дах якої нагадує дахи китайських пагод.Місцевий ландшафт підкреслює екзотичний вигляд містка, з нього відкривається чудовий вид на ставки - верхній ("Лебединий") з водоспадом і нижній ("Половичів"). Для додання споруді більшої монументальності вся нижня частина містка виконана з великих блоків пісковика та граніту. Споруджено місток у період активної забудови парку. В період громадянської війни місток було зруйновано. Реставровано по малюнках в 1963 р. під керівництвом Д. М. Криворучка. Розташований на греблі між двома ставками Середньої балки, місток виконує суто декоративну функцію. Перед спорудою встановлені бронзові скульптури китайського мудреця і китаянки.
Фіолетові намистинки
Кругла альтанка біля Горіхової поляни
Один із маловідвідуваних ставків
В 1829 р. була створена ще одна архітектурна композиція - "Варна". Вона була побудована неподалік літнього палацу Браницьких на честь взяття російськими військами турецької фортеці в м.Варна. В штурмі фортеці брав участь і зять графині Браницької М. Воронцов. На оточеному ровом невеликому острові є два уламки скелі, стягнуті обручем. У цій ніші стояла скульптура. У верхів’ї балки ставу "Холодний", в історичній частині паркових влаштувань знаходиться колона "Глобус". На виготовленій з піщаника колоні встановлено глобус (Земну кулю), опоясаний срібним обручем.
Занедбаний став
Примара
Композиція "Руїни"
На території парку є багато місць, де на поверхню пробиваються джерела з кришталево-чистою водою. Найбільш облаштоване і відоме джерело носить назву "Лев", яку воно отримало завдяки скульптурі, що знаходиться поруч і ніби охороняє джерело. Недалеко від нього з-під землі б'є джерело, яке охороняє скульптура за розміром меншого лева. Джерела - це частина загальної гідросистеми парку, яка налічує 25 водоймищ: Дзеркальний, Холодний, Водяник, Русалка, Лебединий, Срібний серпанок та ін.
У 1962 р.на території парку було відкрито музей. Його експозиція знайомить відвідувачів з історією створення парку «Олександрія», трьома поколіннями його власників - графів Браницьких. Основою експозиції є скульптури з білого італійського мармуру. В часи революції, громадянської війни, а пізніше і Великої Вітчизняної війни, більшість колекції була пограбована або знищена,збереглося лише 15 скульптур: Три грації (Антоніо Канова), Хлопчик з собакою та Хлопчик з луком (Памполоні) та інші, які нагадують колишню розкіш палаців та парку.
Водоспад на "Руїнах"
Композиція "Руїни"
Кущі
В північній частині знаходиться сад "Мур". Він має прямокутну форму з розмірами сторін 300х100 м. Площа 3 га. По всьому периметру огороджений цегляним муром висотою 3 м. і вкритий червоною черепицею. Поряд з декоративними рослинами тут розміщено цілий ряд цінних сортів, видів і форм плодових та ягідних рослин, які на той час були досить рідкісними в Україні. Нині тут відбувається відновлення насаджень.
В західній частині парку знаходиться Палієва гора,крутий, кам'яний схил якої сягає у висоту 27 м. На поч. 18 ст. тут тривалий час (1702-1704 рр.) знаходився з табором один із загонів козацького ватажка Семена Палія. В глибині Палієвої гори і досі видно рештки земляних укріплень козаків. У 1980 р. на честь тих давніх подій, на горі був встановлений пам'ятник,- кам'яна вежа з барельєфом козацьких голів та сценами з бойового життя козаків. Біля вежі знаходиться чавунна гармата з ядрами. З цього місця відкривається мальовничий краєвид на річку Рось.Композиція "Руїни".Тил
Колона "Енса"
Арковий місток
В Південній частині парку, неподалік від р. Рось, знаходиться споруда, яка має назву Турецький будиночок. Він був побудований після турецької кампанії 1828 р. В його стіни були вмуровані мармурові плити, на яких є написи древньотурецькою мовою, що прославляють велич шаха Махмуда Хача Гази, котрий побудував неприступну фортецю в місті Варна (Болгарія). Після взяття фортеці російськими військами фельдмаршал Румянцев (який товаришував з Браницькими) привіз їх як трофей в «Олександрію».
Ліворуч-водоспад "Черепаха"
Ставок "Срібний серпантин"
Річка Рось
Схема при вході на територію парку
Головний вхід: Шевченко vs Пушкін
Схема розташування рослинного комплексу парку
Олександрія - дендрологічний парк НАН України. Розташований за 80 км на південь від Києва на північно-західній околиці м. Біла Церква. Парк розташований на площі 297 га на березі р.Рось. Площа декоративних водойм парку (ставки та р. Рось) становить 21 га. Загальна довжина алей і доріжок - понад 20 км.
Ротонда / павільйон Потьомкіна
Ротонда.Всередині-бюст Потьомкіна
Тильна сторона павільйону "Ротонда"
В 1774 р. польський король Август Станіслав Понятовський передає коронному гетьману Францішеку-Ксаверію Браницькому Білоцерківське староство. Ці землі Браницький отримав у нагороду за придушення Коліївщини. Відтоді Біла Церква стає приватним містом графів Браницьких. В 1781 р. гетьман узяв шлюб з племінницею князя Г. Потьомкіна,- Олександрою Енгельгардт. Зиму Браницькі проводили при дворі Катерини ІІ у Петербурзі, а влітку переїжджали у свої маєтки в Україні, найчастіше у Білу Церкву. Згодом, у 1784 р., О. Браницька отримала цей маєток в дарунок від свого чоловіка і почала наводити у ньому лад. Спочатку вона мала намір збудувати парк у Шкарівському лісі, але згодом зупинилася на ділянці віковічної діброви, за 3 км від Білої Церкви, в урочищі Гайок. Назву парку дала на свою честь - "Олександрія".
Біля стежки-залишки фундаментів і колон
Колона "Пелікан"
А от і сам Пелікан. З пеліканенятком)
У 1791 р. помирає князь Г. Потьомкін. Після його смерті графиня отримує більшу частину спадщини князя. Зважаючи на ту роль, яку зіграв в її житті Г. Потьомкін, Браницька вирішує присвятити будівництво майбутнього парку його пам'яті, а також збудувати в парку його мавзолей,який мав стати домінантою всієї нової композиції парку "Олександрія". Проект мавзолею виконав у 1795 р. відомий архітектор І. Старов. Після смерті Катерини ІІ російський трон успадкував Павло І, який вкрай негативно ставився до всього, що було пов'язано з ім'ям князя Таврійського. Браницьких перестали приймати при дворі, за ними був встановлений негласний нагляд. Графиня вимушена була відмовитись від будівництва мавзолею. Замість нього, спираючись на композиційні частини проекту І. Старова, було збудовано декілька інших споруд.
Ваза
Фундамент і залишки колон одного із павільйонів
Каменюка
Автором генерального плану забудови парку став французький архітектор Мюффо. Пізніше тут працювали архітектори та садівники Ботані, Станге, Бартецький, Вітт, Єнс. Одночасно зі створенням паркових насаджень почалося будівництво резиденції та інших архітектурних споруд. Перші роботи розпочалися у 1793 р. Багато рослин для парку завозили з Польщі, різних країн Європи і світу. Паралельно розпочалося будівництво літньої резиденції графів Браницьких. "Аустерія" спочатку була лише літньою резиденцією, а пізніше стала і зимовою. Поруч з нею було розташовано комплекс павільйонів, у тому числі Монарший павільон, Бальна Зала та інші.
Композиція "Кінська могила"
Велетні
Велетні-2
З північної, східної і західної сторін головний палац оточували адміністративно-господарські будівлі, які замикалися внутрішнім майданчиком (дідинцем) розмірами 92х74 м. Під час буремних подій ХХ ст. ці будівлі були знищені. Решта території була призначена для художньої частини паркових облаштувань. До них належать Мала і Велика галявини з прилеглими архітектурними спорудами: Колонада "Луна", "Китайський місток", "Руїни", "Арочний місток", "Острів Марії", "Острів Троянд", різні фонтани, водоспади... Алеї парку прикрашали бронзові і мармурові скульптури, вази. На відстані бл. 500 м від "Аустерії" розташовано економічний двір (з 1946 р. - адміністрація парку). Тут містилися житла постійних працівників, майстерні, оранжерея та квіткове господарство, фруктовий сад, поруч - рибні стави. Поряд з палацовим комплексом із західного боку розташовано сад "Мур" (його огороджено мурованою цегляною стіною для захисту теплолюбних плодових дерев від холодних вітрів); зі східного боку - "Клини", сад Катерини ІІ, Сад Потьомкіна, Російський сад, городи.
Відбудований танцювальний павільйон з Діаною при вході
Аполлон.Мить відпочинку..
Стежина у Східній балці
Західна частина парку - третина всієї паркової території, відмежована дорогою від економічного двору до Сквирського шляху, була відведена під мисливські угіддя (звіринець) і служила як лісопарк. У східній частині парку знаходився сад, який мав назву "Дружній". На залізних декоративних воротах було викарбовано французькою мовою: "Перед тим як ввійти, порадься зі своїм серцем: чи вмієш ти цінувати дружбу". В глибині саду була побудована Ротонда у вигляді раковини, де стояв бюст князя Г. Потьомкіна. В 1815 р. О. Браницька привезла в Білу Церкву з Берліна молодого садівника Августа Єнца, який протягом наступних 54 років працював у парку, створюючи все нові і нові композиції. В подяку за його багаторічну працю і на честь 50-річчя його служби, господарі встановили в парку пам'ятну металеву колону.
Малий лев
Лев біля джерела "Лев"
Композиція навпроти джерела "Лев" у Східній балці
В сер. ХІХ ст. парк "Олександрія" набув неабиякої слави. Його відвідували відомі люди того часу: Г. П. Державін, О. С. Пушкін, Т. Г. Шевченко. Неодноразово тут бували декабристи, відомі польські поети та художники..
Цікавими є малюнки, створені художниками того часу. Парк часто відвідували члени царської родини, з якими Браницькі підтримували дуже тісні стосунки. В парку було окреме місце, так званий Царський сад, де зростали одна модрина та 7 американських лип, які були посаджені імператорами О. Павловичем та М. Павловичем, княгинею О. Федорівною.Засновниця парку О.Браницька
Фото
Китайський місток
Реформа 1861 р., яка скасувала кріпацтво, позбавила Браницьких безкоштовної робочої сили.З цього часу уповільнюється розвиток парку "Олександрія". Практично до 1917 р. в ньому виконувались роботи, пов'язані тільки з доглядом вже існуючих об'єктів, художній образ парку щораз гіршає. Занепадає дорожня мережа, протоки островів замулюються, острови зливаються з суцільним берегом, павільйони, зокрема "Руїни", ушкоджуються й не відбудовуються. Деякі інші декоративні павільйони ("Люстгаус", тощо) перетворюються в сараї.
Останньою володаркою маєтків до 1917 р. була Марія Євстафіївна з роду Сапег.
Місток із скульптурами
Китаєць-мудрець
Китаянка
Під час громадянської війни 1918-1921 рр. парк зазнав величезних втрат. З «Олександрії» вивезли велику кількість цінних мармурових та бронзових скульптур, значні збитки були завдані і парковим насадженням. «Олександрія» отримує нову назву - парк ім. Ч. Г. Раковського. Виходячи з потреб відбудови госпадарства перших років Радянської влади час від часу розбиралися зруйновані, або напівзруйновані споруди,площа парку використовувалась не з декоративною метою,а задля добування деревинної маси. Ще більшої руйнації парк зазнав після рішення Білоцерківського окружного виконавчого комітету в лютому 1928 р. про забудову на території парку водогону для міста. У 1922 р. парк «Олександрія» був проголошений заповідником і до 1946 р. входив до складу сільськогосподарського технікуму, а згодом інституту.
Фото
Тюльпанова композиція
Нарциси і не тільки..
Велику руйнацію принесли парку роки Другої світової війни. Ще більше були зруйновані архітектурні споруди, пошкоджена або зовсім знищена значна частина дерев,а на попередньому рідколіссі: зона Дідинця, Саду Катерини II та Потьомкіна - все вкрилося густим самосівом, знівелювавши попередній художній образ цих ділянок парку.
У 1946 р. парк «Олександрія» перейшов у підпорядкування Національної академії наук України, якій він підпорядковується на даний час. В 1955 р. розробляється проект і у 1957 р. розпочалися реставраційні роботи. Були відновлені всі основні паркові споруди за винятком палацу і танцювального павільйону: головний вхід, Ротонда, Колона печалі, Великий водоспад, колонада Луна, Китайський і Арочний містки, фонтани. Одночасно були збудовані нові об'єкти - джерело «Лев», «Кругла альтанка», закладені нові паркові насадження. Була впорядкована мережа алей, забезпечені водо- і електропостачання, каналізація.Краса
Будинок садівника / приміщення адміністрації та музею
Стежки-доріжки
Оскільки старе архітектурне ядро - Дідинець, було втрачене, виникла необхідність організації нового композиційно-планувального центру. Мережа дев'яти алей, що відходять від колишнього композиційного центру - палацу, збереглася і займає панівне становище в композиції парку. У зв'язку з цим було визнано логічним і необхідним відновлення пам'ятника архітектури - палацу і танцювального павільйону на колишньому місці з розміщенням там адміністративної частини і паркового музею з картинною галереєю. У західній частині парку з'явилося декілька ландшафтних фрагментів: ялинова алея, півколо каштанів і куртина ялин.
Оновлена широка дубова алея, котра починається від Дідинця, проходить Дібровку, кам'яну дамбу, розкриває пейзажі горіхової поляни, Круглої альтанки і вливається в алею, що веде до Палієвої гори. У східній частині парку проектується Східна поляна, оточена рамкою із старих паркових насаджень.Територія тюльпанів
Колонада "Луна"
Меркурій з тилу
У східній частині парку, неподалік головного входу знаходиться споруда, яка носить назву "Ротонда". В різні часи вона була відома, як "Павільон Потьомкіна" або "Раковина Потьомкіна". Споруда збудована в стилі розвинутого класицизму у вигляді напівкруглого павільону з прорізаною в передній стіні напівкруглою аркою. Купол та арка оздоблені оригінальним декоративним ліпним орнаментом. У центрі павільону знаходився мармуровий бюст Г. Потьомкіна з написом під ним: "Полезен миром и войной, Екатеринин друг, благотворитель мой". Споруда домінує над пейзажем цієї частини парку. Саме для того, щоб підкреслити її значення, перед нею був створений прямокутний майданчик. Висота павільону "Ротонда" 10,5 м, ширина - 9 м. Деякі дослідники припускають, що "Ротонда" була ядром меморіального комплексу, присвяченого князю Г. О. Потьомкіну, в який ще входило підземне святилище.
Магнолія
Ніжно-рожеві
Турецький будиночок
Неподалік центральної алеї парку, на кам'яному квадратному постаменті стоїть колона, яка носить назву "Колона Пелікана". Колона завершується скульптурою пелікана, який годує пташенят. Багато дослідників вважає, що колона збудована на честь царя Олександра І і його масонських уподобань.Знаком масонської ложі був хрест, у центрі якого знаходився пелікан у короні, який годував своїх дітей.
Фото
Залишки будівель на території дендропарку
Фото
Однією з найоригінальніших архітектурних споруд парку є "Руїни" (побудована в кін. XVIII ст.-поч.ХІХст.).Своїм виглядом вона нагадує старовинний зруйнований замок. Основна мета споруди - створити ілюзію зруйнованих часом будівель. Крім естетичного призначення, "Руїни" виконують практичну роль підпірної стіни. Будівля складається з двох ярусів. Нижній ярус знаходиться наполовину в землі, другий, у вигляді високої будівлі без даху, знаходиться на дамбі. З-під "Руїн" б'є потужний водоспад. Посередині спорудили оглядовий майданчик, з якого відкривається краєвид на р. Рось. Сьогодні до цього архітектурного ансамблю належить острівець з фонтаном і місточок через вузьку протоку, яка впадає в Рось.
Пара
Композиція
Вимощена стежка
Колонада «Луна» - оригінальна архітектурна споруда, розташована в центральній частині парку. Побудована в стилі класицизму архітектором І. Старовим. Напівциркульна галерея замикається двома об'ємними ризалітами. Її фасад -відкрита колонада перед партерною зоною з 14 колон іонічного ордера. Входи ризалітів оформлені портиками із зображенням жінки та немовляти. В часи Браницьких у павільоні знаходилося мармурові скульптури та вази. Перед павільоном розташований напівовальний майданчик зі скульптурою римського бога торгівлі Меркурія. Назва павільону "Луна" пов'язана з унікальними акустичними властивостями споруди. Слово вимовлене в одному кінці споруди, без спотворень, передається в інший кінець, хоча відстань становить 34 м. Колись у павільоні грав оркестр, звуки якого розносились по всіх куточках парку.
У роки громадянської війни колонаду було повністю зруйновано. Відновлено її під керівництвом Д. М. Криворучка в 1959 р.
Панорама р.Рось
Монумент на Палієвій горі
Кам*яна вежа і дуб
"Китайський місток" - ще одна мала архітектурна споруда. Таку назву вона дістала завдяки альтанці на містку, дах якої нагадує дахи китайських пагод.Місцевий ландшафт підкреслює екзотичний вигляд містка, з нього відкривається чудовий вид на ставки - верхній ("Лебединий") з водоспадом і нижній ("Половичів"). Для додання споруді більшої монументальності вся нижня частина містка виконана з великих блоків пісковика та граніту. Споруджено місток у період активної забудови парку. В період громадянської війни місток було зруйновано. Реставровано по малюнках в 1963 р. під керівництвом Д. М. Криворучка. Розташований на греблі між двома ставками Середньої балки, місток виконує суто декоративну функцію. Перед спорудою встановлені бронзові скульптури китайського мудреця і китаянки.
Фіолетові намистинки
Кругла альтанка біля Горіхової поляни
Один із маловідвідуваних ставків
В 1829 р. була створена ще одна архітектурна композиція - "Варна". Вона була побудована неподалік літнього палацу Браницьких на честь взяття російськими військами турецької фортеці в м.Варна. В штурмі фортеці брав участь і зять графині Браницької М. Воронцов. На оточеному ровом невеликому острові є два уламки скелі, стягнуті обручем. У цій ніші стояла скульптура. У верхів’ї балки ставу "Холодний", в історичній частині паркових влаштувань знаходиться колона "Глобус". На виготовленій з піщаника колоні встановлено глобус (Земну кулю), опоясаний срібним обручем.
Занедбаний став
Примара
Композиція "Руїни"
На території парку є багато місць, де на поверхню пробиваються джерела з кришталево-чистою водою. Найбільш облаштоване і відоме джерело носить назву "Лев", яку воно отримало завдяки скульптурі, що знаходиться поруч і ніби охороняє джерело. Недалеко від нього з-під землі б'є джерело, яке охороняє скульптура за розміром меншого лева. Джерела - це частина загальної гідросистеми парку, яка налічує 25 водоймищ: Дзеркальний, Холодний, Водяник, Русалка, Лебединий, Срібний серпанок та ін.
У 1962 р.на території парку було відкрито музей. Його експозиція знайомить відвідувачів з історією створення парку «Олександрія», трьома поколіннями його власників - графів Браницьких. Основою експозиції є скульптури з білого італійського мармуру. В часи революції, громадянської війни, а пізніше і Великої Вітчизняної війни, більшість колекції була пограбована або знищена,збереглося лише 15 скульптур: Три грації (Антоніо Канова), Хлопчик з собакою та Хлопчик з луком (Памполоні) та інші, які нагадують колишню розкіш палаців та парку.
Водоспад на "Руїнах"
Композиція "Руїни"
Кущі
В північній частині знаходиться сад "Мур". Він має прямокутну форму з розмірами сторін 300х100 м. Площа 3 га. По всьому периметру огороджений цегляним муром висотою 3 м. і вкритий червоною черепицею. Поряд з декоративними рослинами тут розміщено цілий ряд цінних сортів, видів і форм плодових та ягідних рослин, які на той час були досить рідкісними в Україні. Нині тут відбувається відновлення насаджень.
В західній частині парку знаходиться Палієва гора,крутий, кам'яний схил якої сягає у висоту 27 м. На поч. 18 ст. тут тривалий час (1702-1704 рр.) знаходився з табором один із загонів козацького ватажка Семена Палія. В глибині Палієвої гори і досі видно рештки земляних укріплень козаків. У 1980 р. на честь тих давніх подій, на горі був встановлений пам'ятник,- кам'яна вежа з барельєфом козацьких голів та сценами з бойового життя козаків. Біля вежі знаходиться чавунна гармата з ядрами. З цього місця відкривається мальовничий краєвид на річку Рось.Композиція "Руїни".Тил
Колона "Енса"
Арковий місток
В Південній частині парку, неподалік від р. Рось, знаходиться споруда, яка має назву Турецький будиночок. Він був побудований після турецької кампанії 1828 р. В його стіни були вмуровані мармурові плити, на яких є написи древньотурецькою мовою, що прославляють велич шаха Махмуда Хача Гази, котрий побудував неприступну фортецю в місті Варна (Болгарія). Після взяття фортеці російськими військами фельдмаршал Румянцев (який товаришував з Браницькими) привіз їх як трофей в «Олександрію».
Ліворуч-водоспад "Черепаха"
Ставок "Срібний серпантин"
Річка Рось