Чи естетично це?Чи коректно?Можливо не варто?Та все ж...
Такі та подібні думки снують в голові більшості відвідувачів Личаківського кладовища.Горожан,приїжджих,іноземців...всі вони приходять з єдиною ціллю:походити серед вічного,як би не грубо було сказано-помилуватись результатом смерті інших людей,відчути цю атмосферу спокою,будучи ще при житті,осмислити чи переосмислити свою ціль у житті та,що тут приховувати-просто помилуватись архітектурою некрополя....
Погода різко змінилась в гіршу сторону,немов невидима сила хотіла перешкодити нам познімати,і таки частково перешкодила-обєктив аліплювало снігом а вітер так морозив пальці що руки дрожали,не даючи можливості точно прицілитись...
Споруджені у псевдоготичному стилі шпилясті брами. (1875р.)стережуть спокій некрополю
Каплиця Цетнерів(власники замку у Свіржі
http://neo7777vitaha.livejournal.com/8284.html ) або "Каплиця з химерами"
Личаківський цвинтар - один з найвеличніших і найпомпезніших європейських некрополів, заснований у 1786 році. Тут від перших років його заснування хоронили осіб відомих, знатних, найбагатіших - діячів культури, мистецтва, науки...
На території кладовища знаходиться 26 капличок,кожна з яких є неповторною у своєму виконанні..
"Парадні каплиці"
Це справжній музей-некрополь, де на площі 40 га налічується понад 3000 кам’яних надгробків, більшість з яких є історико-культурними пам’ятками.На 86-ти полях захороненні видатні громадські діячі, історики, політики, письменники, композитори, співаки, в тому числі Іван Франко, Маркіян Шашкевич, Соломія Крушельницька, Кос-Анатольський, Станіслав Людкевич, Володимир Івасюк, Іван Крип’якевич, Іван Труш, Ірина Вільде, Антон Монастирський, родини Колесс, Барвінських; Габріела Запольська, Марія Конопніцька, Кароль Шайноха, Артур Гротгер, Юліан Ордон, Станіслав Щепановський, Степан Банах та багато інших...
Родинні каплиці Лодинських, Моровських і Бачевських.
Перші поховання здійснювалися на території сучасних полів 6, 7, 9, 10, 14, де збереглась і найстаріша надмогильна плита, датована 1675р. На початку XVI століття тут існував цвинтар для знедолених.
За весь час свого існування територія Личаківського некрополю кілька разів розширялася. Вперше для його розширення було закуплено землю у 1790 р., згодом у 1804, також у 1808 та 1856, всього площа складає 42 га.
Каплиця графів Дунін - Борковських.
Найстаріша каплиця цвинтаря, зведена у 1812 році. Є єдиною на кладовищі спорудою, що збудована в стилі чистого класицизму. Фасад оздоблений двома фігурами античних міфічних богів і чотирма корінфськими колонами. У підземних галереях знайшли спочинок 22 представники цієї шляхетної родини, яка мала далеке українське коріння. Останнє поховання було здійснено у 1966 році.
Цвинтар набув статусу музею 25 листопада 1991 року. На території музею ведуться роботи з реставрації і впорядкування місць поховань.З 1991 року діє Вчена рада музею і з 2002 року - науковий відділ музею.
Тут знаходяться 11 документально зареєстрованих меморіальних місць поховань, серед них меморіал воїнам УГА, польські військові поховання 1918-1919 рр. та інші.
Каплиця родини Бачевських
Юзеф-Адам Бачевський був власником фабрики лікерів і горілок, яких налічувалося понад 300 сортів. Висока якість продукції та вміла реклама вивела продукцію Бачевського на світовий ринок і призвели до того, що у довоєнному Львові «бачевським» називали будь-яке спиртне. Син Юзефа-Адама, Леопольд, який теж похований у мавзолеї, продовжив справу батька.
Сучасного вигляду некрополь набув після того, як у 1835 році відомий садівник К.Бауер провів реконструкцію: проклав доріжки і алеї, збудував цвинтарні брами.
А це вже каплиця Барчевських
Поховання родини Курковських
Витонченість і краса творінь захоплює подих і ти,не в силі стриматись,переходиш від одного поховання до іншого,вчитуєшся в надмогильні тексти,фотографуєш,забуваючи де знаходишся....
"Королівський надгробок" вірменського архієпископа Самуеля Стефановича (1755-1858)
За однією із легенд, цей духовник у віці 75 років важко захворів і вирішив замовити проект власної гробниці. Проект розробили, провели будівельні роботи, виготовили кам’яну постать, на смертному ложі, але сам архієпископ залишився живим і ще 28 років приходив доглядати свою гробницю, померши на 104 році життя.
таніслав Людкевич (1879-1979)
Композитор, фольклорист, музикознавець... Автор багатьох симфонічних і оркестрових творів, солоспівів. Найвідоміший його твір - симфонія-кантата «Кавказ» за однойменною поемою Т.Г.Шевченка. Перша її частина - найскладніша у музичному доробку композитора - має неофіційну назву «Прометей». Можливо, саме тому на його могилі підноситься постать Прометея, що у одній руці тримає вогонь, а іншою вказує на ліру, як на символ музики.
Торосевич Юзеф(1771-1869)
Доктор медицини, меценат, опікун сиріт, засновник вірменського наукового закладу. На постаменті - сідяча постать старенького дідуся, що пригортає до себе двох босоногих, убого вбраних діточок. Це ті діти-сіроти, яким Ю.Торосевич заповів усі свої заощадження.
Володимир Барвінський(1850-1883)
Громадський і політичний діяч, літератор, письменник, співзасновник товариства «Просвіта» і «Рідна школа», редактор журналу «Правда» і української газети «Діло». Памятник на могилі Володимира Барвінського являє собою вершину піраміди, складеної з брил кристалічного вапняку, увінчана бронзовою композицією, що складається з постаті жінки в українському вбранні - образу Матері - «Просвіти» та хлопчика з лавровим вінком вічної слави, який він тримає над бронзовим медальйоном із портретним зображенням В.Барвинського. У правій руці підлітка картуш із зображенням герба Галичини.Доречі, це перший бронзовий пам’ятник, який встановили на Личаківському кладовищі.
Маркіян Шашкевич (1811-1843)
Поет, фольклорист, засновник українського товариства «Руська Трійця» , співавтор альманаху «Русалка Дністровая». На гробниці, до якої перенесено прах М.Шашкевича через 50 років після його смерті, постать плакальниці як символ Галичини, що тужить за передчасно померлим сином. Ця скульптура привезена у 1906р. з Мюнхену. Виконана з чорного дерева і покрита тонким нашаруванням міді.
Чукарін Віктор Іванович(1921-1984рр)
На могилі-бронзове погруддя атлета з брусами. Віктор Чукарін - спортсмен-гімнаст, абсолютний чемпіон світу та двох Олімпійських ігор у Хельсінкі та Мельбурні. Здобув 11 медалей, в тому числі 7 золотих.
Іван Мацялко(1954-2007рр)
Народний артист України від 2004 року.
Соломія Крушельницька (1872-1952)
«Музичний Орфей» на місті спочинку оперної співачки світової слави, лірико-драматичне сопрано, примадоні таких знаменитих театрів, як «Ла Скала», «Опера Комунаре», «Театро ля Опера».
Іван Франко(1856-1916)
Композиція «Каменяри» на місті поховання одного з найвизначніших постатей в історії українства. Поет, прозаїк, етнограф, літературознавець, громадський діяч, перекладач, що добре володів чотирнадцятьма іноземними мовами.
Станіслав Щепановський (1846-1900)
Піонер галицького нафтового промислу, економіст, промисловець, свого часу міг стати європейським Рокфеллером. Пам’ятник складений з великих уламків граніту, нагадує скелю в Карпатах, оскільки геолог Щепановський колись пройшов ці гори вздовж і поперек з геологічним молотком.На вершині скелі сидить орел, який колись був прикутий ланцюгами, який повинен був нагадувати міф про Прометея, на знак того, що Щепановського було безпідставно звинувачено у розкраданні державних грошей, та ув’язнено. В неволі він і помер.
Гробниця Трушковських та Закрейсів
На гробниці-загадкова плакальниця , у якої під час дощу певної інтенсивності вода стікає обручем до перенісся, завдяки і спадають краплі, створюючи враження що жінка плаче. Тужить вона за графом Трушковським, котрий загинув під час І світової війни і був похований у Єрусалимі.
Кароль Шайноха (1818-1868)
Польський історик, автор драматичних творів. У ніші обеліску мармурове погруддя К.Шайнохи, схожого на давньогрецького поета-сліпця Гомера.Ліворуч постать музи історії Кліо зі стилосом і картушем, а праворуч - муза трагедії Мельпомена.
Скульптура «Морфей» на гробниці Гешопфів.
Сучасні скульптури(справа-могила Юрія Руданського (1947-2007) - ректора «Львівська Політтехніка»)
Ордон Юліан Константи (1810-1887)
Польський національний герой, на честь котрого Адам Міцкевич написав поему «Редута Ордона». На могилі величний пам’ятник у вигляді піраміди, у підніжжя якої обіперся на гармату конаючий лев як символ важкопораненого Ордона.
Каплиця з похованням праху президента ЗУНР Євгена Петрушевича (1863-1940) - громадського і політичного діяча, президента Західноукраїнської Народної Республіки. Помер у Берлині і був заборонений на цвинтарі св. Ядвіги. У 2002 р. його прах було перевезено до Львова і урочисто захоронено у крипті каплиці Меморіалу воїнів УГА на Личаківському цвинтарі.
Каплиця на території поховань польських воїнів
Комплекс польських поховань
Памятник воїнам Української Національної Армії
Над усіма возноситься Архангел Михаїл
Станкевич Марія
Похавання родини Левицьких
...а навколо хреси,хрести,хрести...
Одні прикрашені квітами та візерунками
інші-просто тягнуться до небес...
мовчать...
Мовчать і скульптури,надгробки,памятники,мовчать,бо тут-не місце говорити-тут-місце слухати...