Село Старе Село
Логічно,першим що ви побачите,приїхавши на будь-яку залізничну станцію,буде будівля залізничної станції(вокзалу). Ок,з цим розібрались. Друге що ви можете побачити -це кіоски з кавою-пивом-пресою-чіпсами або купу незнайомих людей які метушаться туди-сюди тягаючи різного калібру торби-валізи-пакети,або ж ви побачите широке поле/густий ліс/забуте Богом місце з дерев*яним сортиром для тих одиноких "щасливчиків", яким довелося опинитись в такому місці.
Якщо ж ви,вийшовши із потяга на платформу,спочатку тішите око симпатичною будівлею вокзалу,а оглянувшись бачите..замок(!!),ні,-ЗАМОК,то знайте-ви з 85%-ою гарантією знаходитеся у Старому Селі.У селі Старе Село).
Станція у Старому Селі (1906р.)
Замок.Вид з перону
І що зробить пересічний мандрівник побачивши за декілька десятків метрів від себе залишки (а хоч навіть і руїни) стародавнього замку?Звичайно ж попрямує поближче,щоб оглянути-побродити-зазнимкувати і дослідити цю красу,і робити це він буде з таким захватом і запалом,що виникає враження ніби завтра вже цієї пам*ятки тут не буде..навіть не завтра а вже через годину вона кудись зникне: випарується,телепортується,провалиться під землю,або що ще гірше-прийдуть інші туристи-мандрівники і такий солодко-млосний процес усамітнення з даним шедевром прийдеться розділяти на всіх..
Закинуті будівлі старої ферми(?)
Стара споруда
Що ж зробив я? Пройшовши з гордо піднятою головою ледь не біля самої замкової стіни,зберігаючи зовнішній спокій,а внутрішньо переборюючи бажання звернути у сторону пам*ятки я розвернувшись спиною до такого бажаного об*єкту встановлюю курс у протилежну сторону,-до закинутих напіврозвалених будівель невідомого призначення,заросших травою-кропивою-кущами,які можуть цікавити хіба сільських корів,місцевих собак ну,і в даний момент-мене).
Дане горище-не місце для прогулянок!
Всередині однієї із будівель
Походивши навколо та обпікши кропивою ноги,облазивши аварійне горище та оцінивши стан будівель вирішую,-ремонту не підлягає! А якщо й підлягає то явно не за мій рахунок).З чистим сумлінням і почуттям виконаного обов*язку "вигрібаю" із хащів і вийшовши на дорогу прямую тепер в сторону замку.
Фото
Старосільський замок
Вперше я побував тут у 2010-му році.Було пізно,було сіро,була простенька "мильничка"..Відтоді,кожного разу коли випадала нагода їхати електричкою(потягом) через Старе Село,я витріщався у вікно обіцяючи собі колись повернутися сюди ще раз,щоб вдосталь нагулятися-намилуватися найбільшим замком на Львівщині.Така можливість настала аж влітку 2016-го..
Південно-східна стіна замку
Кутова вежа
Краєзнавець А.Шнайдер зробив висновок, що Старе Село разом з Давидовом і Черепином первісно мали назву Черепів. Ще в період Давньої Русі ціла територія Черепова розділилась на декілька громад: Старе Село, Давидів, Черепин...
Перша письмова згадка про Старе Село, як складової частини колишнього Черепова, походить з 1454 р., коли вельможа Ян Завіша призначив дотацію для костелів цього села - в грамоті відзначалось, що основним джерелом прибутків місцевого ксьондза мала служити корчма.
Південно-західний кут замкових мурів
Аттик Східної "Княжої" вежі
Згодом село дісталося С. Тенчинському, а після його смерті -великому гетьману коронному Яну Амону Тарновському. Він віддав ці володіння у посаг своїй доньці Софії, нареченій князя Василя-Костянтина Острозького. Вже в той час в селі була церква Усічення голови Св. Івана.
Теперішня церква Усічення голови Св. Івана, яка знаходиться на північно-західній околиці села, є дещо перебудована, хоч є пам’яткою архітектури, рік заснування якої датується 1752 р.
Ряд бійниць у замковій стіні
Галерея Східного корпусу
Перше укріплення в долині р. Давидівка було побудоване в 1448 р.для захисту від нападок з боку Волошського шляху (Придунайське напрямок).Замок був зовсім не схожий на нинішнього: його площа значно поступалася а стіни були дерев’яними, що і послужило причиною його падіння під час чергового татарського набігу в кін. XV ст.
Відродження твердині, уже в камені, розпочали у 1584 р. під патронатом родини Острозьких, яким ці землі дісталися в якості приданого дочки великого гетьмана коронного С. Тарновської. Відбудовували замок за проектом А. Прихильного. Будівництво кам’яної фортеці було завершене в 1589 р.
Східна вежа замку в Старому Селі. Вид зсередини
Північно-західна вежа замку. Вид зсередини
Наступна грунтовна реконструкція відбулася у 1642 р. завдяки Владиславу Домініку Острозькому-Заславському - правнуку князя К.Острозького.Він розширив площу споруди до двох гектарів. Фортецю оточили глибоким ровом і валами. Ворота були оснащені ланцюговим мостом що піднімався на ровом. На найбільшій вежі був розміщений герб з буквами WDXOYZWSLS що означає: “Wladyslaw Dominik Xiąze Ostrogski y Zaslawski Wojewoda Sandomierski Lucki Starosta”.
Північно-західний мур з воротами
Залишки замкових стін, вежі та палацу
Проте, ще недобудовані стіни нового замку в 1648 р. були стерті з лиця землі козацькими військами Б. Хмельницького під час Визвольної війни.
Ідея про власну резиденції в Старому Селі не залишила князя Владислава, і через рік роботи з будівництва більш захищеної твердині були відновлені. В той час було зведено красиві парадні ворота замку. Споруду виконали у стилі пізнього ренесансу. Висота стін фортеці сягала 8 м.,та завершувалася аттиком. Фронтони башт були прикрашені бароковою різьбою в камені, яка збереглася до нашого часу на східній вежі. Будівництво було завершене в 1654 р.
Замок успішно борониться від навали турків у 1672 р., та постійних нападів татарських орд.
Панорама
Дві вежі...
По периметру стін йшла оборонна галерея для замкового гарнізону. На замковому подвір’ї розташовувалася каплиця, палац та господарські приміщення. Колись посередині південно-східної стіни стояла ще одна в’їздна вежа, гроші на яку дала Катерина Радзівілл. Їй пощастило найменше з усіх замкових будівель: вона зруйнувалася ще до того, як хоч хтось встиг її описати чи замалювати. Капличка теж прожила недовго.
Північно-західна вежа та мури з бійницями
Фото
На поч. XVIII ст. Старе Село разом із замком стає власністю Адама Сенявського. До цього часу замок втрачає своє оборонне значення. Новий власник відреставрував фортецю і переніс сюди збройний арсенал, що зберігався у Львові. Після смерті Сенявського у 1726 р. всі його володіння і багатства успадкувала його дочка Марія- Софія. У 1731 р. вона вийшла заміж за князя Августа Олександра Чарторийського, до якого перейшла вся власність Сенявського, в тому числі і Старосільський замок.
Доля колишнього військового форпосту мало цікавила Чарторийських, і фортеця поступово занепала. З 1809 р.Старосільський замок переходить до Потоцьких.Останнім власником твердині до вересня 1939 р. був граф Альфред Потоцький.
Храм Собору Пресвятої Богородиці (1819р.)
Храм Собору Пресвятої Богородиці. Профіль
Замок встиг побувати винокурнею і складами. Ha початку ХІХ ст. частину приміщень було перероблено на броварню.Напр. ХІХ ст. на подвір’ї фортеці виросли вбогі селянські хатини.
В підземелля зараз входу немає, їх засипали. Спроби відновлення замку трапляються регулярно ще з 1970-х рр., але завершити справу коштів не вистачало..
З шести веж до наших днів встояли лише три. Найкраще збереглася східна башта, завершення якої виконане у вигляді корони і обрамлена ліпним та різаним орнаментом. З житлових приміщень збереглися південний та східний палаци. Аркади та переходи палаців ще є, а от стіни майже всі зруйновані. Оборонні стіни замку обладнані бійницями у три яруси та завершуються аттиком.
Церква / колишній костел (?)
Будівля біля храму
Місцевий костел Найсвятішої Трійці разом з господарством ксьондза був збудований недалеко від замку на так званому Гарбові.Згідно з стародавніми документами костьол був заснований у 1454 р. за часів Яна з Гарбова. Первісний костел неодноразово знищувався ворогами і був перебудований з дерева в кін. XVII ст. і в такому стані існував аж до поч. XIX ст. Похилений від часу, він був розібраний у 1830 р., а замість нього за кошти тодішнього пана був збудований у 1835 р. новий мурований костел.
Лікарня
Сільрада
В селі є ще дерев*яна церква,але до неї я не ходив.Дочекався маршрутку і гайнув до наступного пункту..
Одна з кращих будівель села
"Увага!"
Якщо ж ви,вийшовши із потяга на платформу,спочатку тішите око симпатичною будівлею вокзалу,а оглянувшись бачите..замок(!!),ні,-ЗАМОК,то знайте-ви з 85%-ою гарантією знаходитеся у Старому Селі.У селі Старе Село).
Станція у Старому Селі (1906р.)
Замок.Вид з перону
І що зробить пересічний мандрівник побачивши за декілька десятків метрів від себе залишки (а хоч навіть і руїни) стародавнього замку?Звичайно ж попрямує поближче,щоб оглянути-побродити-зазнимкувати і дослідити цю красу,і робити це він буде з таким захватом і запалом,що виникає враження ніби завтра вже цієї пам*ятки тут не буде..навіть не завтра а вже через годину вона кудись зникне: випарується,телепортується,провалиться під землю,або що ще гірше-прийдуть інші туристи-мандрівники і такий солодко-млосний процес усамітнення з даним шедевром прийдеться розділяти на всіх..
Закинуті будівлі старої ферми(?)
Стара споруда
Що ж зробив я? Пройшовши з гордо піднятою головою ледь не біля самої замкової стіни,зберігаючи зовнішній спокій,а внутрішньо переборюючи бажання звернути у сторону пам*ятки я розвернувшись спиною до такого бажаного об*єкту встановлюю курс у протилежну сторону,-до закинутих напіврозвалених будівель невідомого призначення,заросших травою-кропивою-кущами,які можуть цікавити хіба сільських корів,місцевих собак ну,і в даний момент-мене).
Дане горище-не місце для прогулянок!
Всередині однієї із будівель
Походивши навколо та обпікши кропивою ноги,облазивши аварійне горище та оцінивши стан будівель вирішую,-ремонту не підлягає! А якщо й підлягає то явно не за мій рахунок).З чистим сумлінням і почуттям виконаного обов*язку "вигрібаю" із хащів і вийшовши на дорогу прямую тепер в сторону замку.
Фото
Старосільський замок
Вперше я побував тут у 2010-му році.Було пізно,було сіро,була простенька "мильничка"..Відтоді,кожного разу коли випадала нагода їхати електричкою(потягом) через Старе Село,я витріщався у вікно обіцяючи собі колись повернутися сюди ще раз,щоб вдосталь нагулятися-намилуватися найбільшим замком на Львівщині.Така можливість настала аж влітку 2016-го..
Південно-східна стіна замку
Кутова вежа
Краєзнавець А.Шнайдер зробив висновок, що Старе Село разом з Давидовом і Черепином первісно мали назву Черепів. Ще в період Давньої Русі ціла територія Черепова розділилась на декілька громад: Старе Село, Давидів, Черепин...
Перша письмова згадка про Старе Село, як складової частини колишнього Черепова, походить з 1454 р., коли вельможа Ян Завіша призначив дотацію для костелів цього села - в грамоті відзначалось, що основним джерелом прибутків місцевого ксьондза мала служити корчма.
Південно-західний кут замкових мурів
Аттик Східної "Княжої" вежі
Згодом село дісталося С. Тенчинському, а після його смерті -великому гетьману коронному Яну Амону Тарновському. Він віддав ці володіння у посаг своїй доньці Софії, нареченій князя Василя-Костянтина Острозького. Вже в той час в селі була церква Усічення голови Св. Івана.
Теперішня церква Усічення голови Св. Івана, яка знаходиться на північно-західній околиці села, є дещо перебудована, хоч є пам’яткою архітектури, рік заснування якої датується 1752 р.
Ряд бійниць у замковій стіні
Галерея Східного корпусу
Перше укріплення в долині р. Давидівка було побудоване в 1448 р.для захисту від нападок з боку Волошського шляху (Придунайське напрямок).Замок був зовсім не схожий на нинішнього: його площа значно поступалася а стіни були дерев’яними, що і послужило причиною його падіння під час чергового татарського набігу в кін. XV ст.
Відродження твердині, уже в камені, розпочали у 1584 р. під патронатом родини Острозьких, яким ці землі дісталися в якості приданого дочки великого гетьмана коронного С. Тарновської. Відбудовували замок за проектом А. Прихильного. Будівництво кам’яної фортеці було завершене в 1589 р.
Східна вежа замку в Старому Селі. Вид зсередини
Північно-західна вежа замку. Вид зсередини
Наступна грунтовна реконструкція відбулася у 1642 р. завдяки Владиславу Домініку Острозькому-Заславському - правнуку князя К.Острозького.Він розширив площу споруди до двох гектарів. Фортецю оточили глибоким ровом і валами. Ворота були оснащені ланцюговим мостом що піднімався на ровом. На найбільшій вежі був розміщений герб з буквами WDXOYZWSLS що означає: “Wladyslaw Dominik Xiąze Ostrogski y Zaslawski Wojewoda Sandomierski Lucki Starosta”.
Північно-західний мур з воротами
Залишки замкових стін, вежі та палацу
Проте, ще недобудовані стіни нового замку в 1648 р. були стерті з лиця землі козацькими військами Б. Хмельницького під час Визвольної війни.
Ідея про власну резиденції в Старому Селі не залишила князя Владислава, і через рік роботи з будівництва більш захищеної твердині були відновлені. В той час було зведено красиві парадні ворота замку. Споруду виконали у стилі пізнього ренесансу. Висота стін фортеці сягала 8 м.,та завершувалася аттиком. Фронтони башт були прикрашені бароковою різьбою в камені, яка збереглася до нашого часу на східній вежі. Будівництво було завершене в 1654 р.
Замок успішно борониться від навали турків у 1672 р., та постійних нападів татарських орд.
Панорама
Дві вежі...
По периметру стін йшла оборонна галерея для замкового гарнізону. На замковому подвір’ї розташовувалася каплиця, палац та господарські приміщення. Колись посередині південно-східної стіни стояла ще одна в’їздна вежа, гроші на яку дала Катерина Радзівілл. Їй пощастило найменше з усіх замкових будівель: вона зруйнувалася ще до того, як хоч хтось встиг її описати чи замалювати. Капличка теж прожила недовго.
Північно-західна вежа та мури з бійницями
Фото
На поч. XVIII ст. Старе Село разом із замком стає власністю Адама Сенявського. До цього часу замок втрачає своє оборонне значення. Новий власник відреставрував фортецю і переніс сюди збройний арсенал, що зберігався у Львові. Після смерті Сенявського у 1726 р. всі його володіння і багатства успадкувала його дочка Марія- Софія. У 1731 р. вона вийшла заміж за князя Августа Олександра Чарторийського, до якого перейшла вся власність Сенявського, в тому числі і Старосільський замок.
Доля колишнього військового форпосту мало цікавила Чарторийських, і фортеця поступово занепала. З 1809 р.Старосільський замок переходить до Потоцьких.Останнім власником твердині до вересня 1939 р. був граф Альфред Потоцький.
Храм Собору Пресвятої Богородиці (1819р.)
Храм Собору Пресвятої Богородиці. Профіль
Замок встиг побувати винокурнею і складами. Ha початку ХІХ ст. частину приміщень було перероблено на броварню.Напр. ХІХ ст. на подвір’ї фортеці виросли вбогі селянські хатини.
В підземелля зараз входу немає, їх засипали. Спроби відновлення замку трапляються регулярно ще з 1970-х рр., але завершити справу коштів не вистачало..
З шести веж до наших днів встояли лише три. Найкраще збереглася східна башта, завершення якої виконане у вигляді корони і обрамлена ліпним та різаним орнаментом. З житлових приміщень збереглися південний та східний палаци. Аркади та переходи палаців ще є, а от стіни майже всі зруйновані. Оборонні стіни замку обладнані бійницями у три яруси та завершуються аттиком.
Церква / колишній костел (?)
Будівля біля храму
Місцевий костел Найсвятішої Трійці разом з господарством ксьондза був збудований недалеко від замку на так званому Гарбові.Згідно з стародавніми документами костьол був заснований у 1454 р. за часів Яна з Гарбова. Первісний костел неодноразово знищувався ворогами і був перебудований з дерева в кін. XVII ст. і в такому стані існував аж до поч. XIX ст. Похилений від часу, він був розібраний у 1830 р., а замість нього за кошти тодішнього пана був збудований у 1835 р. новий мурований костел.
Лікарня
Сільрада
В селі є ще дерев*яна церква,але до неї я не ходив.Дочекався маршрутку і гайнув до наступного пункту..
Одна з кращих будівель села
"Увага!"