Тільки у Львові...Ч.14
І знову ноги налиті втомою а очі й думки навпаки-відпочивають,знову я безцільно човгаю,без мети і наміру поспішати кудись,знову так легко і приємно бачити знайомі обриси будівель чи нові силуети чогось незнайомого,знову...Я у Львові.
Спочатку направляюсь в сторону вулиці Личаківською.Хто тут ще не був?Та певне нема таких,які будучи у Львові не проходили-проїжджали тутечки..
На Личаків, як сі видреш, та йой,
Всюди чути до хулєри той свист,
Гімн личаківський вже музичка гра,
Співа з нами наша віра вся.
(фрагмент з батярської пісні "Личаківське танго").
Вельми симпатична вілла знаходиться під номером 107,і місцина розташування мурова (гарна),-тутечки знаходиться шпиталь прикордонних військ, колишній санаторій лікаря Казимира Солецького, приміщення «Червоного Хреста». Яскравий приклад народно-романтичної течії львівської сецесії. Споруджений фірмою І. Левинського у 1908 р., проект у 1906 р. виконав О. Лушпинський.
Львівська сецесія під №107 на вул.Личаківська
Головний фасад шпиталю
Ламаний компонований дах вкритий червеною металочерепицею,а домінантою виступає акуратна фігурна вежечка під оцинкованою блєхою.Піддашшя-дерев*яне.Мінімальний зовнішній декор стін у вигляді розпису не паскудит виду,а тілько додає будиночку якоїсь святковості,виділяючи його з будних архітектурних витворень.
Фото
Досит ся повернути і кинути взора на просто і видимо же ту ся примостила ше єдна архітектурна памнітка,-то є церква Св.апостолів Петра і Павла,перша письмова згадка про яку датуєсі 1648р. Був туткай тоді Глинянський шлях,який вже з кін. 16ст. почали називати вулицею Личаківською.
Церква Св.апостолів Петра і Павла.Фасад
Храм.Профіль
Перебудований 1660 р. храм був прямокутний у плані, з видовженим пресбітерієм та прямокутним притвором з триярусною дзвіницею на ньому. Основа того храму дійшла до сьогодні, попри перебудову наступного століття. Храм перекритий двосхилим дахом. Церква зберегла частково фортифікаційний вигляд: невеликі півкруглі вікна розташовані аж в 6 м над долівкою. На вікнах вмонтовано залізні ковані ґрати, а на вході були обкуті залізними листами ковані двері, зовнішня обшивка яких збереглася до сьогодні.
Притвор з дзвіницею на ньому споруджено 1798 р. за проектом К. Фесінґера. У нішах притвору були фрески Л. Долинського, затерті пізнішими перемальовуваннями.
Храм.Профіль-2
Макабричного(жахливого) блискітливого даху храм на собі не носит,-то вже тішит око,-криша під зеленим коліром не подразнює,а пастельно-кофейний цвіт стін характерний для споруди якого спального району.Храм достоту ладний(гарний) і без зайвих витребеньок.
Храм Петра і Павла на вул.Личаківська,82а
До Замарстинівської від Личаківської добрий кавалок дороги фалювати(йти),тому пропоную,для тих у кого вельми ніжні та делікатні ніжки,скористатись маршрутков,альбо таксі,токай(однак) то є не каждому по карману.Відкрию вам єднего секрета-тоті об*єкти шо вище і тоті шо нижче я кляцав у різні пори,во)!
Храм Св.Йосафата.Фасад
Колишній костел святого Франциска Ассізького отців капуцинів та будівля монастиря
Під кін. XIX ст. з'явилисі перші пляни відновити ву Львові присутність капуцинів. У XVIII ст. тутечка вже діяв мкляштор цього ордену, скасований під час йосифінських реформ. Згодом Архієпископ Ю. Більчевський запропонував оселити їх під Львовом у с. Замарстинові, що і було прийнято в кінцевому результаті. Радою замарстинівської ґміни було подаровано півтора морги землі, на якій збудовано тимчасовий дерев'яний храм.
Костел Св.Йосафата.Профіль
Фрагмент даху з сигнатуркою
3 червня 1904 р. вивсятили наріжний камінь будинку келій, а 12 червня того ж року- камінь для храму. За проєктом будівничого З. Крикевича вистроїли однонавову дерев'яну каплицю, освячену в ім'я святого Франциска Ассізького. В каплиці нараховувалось три вівтарі. Неподалік ся знаходила скромна глинобитна монастирська інсуля(будинок), виведена 1905 р.
Костел.Фото
Храм Св.Йосафата
Бл. 1909 р. планували спорудити новий костел. Дана парцеля(ділянка землі) була багниста, що могло вилитись у значне здорожчання будівництва. З 1921 р. походять перші ескізи костелу архітектора Яна Кароля Зубжицького.Наріжний камінь освячено 19 липня 1925 р., коли вже був завершений фундамент. Тогди ж ґміна спрезентувала ще їдну парцелю. У 1927 р. почало сі зведення монастирського інсуля. 5 листопада 1930 р.,за гальбою пива,альбо й без него, костел було освячено. У 1932-1933 рр. збудовано парафіяльний дім.
Храм з монастирем
Комплекс складається з храму, кляштору і парафіяльного будинку. Будівля монастиря в плані близька до літери "П" і примикає до храму із півдня. На північний схід від храму знаходиться окремо збудований дім парафії.
До нашого часу не дійшла частина фресок храму, знищена в радянський час. 1990 р. святиню передано УГКЦ і освячено в ім'я святого Йосафата. Храмом опікуються ченці ордену редемптористів. Колишній кляштор перетворено на житловий будинок. Головний вхід на західному фасаді перетворений на вікно. Колишній дім парафії добре збережений, так і не був потинькований. 2011 р. розпочато його перебудову.
Універсальний спортивний зал навчально-спортивної бази літніх видів спорту.Головний вхід
Споруда спортивного залу по вул.Генерала Грекова,1
Спацер ся продовжує,як говорит мій кумпель- "до тремтіння в пальцєх і затерпання п*яток",а то таки трохи треба походити жеби отримати такий "діягноз".Прямуємо на вулицю Клепарівську-то там сибі притаївсі наш настемпний об*єкт.
Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.Фасад
Комплекс: колишній Будинок військових інвалідів та храм Прсв.Богородиці
На Клепарові за рогатками,
Там собі жила в своєї мами
Файна, як янгол, груба, як кишка,
А всі ї звали - панна Францішка.
( "Панна Францішка", В.Морозов)
Фото
Храм Прсв.Богородиці.Фасад
Якийсь фраєр у сторожці довго і надто правильно пояснював мені причину,за якою він не може мене пропустити на територію Львівського державного університету безпеки життєдіяльності,водночас не пускаючи мене на територію австрійського Будинку військових інвалідів,(зведеного у 1855-1863рр.),який діяв протягом 1863-1918 рр.,своїм табу він також заборонив мені огляд споруди військового шпиталю,який діяв тут до Другої світової,цей суворий страж начхав на моє бажання подивитись на приміщення,в яких у 1939--1941рр. і 1944-1954рр. базувався 233-й полк НКВС... Як ви зрозуміли,-це все історія єдної й тої ж будівлі)).
Храм.Профіль
Елементи декору екстер*єру
Ну,і що я мав робити?Певне же відступити,похиливши голову,бо хто я щоб сперечатися з стражами порядку? А то певно,то я дарма тарабанився стілько жеби якийсь терціян(шкільний сторож) позбавив мене моєї маленької мрії?Ну нє! Обходимо аккуратненько територію комплексу,-вся огорожена мурами-парканами,але шо то,-маленька шпарка між невеличкою металевою хфірткою і забором! Фалюю(йду) певним ходом до заповітного,-шарп,-і брама з скрипом втворилась,зваблюючи тим самим мене до наступних дій,а саме-входу на територію.
Елементи декору екстер*єру-2
Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.Задній фасад
До 1974 р. Львівське пожежно-технічне училище.співіснувало із військовою частиною № 7480 і батальйоном міліції.
Фото
Внутрішнє подвір*я будівлі
Будинок інвалідів складається з імпозантної центральної частини, з кутовими вежами, та симетричних бокових крил, які завершуються павільйонами. Фасад будинку оздоблений мистецькими скульптурами та барельєфами. На фасаді будинку, обабіч герба Австрійської імперії, встановлено дві величні скульптури: Воїна у постаті чоловіка, який вихоплює меч із піхов, і Спокою у постаті жінки у лавровому вінку з пальмовою гілкою у лівій руці, а у правій - зі сувоєм паперу. Біля ніг скульптури лежать палітра і пензель, як символи Науки і Мистецтва.Над протилежними брамами, ззовні і зсередини подвір'я будинку, встановлено по чотири барельєфи, що символізують постаті жінок - Воїна і Перемогу.
Монументальна споруда
На фасаді будинку розміщено 26 скульптурних елементів та 8 барельєфів, які збереглися донині. Багато скульптурних елементів будинку, зокрема, з внутрішньої її сторони, - втрачені. До їх числа належать статуї чотирьох найславетніших австрійських фельдмаршалів і генералів: архикнязя Орла, графа Радецького, князя Шварценберга і графа Шпіка.
Доповненням до монументальної споруди Будинку інвалідів, що має характер середньовічних італійських палаццо, є оздоблена багатим декором каплиця з візантійсько-грецькими формами, яка міститься за будинком.
Фото
Каплицю побудовано в 1855-1863 рр.(архітектор Т.Гансен) у комплексі з головним корпусом. До наших днів, на жаль, не збереглись скульптурні елементи оздоби. При вході до каплиці обабіч парадних сходів, стояли скульптури Віри і Релігії та двох апостолів св. Петра і св. Павла. Над брамою містилося Розп'яття. Не збереглись також хори і розпис.
З 1939 р. будівля каплиці зазнала руйнувань.Тривалий час в ній розміщувався речовий склад. Художній розпис на стінах був брутально забілений, ліпнина та барельєфи понівечені, демонтовано хрест на куполі.
З метою духовного відродження та виховання курсантів на істинно християнських засадах у квітні 1993 р. тодішній ректор училища виступив з ініціативою реставрувати каплицю і перенести речовий склад в інше місце.У жовтні 1998 р. УПЦ каплицю освятили як Церкву Покрови Пресвятої Богородиці.
А я що? А я собі дефілюю по території з фотоапаратом,як жовнір з крісом по пляцу,-головне зробити нахабно-впевнений писок і ніхто тобі нич не повіст,навіт як ти будеш кляцати наліво і направо.П.С.Направляв-випускав з території мене той же курсант,який ще яких пів години тому не хотів впустити на територію.Тепер стояв і вибачався за то,аж шкода ми стало тего жевжика.Але ніц,буде наука на дальше).
А хто хоче попасти на територію "легально"-то туда впускают в неділю і по свєтах,на 9 год. там ся правит служба.
Спочатку направляюсь в сторону вулиці Личаківською.Хто тут ще не був?Та певне нема таких,які будучи у Львові не проходили-проїжджали тутечки..
На Личаків, як сі видреш, та йой,
Всюди чути до хулєри той свист,
Гімн личаківський вже музичка гра,
Співа з нами наша віра вся.
(фрагмент з батярської пісні "Личаківське танго").
Вельми симпатична вілла знаходиться під номером 107,і місцина розташування мурова (гарна),-тутечки знаходиться шпиталь прикордонних військ, колишній санаторій лікаря Казимира Солецького, приміщення «Червоного Хреста». Яскравий приклад народно-романтичної течії львівської сецесії. Споруджений фірмою І. Левинського у 1908 р., проект у 1906 р. виконав О. Лушпинський.
Львівська сецесія під №107 на вул.Личаківська
Головний фасад шпиталю
Ламаний компонований дах вкритий червеною металочерепицею,а домінантою виступає акуратна фігурна вежечка під оцинкованою блєхою.Піддашшя-дерев*яне.Мінімальний зовнішній декор стін у вигляді розпису не паскудит виду,а тілько додає будиночку якоїсь святковості,виділяючи його з будних архітектурних витворень.
Фото
Досит ся повернути і кинути взора на просто і видимо же ту ся примостила ше єдна архітектурна памнітка,-то є церква Св.апостолів Петра і Павла,перша письмова згадка про яку датуєсі 1648р. Був туткай тоді Глинянський шлях,який вже з кін. 16ст. почали називати вулицею Личаківською.
Церква Св.апостолів Петра і Павла.Фасад
Храм.Профіль
Перебудований 1660 р. храм був прямокутний у плані, з видовженим пресбітерієм та прямокутним притвором з триярусною дзвіницею на ньому. Основа того храму дійшла до сьогодні, попри перебудову наступного століття. Храм перекритий двосхилим дахом. Церква зберегла частково фортифікаційний вигляд: невеликі півкруглі вікна розташовані аж в 6 м над долівкою. На вікнах вмонтовано залізні ковані ґрати, а на вході були обкуті залізними листами ковані двері, зовнішня обшивка яких збереглася до сьогодні.
Притвор з дзвіницею на ньому споруджено 1798 р. за проектом К. Фесінґера. У нішах притвору були фрески Л. Долинського, затерті пізнішими перемальовуваннями.
Храм.Профіль-2
Макабричного(жахливого) блискітливого даху храм на собі не носит,-то вже тішит око,-криша під зеленим коліром не подразнює,а пастельно-кофейний цвіт стін характерний для споруди якого спального району.Храм достоту ладний(гарний) і без зайвих витребеньок.
Храм Петра і Павла на вул.Личаківська,82а
До Замарстинівської від Личаківської добрий кавалок дороги фалювати(йти),тому пропоную,для тих у кого вельми ніжні та делікатні ніжки,скористатись маршрутков,альбо таксі,токай(однак) то є не каждому по карману.Відкрию вам єднего секрета-тоті об*єкти шо вище і тоті шо нижче я кляцав у різні пори,во)!
Храм Св.Йосафата.Фасад
Колишній костел святого Франциска Ассізького отців капуцинів та будівля монастиря
Під кін. XIX ст. з'явилисі перші пляни відновити ву Львові присутність капуцинів. У XVIII ст. тутечка вже діяв мкляштор цього ордену, скасований під час йосифінських реформ. Згодом Архієпископ Ю. Більчевський запропонував оселити їх під Львовом у с. Замарстинові, що і було прийнято в кінцевому результаті. Радою замарстинівської ґміни було подаровано півтора морги землі, на якій збудовано тимчасовий дерев'яний храм.
Костел Св.Йосафата.Профіль
Фрагмент даху з сигнатуркою
3 червня 1904 р. вивсятили наріжний камінь будинку келій, а 12 червня того ж року- камінь для храму. За проєктом будівничого З. Крикевича вистроїли однонавову дерев'яну каплицю, освячену в ім'я святого Франциска Ассізького. В каплиці нараховувалось три вівтарі. Неподалік ся знаходила скромна глинобитна монастирська інсуля(будинок), виведена 1905 р.
Костел.Фото
Храм Св.Йосафата
Бл. 1909 р. планували спорудити новий костел. Дана парцеля(ділянка землі) була багниста, що могло вилитись у значне здорожчання будівництва. З 1921 р. походять перші ескізи костелу архітектора Яна Кароля Зубжицького.Наріжний камінь освячено 19 липня 1925 р., коли вже був завершений фундамент. Тогди ж ґміна спрезентувала ще їдну парцелю. У 1927 р. почало сі зведення монастирського інсуля. 5 листопада 1930 р.,за гальбою пива,альбо й без него, костел було освячено. У 1932-1933 рр. збудовано парафіяльний дім.
Храм з монастирем
Комплекс складається з храму, кляштору і парафіяльного будинку. Будівля монастиря в плані близька до літери "П" і примикає до храму із півдня. На північний схід від храму знаходиться окремо збудований дім парафії.
До нашого часу не дійшла частина фресок храму, знищена в радянський час. 1990 р. святиню передано УГКЦ і освячено в ім'я святого Йосафата. Храмом опікуються ченці ордену редемптористів. Колишній кляштор перетворено на житловий будинок. Головний вхід на західному фасаді перетворений на вікно. Колишній дім парафії добре збережений, так і не був потинькований. 2011 р. розпочато його перебудову.
Універсальний спортивний зал навчально-спортивної бази літніх видів спорту.Головний вхід
Споруда спортивного залу по вул.Генерала Грекова,1
Спацер ся продовжує,як говорит мій кумпель- "до тремтіння в пальцєх і затерпання п*яток",а то таки трохи треба походити жеби отримати такий "діягноз".Прямуємо на вулицю Клепарівську-то там сибі притаївсі наш настемпний об*єкт.
Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.Фасад
Комплекс: колишній Будинок військових інвалідів та храм Прсв.Богородиці
На Клепарові за рогатками,
Там собі жила в своєї мами
Файна, як янгол, груба, як кишка,
А всі ї звали - панна Францішка.
( "Панна Францішка", В.Морозов)
Фото
Храм Прсв.Богородиці.Фасад
Якийсь фраєр у сторожці довго і надто правильно пояснював мені причину,за якою він не може мене пропустити на територію Львівського державного університету безпеки життєдіяльності,водночас не пускаючи мене на територію австрійського Будинку військових інвалідів,(зведеного у 1855-1863рр.),який діяв протягом 1863-1918 рр.,своїм табу він також заборонив мені огляд споруди військового шпиталю,який діяв тут до Другої світової,цей суворий страж начхав на моє бажання подивитись на приміщення,в яких у 1939--1941рр. і 1944-1954рр. базувався 233-й полк НКВС... Як ви зрозуміли,-це все історія єдної й тої ж будівлі)).
Храм.Профіль
Елементи декору екстер*єру
Ну,і що я мав робити?Певне же відступити,похиливши голову,бо хто я щоб сперечатися з стражами порядку? А то певно,то я дарма тарабанився стілько жеби якийсь терціян(шкільний сторож) позбавив мене моєї маленької мрії?Ну нє! Обходимо аккуратненько територію комплексу,-вся огорожена мурами-парканами,але шо то,-маленька шпарка між невеличкою металевою хфірткою і забором! Фалюю(йду) певним ходом до заповітного,-шарп,-і брама з скрипом втворилась,зваблюючи тим самим мене до наступних дій,а саме-входу на територію.
Елементи декору екстер*єру-2
Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.Задній фасад
До 1974 р. Львівське пожежно-технічне училище.співіснувало із військовою частиною № 7480 і батальйоном міліції.
Фото
Внутрішнє подвір*я будівлі
Будинок інвалідів складається з імпозантної центральної частини, з кутовими вежами, та симетричних бокових крил, які завершуються павільйонами. Фасад будинку оздоблений мистецькими скульптурами та барельєфами. На фасаді будинку, обабіч герба Австрійської імперії, встановлено дві величні скульптури: Воїна у постаті чоловіка, який вихоплює меч із піхов, і Спокою у постаті жінки у лавровому вінку з пальмовою гілкою у лівій руці, а у правій - зі сувоєм паперу. Біля ніг скульптури лежать палітра і пензель, як символи Науки і Мистецтва.Над протилежними брамами, ззовні і зсередини подвір'я будинку, встановлено по чотири барельєфи, що символізують постаті жінок - Воїна і Перемогу.
Монументальна споруда
На фасаді будинку розміщено 26 скульптурних елементів та 8 барельєфів, які збереглися донині. Багато скульптурних елементів будинку, зокрема, з внутрішньої її сторони, - втрачені. До їх числа належать статуї чотирьох найславетніших австрійських фельдмаршалів і генералів: архикнязя Орла, графа Радецького, князя Шварценберга і графа Шпіка.
Доповненням до монументальної споруди Будинку інвалідів, що має характер середньовічних італійських палаццо, є оздоблена багатим декором каплиця з візантійсько-грецькими формами, яка міститься за будинком.
Фото
Каплицю побудовано в 1855-1863 рр.(архітектор Т.Гансен) у комплексі з головним корпусом. До наших днів, на жаль, не збереглись скульптурні елементи оздоби. При вході до каплиці обабіч парадних сходів, стояли скульптури Віри і Релігії та двох апостолів св. Петра і св. Павла. Над брамою містилося Розп'яття. Не збереглись також хори і розпис.
З 1939 р. будівля каплиці зазнала руйнувань.Тривалий час в ній розміщувався речовий склад. Художній розпис на стінах був брутально забілений, ліпнина та барельєфи понівечені, демонтовано хрест на куполі.
З метою духовного відродження та виховання курсантів на істинно християнських засадах у квітні 1993 р. тодішній ректор училища виступив з ініціативою реставрувати каплицю і перенести речовий склад в інше місце.У жовтні 1998 р. УПЦ каплицю освятили як Церкву Покрови Пресвятої Богородиці.
А я що? А я собі дефілюю по території з фотоапаратом,як жовнір з крісом по пляцу,-головне зробити нахабно-впевнений писок і ніхто тобі нич не повіст,навіт як ти будеш кляцати наліво і направо.П.С.Направляв-випускав з території мене той же курсант,який ще яких пів години тому не хотів впустити на територію.Тепер стояв і вибачався за то,аж шкода ми стало тего жевжика.Але ніц,буде наука на дальше).
А хто хоче попасти на територію "легально"-то туда впускают в неділю і по свєтах,на 9 год. там ся правит служба.