Біла Церква.Прогулянка містом
Годинник на будівлі залізничного вокзалу показував 22:09,десь тихенько вдалині ще відстукував свій монотонний ритм потяг,який привіз нас із Шепетівки.Місце ночівлі потрібно було шукати вже і зараз,так як в дорозі ми так і не могли "видзвонити" вільної квартири. Кімнати відпочинку у приміщенні вокзалу рятують ситуацію,вирішуємо залишатись не дивлячись на факт періодичного гудіння-стукання за стіною...
Залізничний вокзал
Інтер*єр
Вокзал із сторони міста
На наступний день планувався відносно ранковий підйом( бл.7год.) з подальшою прогулянкою містом та ознайомленням з його основними пам*ятками,після чого,бажано ще до обідньої години-візит до дендропарку "Олександрія".Саме дендропарк і був основною причиною нашого приїзду у Білу Церкву.
Сякий-такий сніданок нашвидкоруч приготовлений із вчорашніх тормозків;беремо основні потрібні речі,-решту залишаємо у номері і гайда!
Готель "Київ"
Міська рада
Будинок урочистих та офіційних подій
Виходимо на одну із площ міста-Торгову.У цьому квадраті знаходиться декілька цікавих старих будиночків а також розташувались будівлі міської ради,готелю "Київ",будинок урочистих подій,та найцікавіший архітектурний ансамбль утворюють торгові ряди (БРУМ)-комплекс, побудований на поч. XIX ст.((1809-1814рр.) графом К.Браницьким.
Декор
Один із будинків на Торговій площі
Єврейський готель(?),19ст.
Існує дві версії щодо розшифровки абревіатури БРУМ: перша говорить, що назва розшифровується як «Браницьких Універсальний Магазин»,друга, що це радянська назва будівлі і означає «Білоцерківський Районний Універсальний Магазин».
Автор проекту - архітектор Л. Руска. Деякі документи відносять будівництво на кін. XVIII ст. Припускають, що тоді були закладені підмурки цієї споруди, яка мала важливе значення для формування забудови Білої Церкви: на прилеглих до неї територіях виросли одно- та двоповерхові будівлі житлового, торгового та громадського призначення. Оригінально вирішений торговий комплекс площею близько 5000 м² був розрахований на 85 крамниць.
Житловий будинок.19ст.
Вул.Б.Хмельницького 1/7
Вище всіх!
Квадратні в плані Торгові ряди утверджували конфігурацію майдана, а чотири аркових входи - напрями основних осей забудови. Вирішені у стилі раннього класицизму, торгові ряди звернуті на площу відкритими аркадами, які перериваються парадно оформленими портиками, розміщеними по осі чотирьох фасадів.
Ні,це не сакура
Торгові ряди
Комплекс торгових рядів
Одноповерхова, цегляна, квадратна в плані споруда рядів має відкритий внутрішній двір площею 1300 м². У зв’язку з перепадом рельєфу її північно-західна частина піднята на високий цоколь-підмурок з підвалом. По зовнішньому і внутрішньому периметрах до склепінчастих торгових приміщень примикають криті аркові галереї. В центрі кожного з чотирьох фасадів були проїзди у внутрішній двір, оформлені двоколонними портиками з трикутними фронтонами, оздобленими рельєфними зображеннями родового герба Браницьких. Центральний вхід має високі гранітні сходи.
Одна із сторін торгового квадрату
Фото
До пожежі 1963 р. призначення Торгових рядів не мінялося, і відновилося в останні роки,-БРУМ досі використовується за призначенням - тут розміщені магазини і кафе. На території проходять різні фестивалі та культурні акції зокрема свято квітів, коли навколо Торгових рядів створюють свої виставки всі навчальні заклади Білої Церкви.
Торгові ряди.19ст.
Спасо-Преображенський собор (1833-1839рр.)
Наступний цікавий об*єкт знаходиться на вул.Гагаріна.До нього від торгових рядів якихось 5-7хв.неспішної ходьби.
Преображенський собор - культова споруда, яка слугує кафедральним собором Білоцерківської єпархії. Будівлю було збудовано у 1833-1839 рр. в дворі напівзруйнованої Микільської церкви. Замовниця - О. Браницька була похована 15 серпня 1839 р. в неосвяченому приділі Олександра Невського, не доживши до завершення будівництва. Споруджено за проектом одеського кафедрального собору, архітектор -Фраполлі.
Спасо-Преображенський собор
Храм.Профіль
Храм.Фасад
Храм було споруджено у стилі класицизму. Будівля цегляна, обштукатурена, хрестовидна в плані, висотою 40 м. Східний і західний входи оформлені 4-х колонними портиками, південний- шестиколонним. Головний портик відновленний у 90-х рр XX ст. Інтер'єр був розписаний монументальним олійним живописом, який не зберігся до наших днів.Собор мав багате начиння. Однією з реліквій стала «Таємна вечеря», вишита золотом на малиновому тлі датована XV ст. Також у соборі зберігалася багата колекція стародруків XVII ст.
Ванни при бічному вході
Микільська церква (1706р.,1852р.)
В 1933 р. собор перестав функціонувати. До Другої світової війни в ньому знаходився Державний міський архів. В 1941 р. склепіння собору було зруйноване прямим попаданням бомби. У повоєнні роки церковна служба відновилась і велась до 1961 р. В 70-80-их рр.20ст. Преображенський собор використовувався як спортивний зал. В 1989 р. будівлю було передано церковній общині. З серпня 1994 р. Спасо-Преображенський кафедральний собор є центром Білоцерківської єпархії УПЦ МП.
Мазепин храм
Інтер*єр Спасо-Преображенського собору
Головний вівтар
Поряд із собором знаходиться більш давній храм-Микільська церква,закладена в 1706 р. на місці її попередниці. За планом це великий трипрестольний храм, який не був повністю втілений у камінь.Поляки, переслідуючи православ'я, насаджували католицизм, а тому висвячено було лише південну частину храму як маленьку прихідську церкву. До 1783 р. побіля неї знаходився цвинтар.
Вівтарі
Розписи інтер*єру
В 1799 р. церковна будівля постраждала від пожежі. Після освячення Преображенського собору в 1839 р. Микільська церква припинила своє існування. Північна частина її була розібрана, а південна (нинішня Микільська церква) полягла в руїнах. І лише в 1852 р. вдалось відновити південну частину храму.
Разом з Преображенським собором Микільська церква була окрасою однієї з головних площ міста у XIX ст. У цей час вона набуває сучасного вигляду.
В церкві зберігалися рідкісні стародруки - «Євангеліє» в золотій оправі (1634-1636 рр., Львів), «Євангеліє» (1657 р., Московська друкарня).
На поч. XX ст. богослужіння тут вже не велось. Ця церква як діюча культова споруда була закрита однією з перших у місті в 1926 р.
Оглядове колесо
Міст через р.Рось
Пам*ятник Ярославу Мудрому на Замковій горі
В сер. 60-х рр. будівля Микільської церкви була капітально відремонтована і зараз це прямокутна в плані споруда (14,6X14,8 м), висотою 11,7 м, розділена на два приміщення - вівтар і південну частину. Північна частина відсутня. Кожне з приміщень має окремий вихід. Східний фасад з підвищеною середньою частиною увінчують три невеликі бані. Під центральним склепінням в нішах збереглись зображення ликів святих.
Костел Св.Івана Хрестителя / органний зал (1812-1816рр.)
Будівля в профіль
Інтер*єр
Костел святого Івана Хрестителя - колишня культова католицька будівля, яка розташована на історичному ядрі Білої Церкви -Замковій горі. Зараз використовується як органний зал.
Споруда зводилась протягом 1812-1816 рр. Будівля цегляна, головний фасад, який замикає вул.Я. Мудрого, акцентований портиком з чотирьох колон коринфського ордера. Підхід до нього - сходи з граніту, реставровані в 1980-х рр.
Органний зал + картинна галерея
Орган
Купол зсередини
Будівля є яскравим зразком класичної католицької архітектури та виконано у формі латинського хреста, розташованого по прямій осі, в напрямку схід-захід. Східна частина цього хреста має напівкруглу апсиду, а в західній його частині знаходяться вежі. Старовинний годинник із дзвонами встановлені на одній з цих веж, а іншу вінчають шість дзвонів. Костел являє собою двоярусна споруда, висота якого становить 27 м., ширина - бл. 25м, а довжина - 35 м.
Інтер’єр костелу прикрашений орнаментальним ліпленням італійських майстрів. Ліплення коштувало замовникам дорожче, ніж сама споруда. Підлога костелу вимощена різнокольоровими мармуровими плитами,стіни розписані монументальним живописом. Костел був родинною усипальницею католицької гілки Браницьких.
Костел на Замковій горі
Споруда.Профіль
У 1930 р. храм був закритий. Відновили богослужіння у часи німецької окупації (тут було німецьке кладовище). У 1944 р. костел знову закрили. У 50-60-ті рр. він служив спочатку лекційним залом, потім складом. У 1964 р. в будівлі провели реставраційні роботи.
У 1972 р. знову починаються проектні і реставраційні роботи. Протягом 1977-78 рр. закінчена реставрація ліпних виробів і живопису. В сер.70-их рр. виникла ідея використати костел як зал органної музики.
В період січень-лютий 1990 р. чеськими майстрами в костьолі було встановлено орган фірми «Рігер-Клосс», а 7 березня 1990 р. відбувся перший концерт органної музики.
Новозбудована "Біла церква" на Замковій горі
Георгіївська церква
В 2011 р.у Білій Церкві вирішили відбудувати власне ту "Білу церкву" на Замковій горі, яка і надала поселенню теперішню назву. Ініціатором будівництва став «Благодійний Фонд Костянтина Єфименка». Громадськість міста виступила проти будівництва, мотивуючи це необхідністю збереження музейного комплексу Замкової гори(одна із причин).
На місці досліджень було виявлено оборонний вал пер. пол.XI ст., бастіони XVII ст., рештки споруд пізнішого періоду,але жодних натяків на залишки древнього храму. Тож, якщо відновлювати історичну справедливість, то на Замковій горі має бути реконструкція оборонних споруд княжої доби чи фортеці часів Козаччини,так вважало більшість науковців.
Та храм таки спорудили..
Панорама р.Рось
Аграрний університет / гімназія (1843р.)
Пам*ятник Б.Хмельницькому
Неподалік від Георгіївської церкви розташований зимовий палац Браницьких, збудований у 1796 р. як житлове зимове приміщення поміщиків Браницьких; влітку графи жили в літньому палаці парку Олександрія( цей палац не зберігся). Розташована в центральній частині міста, будівля є одним з яскравих зразків палацового будівництва в Україні.
Будівля виконана в стилі строгого класицизму. Вхідна частина парадно виділяється чотирьохколонним іонічним портиком.
Певний час в палаці розміщувався музей зброї Браницьких, напр. XIX ст. - комісарія або головне управління маєтком Браницьких.У 1930-1941 рр. у будівлі зимового палацу знаходився райком КПУ; у 1941-1944 рр. - німецький військовий шпиталь .З 50-х рр. до 1969 р. будівля зимового палацу орендувалась райвиконкомом. У 1956 р. вона була взята під охорону державою.Нині в приміщенні зимового палацу знаходиться музична школа № 1 і районний архів.
Фото
Зимовий палац Браницьких.Фасад
Будинок Таубіна (кін.19ст.)
На західній околиці історичного середмістя зберігся комплекс споруд пошти зведений в 1825-1833 рр. на поштовій дорозі Москва-Біла Церква-Одеса на кошти Браницьких. Ансамбль займає площу близько 1,5 га і складається з двох частин. Перша частина споруд - будівлі поштової станції, готелю і заїзду (ямщицька),в другій знаходились служби -каретне приміщення, кузня і стайня. Всі споруди ансамблю стриманого і простого класичного стилю.
Ямщицька (1821-1830рр.)
Станційна споруда пошти
Будинок станційного доглядача (1825-1831рр.)
Основне місце займала в ансамблі пошта. Тут нині знаходиться 17-те міське відділення зв'язку.Готель - прямокутна в плані одноповерхова будівля з портиками по головному фасаду. Ямщицька -низька одноповерхова будівля, покрита чотирисхилим дахом. Вхід підкреслений чотирьохколонним портиком тосканського ордера. Каретний заїжджий двір ще простіший за архітектурою,в глибині його - каретне приміщення і кузня,на головному фасаді - два широкі аркові в'їзди для карет. Праворуч від каретного приміщення знаходилась цегляна стайня, яка зараз використовується під склади. У 1846 р. в готелі поштової станції перебував Т.Г.Шевченко, під час роботи у складі історико-археографічної комісії.
Єврейська школа (хедер),19ст.
Далі буде...
Залізничний вокзал
Інтер*єр
Вокзал із сторони міста
На наступний день планувався відносно ранковий підйом( бл.7год.) з подальшою прогулянкою містом та ознайомленням з його основними пам*ятками,після чого,бажано ще до обідньої години-візит до дендропарку "Олександрія".Саме дендропарк і був основною причиною нашого приїзду у Білу Церкву.
Сякий-такий сніданок нашвидкоруч приготовлений із вчорашніх тормозків;беремо основні потрібні речі,-решту залишаємо у номері і гайда!
Готель "Київ"
Міська рада
Будинок урочистих та офіційних подій
Виходимо на одну із площ міста-Торгову.У цьому квадраті знаходиться декілька цікавих старих будиночків а також розташувались будівлі міської ради,готелю "Київ",будинок урочистих подій,та найцікавіший архітектурний ансамбль утворюють торгові ряди (БРУМ)-комплекс, побудований на поч. XIX ст.((1809-1814рр.) графом К.Браницьким.
Декор
Один із будинків на Торговій площі
Єврейський готель(?),19ст.
Існує дві версії щодо розшифровки абревіатури БРУМ: перша говорить, що назва розшифровується як «Браницьких Універсальний Магазин»,друга, що це радянська назва будівлі і означає «Білоцерківський Районний Універсальний Магазин».
Автор проекту - архітектор Л. Руска. Деякі документи відносять будівництво на кін. XVIII ст. Припускають, що тоді були закладені підмурки цієї споруди, яка мала важливе значення для формування забудови Білої Церкви: на прилеглих до неї територіях виросли одно- та двоповерхові будівлі житлового, торгового та громадського призначення. Оригінально вирішений торговий комплекс площею близько 5000 м² був розрахований на 85 крамниць.
Житловий будинок.19ст.
Вул.Б.Хмельницького 1/7
Вище всіх!
Квадратні в плані Торгові ряди утверджували конфігурацію майдана, а чотири аркових входи - напрями основних осей забудови. Вирішені у стилі раннього класицизму, торгові ряди звернуті на площу відкритими аркадами, які перериваються парадно оформленими портиками, розміщеними по осі чотирьох фасадів.
Ні,це не сакура
Торгові ряди
Комплекс торгових рядів
Одноповерхова, цегляна, квадратна в плані споруда рядів має відкритий внутрішній двір площею 1300 м². У зв’язку з перепадом рельєфу її північно-західна частина піднята на високий цоколь-підмурок з підвалом. По зовнішньому і внутрішньому периметрах до склепінчастих торгових приміщень примикають криті аркові галереї. В центрі кожного з чотирьох фасадів були проїзди у внутрішній двір, оформлені двоколонними портиками з трикутними фронтонами, оздобленими рельєфними зображеннями родового герба Браницьких. Центральний вхід має високі гранітні сходи.
Одна із сторін торгового квадрату
Фото
До пожежі 1963 р. призначення Торгових рядів не мінялося, і відновилося в останні роки,-БРУМ досі використовується за призначенням - тут розміщені магазини і кафе. На території проходять різні фестивалі та культурні акції зокрема свято квітів, коли навколо Торгових рядів створюють свої виставки всі навчальні заклади Білої Церкви.
Торгові ряди.19ст.
Спасо-Преображенський собор (1833-1839рр.)
Наступний цікавий об*єкт знаходиться на вул.Гагаріна.До нього від торгових рядів якихось 5-7хв.неспішної ходьби.
Преображенський собор - культова споруда, яка слугує кафедральним собором Білоцерківської єпархії. Будівлю було збудовано у 1833-1839 рр. в дворі напівзруйнованої Микільської церкви. Замовниця - О. Браницька була похована 15 серпня 1839 р. в неосвяченому приділі Олександра Невського, не доживши до завершення будівництва. Споруджено за проектом одеського кафедрального собору, архітектор -Фраполлі.
Спасо-Преображенський собор
Храм.Профіль
Храм.Фасад
Храм було споруджено у стилі класицизму. Будівля цегляна, обштукатурена, хрестовидна в плані, висотою 40 м. Східний і західний входи оформлені 4-х колонними портиками, південний- шестиколонним. Головний портик відновленний у 90-х рр XX ст. Інтер'єр був розписаний монументальним олійним живописом, який не зберігся до наших днів.Собор мав багате начиння. Однією з реліквій стала «Таємна вечеря», вишита золотом на малиновому тлі датована XV ст. Також у соборі зберігалася багата колекція стародруків XVII ст.
Ванни при бічному вході
Микільська церква (1706р.,1852р.)
В 1933 р. собор перестав функціонувати. До Другої світової війни в ньому знаходився Державний міський архів. В 1941 р. склепіння собору було зруйноване прямим попаданням бомби. У повоєнні роки церковна служба відновилась і велась до 1961 р. В 70-80-их рр.20ст. Преображенський собор використовувався як спортивний зал. В 1989 р. будівлю було передано церковній общині. З серпня 1994 р. Спасо-Преображенський кафедральний собор є центром Білоцерківської єпархії УПЦ МП.
Мазепин храм
Інтер*єр Спасо-Преображенського собору
Головний вівтар
Поряд із собором знаходиться більш давній храм-Микільська церква,закладена в 1706 р. на місці її попередниці. За планом це великий трипрестольний храм, який не був повністю втілений у камінь.Поляки, переслідуючи православ'я, насаджували католицизм, а тому висвячено було лише південну частину храму як маленьку прихідську церкву. До 1783 р. побіля неї знаходився цвинтар.
Вівтарі
Розписи інтер*єру
В 1799 р. церковна будівля постраждала від пожежі. Після освячення Преображенського собору в 1839 р. Микільська церква припинила своє існування. Північна частина її була розібрана, а південна (нинішня Микільська церква) полягла в руїнах. І лише в 1852 р. вдалось відновити південну частину храму.
Разом з Преображенським собором Микільська церква була окрасою однієї з головних площ міста у XIX ст. У цей час вона набуває сучасного вигляду.
В церкві зберігалися рідкісні стародруки - «Євангеліє» в золотій оправі (1634-1636 рр., Львів), «Євангеліє» (1657 р., Московська друкарня).
На поч. XX ст. богослужіння тут вже не велось. Ця церква як діюча культова споруда була закрита однією з перших у місті в 1926 р.
Оглядове колесо
Міст через р.Рось
Пам*ятник Ярославу Мудрому на Замковій горі
В сер. 60-х рр. будівля Микільської церкви була капітально відремонтована і зараз це прямокутна в плані споруда (14,6X14,8 м), висотою 11,7 м, розділена на два приміщення - вівтар і південну частину. Північна частина відсутня. Кожне з приміщень має окремий вихід. Східний фасад з підвищеною середньою частиною увінчують три невеликі бані. Під центральним склепінням в нішах збереглись зображення ликів святих.
Костел Св.Івана Хрестителя / органний зал (1812-1816рр.)
Будівля в профіль
Інтер*єр
Костел святого Івана Хрестителя - колишня культова католицька будівля, яка розташована на історичному ядрі Білої Церкви -Замковій горі. Зараз використовується як органний зал.
Споруда зводилась протягом 1812-1816 рр. Будівля цегляна, головний фасад, який замикає вул.Я. Мудрого, акцентований портиком з чотирьох колон коринфського ордера. Підхід до нього - сходи з граніту, реставровані в 1980-х рр.
Органний зал + картинна галерея
Орган
Купол зсередини
Будівля є яскравим зразком класичної католицької архітектури та виконано у формі латинського хреста, розташованого по прямій осі, в напрямку схід-захід. Східна частина цього хреста має напівкруглу апсиду, а в західній його частині знаходяться вежі. Старовинний годинник із дзвонами встановлені на одній з цих веж, а іншу вінчають шість дзвонів. Костел являє собою двоярусна споруда, висота якого становить 27 м., ширина - бл. 25м, а довжина - 35 м.
Інтер’єр костелу прикрашений орнаментальним ліпленням італійських майстрів. Ліплення коштувало замовникам дорожче, ніж сама споруда. Підлога костелу вимощена різнокольоровими мармуровими плитами,стіни розписані монументальним живописом. Костел був родинною усипальницею католицької гілки Браницьких.
Костел на Замковій горі
Споруда.Профіль
У 1930 р. храм був закритий. Відновили богослужіння у часи німецької окупації (тут було німецьке кладовище). У 1944 р. костел знову закрили. У 50-60-ті рр. він служив спочатку лекційним залом, потім складом. У 1964 р. в будівлі провели реставраційні роботи.
У 1972 р. знову починаються проектні і реставраційні роботи. Протягом 1977-78 рр. закінчена реставрація ліпних виробів і живопису. В сер.70-их рр. виникла ідея використати костел як зал органної музики.
В період січень-лютий 1990 р. чеськими майстрами в костьолі було встановлено орган фірми «Рігер-Клосс», а 7 березня 1990 р. відбувся перший концерт органної музики.
Новозбудована "Біла церква" на Замковій горі
Георгіївська церква
В 2011 р.у Білій Церкві вирішили відбудувати власне ту "Білу церкву" на Замковій горі, яка і надала поселенню теперішню назву. Ініціатором будівництва став «Благодійний Фонд Костянтина Єфименка». Громадськість міста виступила проти будівництва, мотивуючи це необхідністю збереження музейного комплексу Замкової гори(одна із причин).
На місці досліджень було виявлено оборонний вал пер. пол.XI ст., бастіони XVII ст., рештки споруд пізнішого періоду,але жодних натяків на залишки древнього храму. Тож, якщо відновлювати історичну справедливість, то на Замковій горі має бути реконструкція оборонних споруд княжої доби чи фортеці часів Козаччини,так вважало більшість науковців.
Та храм таки спорудили..
Панорама р.Рось
Аграрний університет / гімназія (1843р.)
Пам*ятник Б.Хмельницькому
Неподалік від Георгіївської церкви розташований зимовий палац Браницьких, збудований у 1796 р. як житлове зимове приміщення поміщиків Браницьких; влітку графи жили в літньому палаці парку Олександрія( цей палац не зберігся). Розташована в центральній частині міста, будівля є одним з яскравих зразків палацового будівництва в Україні.
Будівля виконана в стилі строгого класицизму. Вхідна частина парадно виділяється чотирьохколонним іонічним портиком.
Певний час в палаці розміщувався музей зброї Браницьких, напр. XIX ст. - комісарія або головне управління маєтком Браницьких.У 1930-1941 рр. у будівлі зимового палацу знаходився райком КПУ; у 1941-1944 рр. - німецький військовий шпиталь .З 50-х рр. до 1969 р. будівля зимового палацу орендувалась райвиконкомом. У 1956 р. вона була взята під охорону державою.Нині в приміщенні зимового палацу знаходиться музична школа № 1 і районний архів.
Фото
Зимовий палац Браницьких.Фасад
Будинок Таубіна (кін.19ст.)
На західній околиці історичного середмістя зберігся комплекс споруд пошти зведений в 1825-1833 рр. на поштовій дорозі Москва-Біла Церква-Одеса на кошти Браницьких. Ансамбль займає площу близько 1,5 га і складається з двох частин. Перша частина споруд - будівлі поштової станції, готелю і заїзду (ямщицька),в другій знаходились служби -каретне приміщення, кузня і стайня. Всі споруди ансамблю стриманого і простого класичного стилю.
Ямщицька (1821-1830рр.)
Станційна споруда пошти
Будинок станційного доглядача (1825-1831рр.)
Основне місце займала в ансамблі пошта. Тут нині знаходиться 17-те міське відділення зв'язку.Готель - прямокутна в плані одноповерхова будівля з портиками по головному фасаду. Ямщицька -низька одноповерхова будівля, покрита чотирисхилим дахом. Вхід підкреслений чотирьохколонним портиком тосканського ордера. Каретний заїжджий двір ще простіший за архітектурою,в глибині його - каретне приміщення і кузня,на головному фасаді - два широкі аркові в'їзди для карет. Праворуч від каретного приміщення знаходилась цегляна стайня, яка зараз використовується під склади. У 1846 р. в готелі поштової станції перебував Т.Г.Шевченко, під час роботи у складі історико-археографічної комісії.
Єврейська школа (хедер),19ст.
Далі буде...