Трускавець: санаторії,вілли та Нафтуся
Трускавець.Довший час це містечко без палаців-монастирів-замків та інших архітектурних принад здавалось мені не варте нашої уваги,-ну що там дивитись- санаторії,бювети,сотні пожилих людей,які приїхали поправити своє здоров*я... Та от, минулого року ми все таки внесли цей пункт у свій маршрут і в результаті абсолютно не розчарувались,тому що крім всього перерахованого вище у Трускавці можна помилуватись чудовими дерев*яними віллами та справді відпочити,прогулюючись пішохідними вуличками містечка.
Вілла "Клюберг" (1907р).Вул.Шевченка,1
Вілла "Клюберг" зведена у 1907 р. у стилі модерн з елементами “швейцарського” стилю. Назва будинку походить від прізвища власника.Зараз належить ЗАТ «Трускавецькурорт» і банку «Дельта Банк».
Вілла "Клюберг" .Фасад
"Львівська майстерня шоколаду" поселилась у сучасній дерев*яній "хатині"
Трускавецька земля віддавна відома своїми природними багатствами. Ще за княжих часів тут виварювали сіль із соляних джерел, а згодом почали добувати нафту, земляний віск, свинцево-цинкові та срібні руди. Однак найціннішим багатством Трускавця є мінеральні води, з яких найбільш відомою є “Нафтуся”.
Назва курорту за однією із версій походить від давньоруського імені Трусько чи Трушко, а звідси Трусковіч, а згодом і Трускавець. Назва поселення зустрічається вже у 15ст.
До найдавніших археологічних памяток належить поганське святилище, обведене валом і ровом, що містилося на горі Баба. В урочищі Липки збереглися рештки поганського каплища, на якому в давнину стояло язичницьке божище. Існувало також укріплення на горі Городище, зруйноване на поч.19 ст.
Фото
Фонтан перед готелем "Міротель"
Трускавецькі селяни займалися сільським господарством і виварювали сіль.Трускавецька солеварня містилася у лісі, при дорозі на Дрогобич. Останній соляний колодязь, що знаходився у самому центрі Трускавця, був закритий на поч. 20 ст.
Відкриття джерел лікувальних мінеральних вод у Трускавці датують 1820 р.,а як бальнеологічний курорт містечко постало у 1827 р.,- саме тоді тут з’явилися перші лазні і житлові приміщення для відпочивальників, переобладнані з тодішньої корчми. Згодом, у цьому ж 1827 p.,шляхтич Ю. Міцевський отримав дозвіл з Відня на побудову невеликого стаціонарного будинку для приймання ванн, що мав 8 кабін і 4 помешкання для відпочивальників. Від 1836 р. Трускавець офіційно визнаний оздоровчим курортом Австрійської імперії.
Вілла "Анастасія" (1907р.).Реконструйована у 1994-1995рр.(надбудували третій поверх).Вул.Шевченка,7
ТЦ "Куб"
У 1882 р. оздровниця перейшла до спілки польських шляхтичів під керівництвом графа А.Сапіги. Тоді були збудовані нові двоповерхові лазні у так званому “швейцарському стилі”.
Хімічний аналіз мінеральної води «Нафтуся» вперше (у 1836 р.) провів львівський вчений, аптекар і хімік Т.Торосевич, відомий завдяки винаходу гасової лампи. В той же час зростає значення Трускавця в Австро-Угорській імперії. В 1892 р. тут побудовано приміщення для інгаляцій системи Вашмута. Завдяки цьому Трускавець одразу піднявся на рівень оздоровниць європейського значення. Будуються готелі, вілли, пансіонати.
Туристично-інформаційний центр
Будинок на вул.Ю.Дрогобича,4
У 1894 р. інженер Ю. Вичинський орендував курорт терміном до 1907 р. Він реконструював “Гостинний дворик”,а забудова Трускавця збагатилася відразу на 7 нових вілл.
В 1911 р. курорт придбала акціонерна спілка “Трускавецькі джерела”, власником якої був маршалок дрогобицького повіту Р. Ярош. Завдяки його діяльності місто набуло справжнього європейського вигляду. Після спорудження електростанції в 1912 р. у Трускавці вперше освітилися електричним світлом курортні заклади, приватні вілли, вулиці і територія парку. Тоді ж проведено каналізацію, прокладено нові тротуари.
1 липня 1912 р. відкрита новозбудована залізнична лінія Дрогобич-Трускавець, довжиною 12,037 км.
Вілла "Ягуся" (1910р.) / вілла "Набі". Вул.Шевченка,15
Один із пам*ятників Т.Г.Шевченку
В 1914 р. Трускавець окупували спочатку російські, а потім німецькі війська.
Від 1920 р. територія Галичини знову належала Польщі. У 1921 р. Р. Ярош приступив до відновлення курорту.Перлиною Трускавця тоді вважалося водне плесо лікувального озера на Помірках - новій дільниці поселення, званій Верхній(Новий) Трускавець. На колишній копальні земного воску тут утворили штучне сірково-соляне озеро, яке обладнали за всіма європейськими стандартами.
У 1920-1930-х рр. популярність курорту активно зростає.Зростання кількості відпочивальників примушує спілку будувати нові вілли та санаторії.
Готель "Вілла Сонячна"
Вулиця Шевченка
У 1947 р. Трускавець отримує статус міста. В цьому ж році поряд із бальнеологічним лікуванням почали застосовувати теплолікування у вигляді аплікацій озокериту (з Бориславського родовища). А вже 1952- го стає містом обласного підпорядкування, а згодом і всесоюзним курортом.
С.Бандера біля кінотеатру "Злата"
Торгові будиночки
У формуванні розпланування і забудови міста можна виділити 4 періоди, пов’язані із змінами державної приналежності у різні історичні періоди Західної України та тогочасних напрямків архітектури,- перший: 1827 - 1919рр.; другий: 1920 - 1939рр.; третій :1939 - 1990рр.; четвертий: з 1991 до нашого часу.При цьому у формуванні історичної курортної забудови є три характерні періоди: 1) друга чверть XIX ст. - 1894 р.; 2) 1895 - 1914 рр.; 3) 1921 - 1939 рр.
У першому періоді переважають будинки садибного типу (вілли), архітектура яких відноситься до історизму з перевагою “швейцарського” стилю. У другому періоді простежується перевага форм модерну (сецесії) з домінуванням “закоп’янського” стилю в архітектурі вілл. Для третього періоду характерні вілли та санаторії, побудовані в традиційних формах сецесії та модернізму (функціоналізму).
Вілла "Софія"(1898р.),реставрована протягом 2012-2015 рр.Вул.С.Бандери,13
Вілла "Під Божою Матір*ю" (1898р.) / готель "Парк". Вул.С.Бандери,11
Навпроти вілли “Під Божою Матір*ю", на правому боці вул. С. Бандери, стоїть римо-католицький костел Вознесення Пресв. Діви Марії, прикрашений раніше на головному фасаді кам’яною статуєю Божої Матері. Костел зведений у стилі неоготики. Він перебудований з каплиці Св. Кунегунди (1859-1860рр.)- опікунки копалень та соляних жуп. В 1912-1913 рр. до каплиці добудували зі заходу трансепт і пресвітерій, розширивши її до розмірів костелу. В 1935-1937 рр. зведено плебанію за проектом Т.Яроша.
Костел Вознесення Пресв. Діви Марії
Храм.Тил
В радянський період костел був перетворений на склад, а пізніше, в 1970-х рр.,в ньому влаштовано планетарій. В 1994 р. храм був повернений римо-католикам, а в 1996 р. відновлений за проектом Ю. Грищенко.
Інтер*єр костелу
Орган
З другого боку до майдану Січових Стрільців звернена своїм головним фасадом вілла під назвою “Сариуш”("Сіріус"). Будівля стоїть на невисокому пагорбі перед міським парком. Вілла побудована в 1901 р. у модерні з елементами “мавританського” стилю. її колишня власниця - Розвадовська. З 1982р. у віллі розташований музей "Історія Трускавця".
Вілла "Сіріус" (1901р.)
Від часу заснування в музейному закладі здійснено 3 реекспозиції.Тепер у 7 залах музею експонується чимало цікавих документів, оригінальних експонатів з історії та побуту населення Підгір'я від найдавніших часів до сьогодення. Музей також має 2 виставкові зали, в яких організовуються різноманітні виставки.
Вілла.Фасад
На розі вул. С. Бандери і Стебницької стоїть мурована греко-католицька церква св. Миколая.
Про існування двох давніх дерев’яних церков у Трускавці - парафіяльної Св. Миколи (долішньої) та дочірньої Прсв. Трійці (горішньої) свідчать консигнації їх реальності, складені 29 вересня 1789 р. Про їх існування згадує також о. О.Пристай у своїх спогадах. Він пише, що одна церква знаходилася біля джерела “Нафтуся”. За переказом, сюди щорічно на празник Іллі приходили люди і йшли святити воду до джерела, яке пізніше назвали “Нафтусею”. Друга церква знаходилася при дорозі, що вела на Помірки. За одними даними в 1883 р., а за іншими в 1861-1886 рр. на її місці зведено теперішню муровану церкву.
Храмовий комплекс
Церква Св.Миколая
В інтер’єрі храм прикрашав чотириярусний іконостас др.пол.XIX ст. (збережений дотепер).Бл.1920 р. поруч була зведена мурована дзвіниця. У 1928 р. церкву відновили, а в 1938 р. реконструювали за проектом Л.Шелевича з Дрогобича. В 1989-1992 рр. під час реконструкції церкви виконано розписи стін. У 2001 р. спорудили криницю для освячення води . 11 жовтня 1998р. біля церкви Св. Миколая в будинку самбірсько-Дрогобицької єпархії відкрито Єпархіальний музей.
Фото
Храм Св.Миколая з дзвіницею
Монумент
З початком 1990-х рр., після короткого занепаду, курорт отримує новий поштовх у своєму розвитку. Відкриваються курортно-відпочинкові заклади з оригінальними прикарпатськими архітектурними формами. Введено в експлуатацію новий залізничний вокзал. Результатом певних досягнень курорту стало прийняття Трускавця до Міжнародної федерації термальних і кліматичних курортів.
Фото
Джерело №7
Сьогоднішній Трускавець - це курортне місто, де одночасно можуть лікується і відпочивати до 15 тис. чоловік, а за рік сюди приїжджають майже 300 тис. пацієнтів з України, близького та далекого зарубіжжя. Тут чекають гостей більш як 50 санаторіїв, пансіонатів, сучасних готелів та понад 30 приватних вілл з сучасними діагностичними центрами, водолікарнями, СПА-салонами. Розвинена інфраструктура дозвілля: більше 60 ресторанів, барів та кафе, екскурсійні програми з різноманітною тематикою та різними напрямками, розважальні центри, кінотеатри, нічні клуби, активний відпочинок, гірськолижні курорти Карпат, кінний туризм і багато чого іншого.
Квітучі алеї
Бювет мінеральних вод №1
Трускавецьке родовище мінеральних вод налічує 25 джерел, що пропонують 10 різновидів корисної води. А щоб туристи не бігали Трускавцем у пошуках призначеної лікарем води, існують Верхній і Нижній бювети.
Людей всередині немало..
А інтер*єр-то "совдеповський")
З 25 трускавецьких джерел активно використовуються тільки 14 . У місті працює 2 бювети. Перший має неофіційну назву Нижній, він розташований у самісінькому центрі, другий - Верхній бювет знаходиться на вулиці Суховоля. Бювет №1 внесений до переліку трускавецьких атракцій, досвідчені курортники радять відвідувати саме його, адже до бювету №2 вода подається по трубах з Нижнього бювету, і концентрація корисних речовин у воді нижча.
Інфостенд
Бювет №1
Більшість трускавецьких джерел окрім формального номеру мають ім’я. Перше зветься “Марія”, і поза бюветом його треба шукати поряд з галявиною, на якій встановлено пам’ятник Міцкевичу. “Марію” призначають при хворобах шлунку та інших органів травлення, рахіті та різноманітних патологіях крові.
Джерело №2- “Софія” ,стане у нагоді людям, які планують скинути кілька зайвих кілограмів, поліпшити роботу органів травлення, позбутися хвороб шлунка.Воду краще вживати через соломинку, щоб вона не зачіпала зуби - те, що подобається шлунку, не до смаку емалі. Це стосується не лише “Софії”, але всіх трускавецьких вод.
Пам*ятник Кобзарю на Майдані Кобзаря
Вілла "Гопляна" (1924р.). Майдан Кобзаря,3
Вілла-музей (в 1992 р. у віллі відкрили Музей творчості народного художника України М. Біласа)
“Броніслава” (джерело №3)- найсолоніша з трускавецьких вод. Хоча вона прозора на вигляд і не має запаху, пити її не варто. З джерела №3 беруть воду для компресів, полоскання ротової порожнини та носа. Активних речовин в ній більше, ніж в “Марії”, вода подається підігрітою - вона врятує тих, хто скаржиться на хвороби дихальних шляхів, запалення горла та інші фарингіти.
Поза межами бювету джерело “Барбара”- шахта, яка будувалась для видобутку озокериту, але видобуток припинився, і натомість почала використовуватись вода, розкрита шахтою. Окрім натрію, магнію та хлоридно-сульфатних домішок, “Барбара” містить вільну вуглекислоту та сірководень, з неї випарювали сіль. Лікувальна місія джерела №4: оздоровлення жовчогінних шляхів.
Майдан Кобзаря
Вілла "Постій" (1843р.,перебудована у 1911р.)- зведена у формах “швейцарського” стилю для графа Жултовського
Вілла "Постій" / корпус санаторію "Берізка" / вілла "Вікторія"
Найвідоміша вода Львівської обл,-Нафтуся. Вона впізнається за легким ароматом нафти - у її складі є речовини нафтового походження. До запаху і смаку “Нафтусі” треба звикнути. Вона містить магній, кальцій, гідрокарбонатні елементи. За допомогою цієї води лікують чисельні хвороби обміну речовин, статевих органів та органів травлення. “Нафтусю” призначають хворим на сечокам’яну хворобу, цистит, простатит та пієлонефрит, а також ожиріння та цукровий діабет. Ця вода корисна, якщо треба вивести з нирок пісок або дрібні камінчики, попередивши подальше каменеутворення.
Новобуд
Вілла "Світязянка"(?) (1895р.).Вул.Суховоля,23
На восьми вулицях, провулках, майданах та бульварах Трускавця (переважно центральної частини міста) було 22 пам’ятки архітектури. Від шести з них не залишилося і сліду (пансіонати «Рекорд», «Венера», «Верхи», вілли «Яся», «Білий дворик» та ще одна без назви). Знесені вони в період з 1981 до 1995 р.
З тих 16 пам’яток, які залишилися в Трускавці, більшість з перебудовами чи добудовами. Хоча слід зауважити, що перебувають вони в задовільному стані. Якщо згадати, скільки вілл було втрачено у радянський час («Фарис», «Ядвінувка», «Рабинівка», «Марія Гелена», «Яніна», «Білий орел», «Русалка», «Зоря», «Ванда», «Затишок» та багато ін.), то бачимо, що дуже мало цих пам’яток культурної спадщини залишилось..
Готель "Світязь"
Вілла "Олімпія" (1913р.) Вул.Суховоля,31
А-ля ратуша
Фото
Вілла "Клюберг" (1907р).Вул.Шевченка,1
Вілла "Клюберг" зведена у 1907 р. у стилі модерн з елементами “швейцарського” стилю. Назва будинку походить від прізвища власника.Зараз належить ЗАТ «Трускавецькурорт» і банку «Дельта Банк».
Вілла "Клюберг" .Фасад
"Львівська майстерня шоколаду" поселилась у сучасній дерев*яній "хатині"
Трускавецька земля віддавна відома своїми природними багатствами. Ще за княжих часів тут виварювали сіль із соляних джерел, а згодом почали добувати нафту, земляний віск, свинцево-цинкові та срібні руди. Однак найціннішим багатством Трускавця є мінеральні води, з яких найбільш відомою є “Нафтуся”.
Назва курорту за однією із версій походить від давньоруського імені Трусько чи Трушко, а звідси Трусковіч, а згодом і Трускавець. Назва поселення зустрічається вже у 15ст.
До найдавніших археологічних памяток належить поганське святилище, обведене валом і ровом, що містилося на горі Баба. В урочищі Липки збереглися рештки поганського каплища, на якому в давнину стояло язичницьке божище. Існувало також укріплення на горі Городище, зруйноване на поч.19 ст.
Фото
Фонтан перед готелем "Міротель"
Трускавецькі селяни займалися сільським господарством і виварювали сіль.Трускавецька солеварня містилася у лісі, при дорозі на Дрогобич. Останній соляний колодязь, що знаходився у самому центрі Трускавця, був закритий на поч. 20 ст.
Відкриття джерел лікувальних мінеральних вод у Трускавці датують 1820 р.,а як бальнеологічний курорт містечко постало у 1827 р.,- саме тоді тут з’явилися перші лазні і житлові приміщення для відпочивальників, переобладнані з тодішньої корчми. Згодом, у цьому ж 1827 p.,шляхтич Ю. Міцевський отримав дозвіл з Відня на побудову невеликого стаціонарного будинку для приймання ванн, що мав 8 кабін і 4 помешкання для відпочивальників. Від 1836 р. Трускавець офіційно визнаний оздоровчим курортом Австрійської імперії.
Вілла "Анастасія" (1907р.).Реконструйована у 1994-1995рр.(надбудували третій поверх).Вул.Шевченка,7
ТЦ "Куб"
У 1882 р. оздровниця перейшла до спілки польських шляхтичів під керівництвом графа А.Сапіги. Тоді були збудовані нові двоповерхові лазні у так званому “швейцарському стилі”.
Хімічний аналіз мінеральної води «Нафтуся» вперше (у 1836 р.) провів львівський вчений, аптекар і хімік Т.Торосевич, відомий завдяки винаходу гасової лампи. В той же час зростає значення Трускавця в Австро-Угорській імперії. В 1892 р. тут побудовано приміщення для інгаляцій системи Вашмута. Завдяки цьому Трускавець одразу піднявся на рівень оздоровниць європейського значення. Будуються готелі, вілли, пансіонати.
Туристично-інформаційний центр
Будинок на вул.Ю.Дрогобича,4
У 1894 р. інженер Ю. Вичинський орендував курорт терміном до 1907 р. Він реконструював “Гостинний дворик”,а забудова Трускавця збагатилася відразу на 7 нових вілл.
В 1911 р. курорт придбала акціонерна спілка “Трускавецькі джерела”, власником якої був маршалок дрогобицького повіту Р. Ярош. Завдяки його діяльності місто набуло справжнього європейського вигляду. Після спорудження електростанції в 1912 р. у Трускавці вперше освітилися електричним світлом курортні заклади, приватні вілли, вулиці і територія парку. Тоді ж проведено каналізацію, прокладено нові тротуари.
1 липня 1912 р. відкрита новозбудована залізнична лінія Дрогобич-Трускавець, довжиною 12,037 км.
Вілла "Ягуся" (1910р.) / вілла "Набі". Вул.Шевченка,15
Один із пам*ятників Т.Г.Шевченку
В 1914 р. Трускавець окупували спочатку російські, а потім німецькі війська.
Від 1920 р. територія Галичини знову належала Польщі. У 1921 р. Р. Ярош приступив до відновлення курорту.Перлиною Трускавця тоді вважалося водне плесо лікувального озера на Помірках - новій дільниці поселення, званій Верхній(Новий) Трускавець. На колишній копальні земного воску тут утворили штучне сірково-соляне озеро, яке обладнали за всіма європейськими стандартами.
У 1920-1930-х рр. популярність курорту активно зростає.Зростання кількості відпочивальників примушує спілку будувати нові вілли та санаторії.
Готель "Вілла Сонячна"
Вулиця Шевченка
У 1947 р. Трускавець отримує статус міста. В цьому ж році поряд із бальнеологічним лікуванням почали застосовувати теплолікування у вигляді аплікацій озокериту (з Бориславського родовища). А вже 1952- го стає містом обласного підпорядкування, а згодом і всесоюзним курортом.
С.Бандера біля кінотеатру "Злата"
Торгові будиночки
У формуванні розпланування і забудови міста можна виділити 4 періоди, пов’язані із змінами державної приналежності у різні історичні періоди Західної України та тогочасних напрямків архітектури,- перший: 1827 - 1919рр.; другий: 1920 - 1939рр.; третій :1939 - 1990рр.; четвертий: з 1991 до нашого часу.При цьому у формуванні історичної курортної забудови є три характерні періоди: 1) друга чверть XIX ст. - 1894 р.; 2) 1895 - 1914 рр.; 3) 1921 - 1939 рр.
У першому періоді переважають будинки садибного типу (вілли), архітектура яких відноситься до історизму з перевагою “швейцарського” стилю. У другому періоді простежується перевага форм модерну (сецесії) з домінуванням “закоп’янського” стилю в архітектурі вілл. Для третього періоду характерні вілли та санаторії, побудовані в традиційних формах сецесії та модернізму (функціоналізму).
Вілла "Софія"(1898р.),реставрована протягом 2012-2015 рр.Вул.С.Бандери,13
Вілла "Під Божою Матір*ю" (1898р.) / готель "Парк". Вул.С.Бандери,11
Навпроти вілли “Під Божою Матір*ю", на правому боці вул. С. Бандери, стоїть римо-католицький костел Вознесення Пресв. Діви Марії, прикрашений раніше на головному фасаді кам’яною статуєю Божої Матері. Костел зведений у стилі неоготики. Він перебудований з каплиці Св. Кунегунди (1859-1860рр.)- опікунки копалень та соляних жуп. В 1912-1913 рр. до каплиці добудували зі заходу трансепт і пресвітерій, розширивши її до розмірів костелу. В 1935-1937 рр. зведено плебанію за проектом Т.Яроша.
Костел Вознесення Пресв. Діви Марії
Храм.Тил
В радянський період костел був перетворений на склад, а пізніше, в 1970-х рр.,в ньому влаштовано планетарій. В 1994 р. храм був повернений римо-католикам, а в 1996 р. відновлений за проектом Ю. Грищенко.
Інтер*єр костелу
Орган
З другого боку до майдану Січових Стрільців звернена своїм головним фасадом вілла під назвою “Сариуш”("Сіріус"). Будівля стоїть на невисокому пагорбі перед міським парком. Вілла побудована в 1901 р. у модерні з елементами “мавританського” стилю. її колишня власниця - Розвадовська. З 1982р. у віллі розташований музей "Історія Трускавця".
Вілла "Сіріус" (1901р.)
Від часу заснування в музейному закладі здійснено 3 реекспозиції.Тепер у 7 залах музею експонується чимало цікавих документів, оригінальних експонатів з історії та побуту населення Підгір'я від найдавніших часів до сьогодення. Музей також має 2 виставкові зали, в яких організовуються різноманітні виставки.
Вілла.Фасад
На розі вул. С. Бандери і Стебницької стоїть мурована греко-католицька церква св. Миколая.
Про існування двох давніх дерев’яних церков у Трускавці - парафіяльної Св. Миколи (долішньої) та дочірньої Прсв. Трійці (горішньої) свідчать консигнації їх реальності, складені 29 вересня 1789 р. Про їх існування згадує також о. О.Пристай у своїх спогадах. Він пише, що одна церква знаходилася біля джерела “Нафтуся”. За переказом, сюди щорічно на празник Іллі приходили люди і йшли святити воду до джерела, яке пізніше назвали “Нафтусею”. Друга церква знаходилася при дорозі, що вела на Помірки. За одними даними в 1883 р., а за іншими в 1861-1886 рр. на її місці зведено теперішню муровану церкву.
Храмовий комплекс
Церква Св.Миколая
В інтер’єрі храм прикрашав чотириярусний іконостас др.пол.XIX ст. (збережений дотепер).Бл.1920 р. поруч була зведена мурована дзвіниця. У 1928 р. церкву відновили, а в 1938 р. реконструювали за проектом Л.Шелевича з Дрогобича. В 1989-1992 рр. під час реконструкції церкви виконано розписи стін. У 2001 р. спорудили криницю для освячення води . 11 жовтня 1998р. біля церкви Св. Миколая в будинку самбірсько-Дрогобицької єпархії відкрито Єпархіальний музей.
Фото
Храм Св.Миколая з дзвіницею
Монумент
З початком 1990-х рр., після короткого занепаду, курорт отримує новий поштовх у своєму розвитку. Відкриваються курортно-відпочинкові заклади з оригінальними прикарпатськими архітектурними формами. Введено в експлуатацію новий залізничний вокзал. Результатом певних досягнень курорту стало прийняття Трускавця до Міжнародної федерації термальних і кліматичних курортів.
Фото
Джерело №7
Сьогоднішній Трускавець - це курортне місто, де одночасно можуть лікується і відпочивати до 15 тис. чоловік, а за рік сюди приїжджають майже 300 тис. пацієнтів з України, близького та далекого зарубіжжя. Тут чекають гостей більш як 50 санаторіїв, пансіонатів, сучасних готелів та понад 30 приватних вілл з сучасними діагностичними центрами, водолікарнями, СПА-салонами. Розвинена інфраструктура дозвілля: більше 60 ресторанів, барів та кафе, екскурсійні програми з різноманітною тематикою та різними напрямками, розважальні центри, кінотеатри, нічні клуби, активний відпочинок, гірськолижні курорти Карпат, кінний туризм і багато чого іншого.
Квітучі алеї
Бювет мінеральних вод №1
Трускавецьке родовище мінеральних вод налічує 25 джерел, що пропонують 10 різновидів корисної води. А щоб туристи не бігали Трускавцем у пошуках призначеної лікарем води, існують Верхній і Нижній бювети.
Людей всередині немало..
А інтер*єр-то "совдеповський")
З 25 трускавецьких джерел активно використовуються тільки 14 . У місті працює 2 бювети. Перший має неофіційну назву Нижній, він розташований у самісінькому центрі, другий - Верхній бювет знаходиться на вулиці Суховоля. Бювет №1 внесений до переліку трускавецьких атракцій, досвідчені курортники радять відвідувати саме його, адже до бювету №2 вода подається по трубах з Нижнього бювету, і концентрація корисних речовин у воді нижча.
Інфостенд
Бювет №1
Більшість трускавецьких джерел окрім формального номеру мають ім’я. Перше зветься “Марія”, і поза бюветом його треба шукати поряд з галявиною, на якій встановлено пам’ятник Міцкевичу. “Марію” призначають при хворобах шлунку та інших органів травлення, рахіті та різноманітних патологіях крові.
Джерело №2- “Софія” ,стане у нагоді людям, які планують скинути кілька зайвих кілограмів, поліпшити роботу органів травлення, позбутися хвороб шлунка.Воду краще вживати через соломинку, щоб вона не зачіпала зуби - те, що подобається шлунку, не до смаку емалі. Це стосується не лише “Софії”, але всіх трускавецьких вод.
Пам*ятник Кобзарю на Майдані Кобзаря
Вілла "Гопляна" (1924р.). Майдан Кобзаря,3
Вілла-музей (в 1992 р. у віллі відкрили Музей творчості народного художника України М. Біласа)
“Броніслава” (джерело №3)- найсолоніша з трускавецьких вод. Хоча вона прозора на вигляд і не має запаху, пити її не варто. З джерела №3 беруть воду для компресів, полоскання ротової порожнини та носа. Активних речовин в ній більше, ніж в “Марії”, вода подається підігрітою - вона врятує тих, хто скаржиться на хвороби дихальних шляхів, запалення горла та інші фарингіти.
Поза межами бювету джерело “Барбара”- шахта, яка будувалась для видобутку озокериту, але видобуток припинився, і натомість почала використовуватись вода, розкрита шахтою. Окрім натрію, магнію та хлоридно-сульфатних домішок, “Барбара” містить вільну вуглекислоту та сірководень, з неї випарювали сіль. Лікувальна місія джерела №4: оздоровлення жовчогінних шляхів.
Майдан Кобзаря
Вілла "Постій" (1843р.,перебудована у 1911р.)- зведена у формах “швейцарського” стилю для графа Жултовського
Вілла "Постій" / корпус санаторію "Берізка" / вілла "Вікторія"
Найвідоміша вода Львівської обл,-Нафтуся. Вона впізнається за легким ароматом нафти - у її складі є речовини нафтового походження. До запаху і смаку “Нафтусі” треба звикнути. Вона містить магній, кальцій, гідрокарбонатні елементи. За допомогою цієї води лікують чисельні хвороби обміну речовин, статевих органів та органів травлення. “Нафтусю” призначають хворим на сечокам’яну хворобу, цистит, простатит та пієлонефрит, а також ожиріння та цукровий діабет. Ця вода корисна, якщо треба вивести з нирок пісок або дрібні камінчики, попередивши подальше каменеутворення.
Новобуд
Вілла "Світязянка"(?) (1895р.).Вул.Суховоля,23
На восьми вулицях, провулках, майданах та бульварах Трускавця (переважно центральної частини міста) було 22 пам’ятки архітектури. Від шести з них не залишилося і сліду (пансіонати «Рекорд», «Венера», «Верхи», вілли «Яся», «Білий дворик» та ще одна без назви). Знесені вони в період з 1981 до 1995 р.
З тих 16 пам’яток, які залишилися в Трускавці, більшість з перебудовами чи добудовами. Хоча слід зауважити, що перебувають вони в задовільному стані. Якщо згадати, скільки вілл було втрачено у радянський час («Фарис», «Ядвінувка», «Рабинівка», «Марія Гелена», «Яніна», «Білий орел», «Русалка», «Зоря», «Ванда», «Затишок» та багато ін.), то бачимо, що дуже мало цих пам’яток культурної спадщини залишилось..
Готель "Світязь"
Вілла "Олімпія" (1913р.) Вул.Суховоля,31
А-ля ратуша
Фото