Кременець. Особливо замок Бони
Відвідини Кременця відбулося спонтанно:були у Бродах,вільного часу вистачало,а чому би й ні?Поїхали!
Маршрутка Броди-Кременець.Час в дорозі-близько 2год,вартість(2011р)-16грн.Проїжджає Почаїв(раджу відвідати,хто не був).
Значить їдемо,вперед невідомому(на що подивитись в Кременці крім замку я не знав,ну не готовились ми тудим)).
Від автовокзалу і до підніжжя замкової гори ходять маршрутки,добратмись-проблем нема.Проблеми(для недосвідчених)з підняттям))
і ось ми вже на вершині
При головному вході(якщо це можна так назвати)продають вхідні квитки(5грн)і пропонують магнітики та листівки.Звичайно можна піднятись крутішими схилами і ввійти безоплатно,але...надіємось що наш вклад піде на реставрацію))
Трохи історії.
У XII ст. був побудований дерев'яний замок (за іншими даними - навіть у IX ст.).Перші писемні згадки ? у Волинському літописі 1226, коли володар замку Мстислав Удатний розбив під містом війська угорського князя Андрія ІІ, та Іпатіївському літописі у 1227.У 1240-41 замок витримав напад військ хана Батия, ставши першою фортецею (від часів Чінгісхана), яку не змогли здобути татаро-монголи.
У 1254 Данило Галицький завдає поразки орді хана Куремси.
У 1259 оборонні споруди замку розібрані за умовами угоди з ханом Бурундаєм.
В к. XIII ст. замок відбудовано у кам'яних конструкціях. Дитинець займав крайню частину гори, що видавалася в сторону долини, і мав неправильну форму. З напільної сторони кам'яна стіна тягнулася прямою лінією від краю до краю гори, а в іншій частині повторювала конфігурацію мису. Залишок гори, вочевидь, був обнесений частоколом.
У 1536-1556 господаркою замку є дружина короля Сигізмунда І Бона Сфорца д'Арагона, на честь якої названа замкова гора - Бона. Укріплено замок, який мав високі стіни, три вежі, казарми, господарські будівлі, порохівні та гармати.
У жовтні 1648 після шеститижневої облоги замок було захоплено та зруйновано військами Кривоноса М. Після цього замок не відбудовувався.
До нашого часу збереглися квадратна в плані в'їзна двоярусна надбрамна вежа з арочним готичним проїздом, вежа з боку міста та частина оборонних стін (товщина 2,3 м, висота 8-12 м), що завершуються зубцями-мерлонами та мають щілиноподібні бійниці.
вивчаємо колишні неприступні мури
Панорама на комплекс колегіума чину єзуїтів-просто шикарний
"На вершине мира"...
В одному з кутків замкового подвіря організували "неорганізований" смітник...
Масового напливу туристів,як ви бачите,немає
Перед спуском проводимо акцію "Будь вільним!"-з вершини мурів запускаємо у "вільний політ" свої мобільні телефони.Нехай вибачать мене екологи за теке засмічення території,але,надіюсь,телефони хтось знайде і забере
...а,і для тих хто вже загорівся бажанням поїхати на гору і нажитись двома мобілами скажу-їх потрібно було віддавати в ремонт,так що не розчаровуйтесь,коли знайдете,а вони не ловлять мережу)))
Спуск відбувся аж надто швидко-приходилось "гальмувати"за допомогою дерев,щоб не впасти))
А ось і вищезгаданий Колегіум чину єзуїтів
загальну картину ідилії псує памятник воїнам ВВВ.Ну,потрібен він у місті,але чому саме тут а не в іншому місці?
і звернемось до Вікіпедії
Коштом родини Вишневецьких в місті розпочато будівлю колегіуму чину єзуїтів. Будівнитво тривало у 1731-1743 роках. Комплекс поєднав костел і келії в єдиному ансамблі. Єзуїти присвятили костел засновнику ордена Ігтатію Лойолі та Станіславу Костці. Наприкінці 20 століття комплекс колегіуму визнано видатною пам'яткою архітектури країни.
Костел - тринавовий з трансептом, в перехресті - висока гранчата баня, вкрита бароковим куполом з ліхтариком. Вівтарна частина і крила трансепту трохи заокруглені, що значно посилило красу і виразність будівлі.Від підлоги до віщої позначки в інтер'єрі костел має 28 метрів.Бічні нави за єзуїтів були відведені під каплиці.
Коридорною системою костел поєднано з корпусами келій, що в зимню пору давало змогу дістатися всіх частин комплексу без виходу на подвір'я. Бічні крила комплексу попереду мають наугольні башти і утворюють парадний двір на зразок палацового курдонеру. Ухил земельної ділянки спонукав архітектора до створення штучної тераси, вдало прикрашеної парадними сходами, балюстрадами і кам'яними ліхтарями в стилі рококо.Малюнок балюстрад і ліхтарів не має аналогів в Україні. Фасади комплексу розділені на барокові частини-«дзеркала». Контрастне фарбування «дзеркал» і деталей фасадів надає комплексу палацової краси і вишуканості, більш притаманних світським будівлям доби пізнього бароко чи рококо.
У 1803-1805 рр. на базі колегіуму заснували Вищий Волинський ліцей на зразок університета. Фундацією Т. Чацького для ліцею придбано бібліотеку екз-короля Польщі Станіслава Понятовського і колекцію наукових приладів.За участь студентів колегіуму в визвольному повстанні у 1831 р.Колегіум ліквідовано царем, а бібліотека і накові прилади конфісковані і передані новоствореному університету Святого Володимира в місті Київ.
За часів СРСР костел використовувався як спортивне приміщення учбового закладу.За часів незалежності костел в веденні Московського патріархату.
Навпроти колегіуму-Миколаївська церква
Історію храму можна починати вести з 1538 року, коли королева Бона стала фундаторкою дерев"яного костелу, який був парафіяльним і носив титул Успіння Діви Марії. На початку ХVІІ століття луцький єпископ Марцин Шишковський поселив при костелі монахів францисканського ордену.
Тоді ж на кошти місцевої шляхти, яка почала окатоличуватись, ченці зводять новий мурований костел на місці дерев"яного попередника. Поруч з храмом побудували житловий корпус, а також цегляну стіну, завдяки якій монастир відмежовувався від решти міста.
Історію Миколаївського собору не можна буде вважати повноцінною без згадки про ще два храми. Першим з них є стара дерев"яна церква св. Миколая, перші згадки про яку сягають 1553 року. Відомо, що вона розташовувалась в середмісті Кременця і протягом століть кілька разів перебудовувалась. Цей храм згорів влітку 1802 року. Для проведення богослужінь парафіянам було виділено трапезну Богоявленського монастиря. Наступного року Миколаївська церква стала соборною, або іншими словами, перетворилась в головний храм міста.
Після польського повстання у 1830-1831 роках за указом Миколи І францисканський монастир було закрито, а його будівлі передали православним. В грудні 1832 року монастирський костел висвятили в Миколаївський собор, яким він є і по сьогодні.
Крім храму і дзвіниці до наших днів збереглись прилеглий чернечий корпус і фрагменти монастирської огорожі, в нішах якої колись були зображені євангельські сцени. (інформацію взято з http://ternopillya.livejournal.com/35316.html)
Знизу гора Бони виглядає так
з надписом-признанням якогось пі... нехорошої людини..
фото говорить саме за себе
Богоявленський монастир(1633р).У 1990 монастир відновив свою діяльність, тепер як жіночий православний монастир . Богоявленський собор при монастирі було зведено у ХVІІІ столітті, а дзвіницю - на початку ХХ століття.
Дзвіниця Богоявленського монастиря
Навпроти монастиря знаходиться церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього (1887-1889 рр.).(на жаль якісного фото зробити,за браком часу,не зміг)
Вже біжучи(саме БІЖУЧИ)на автобус-встигаємо вихватити ще одну цікавинку-каплиця 19ст
Вже вдома побачив,що пропустили досить цікаву Покровську церкву,кладовище,палац графині Дзембовської..та що поробиш-до мандрівок потрібно готуватись...
Успіхів Вам у поїздках.
Маршрутка Броди-Кременець.Час в дорозі-близько 2год,вартість(2011р)-16грн.Проїжджає Почаїв(раджу відвідати,хто не був).
Значить їдемо,вперед невідомому(на що подивитись в Кременці крім замку я не знав,ну не готовились ми тудим)).
Від автовокзалу і до підніжжя замкової гори ходять маршрутки,добратмись-проблем нема.Проблеми(для недосвідчених)з підняттям))
і ось ми вже на вершині
При головному вході(якщо це можна так назвати)продають вхідні квитки(5грн)і пропонують магнітики та листівки.Звичайно можна піднятись крутішими схилами і ввійти безоплатно,але...надіємось що наш вклад піде на реставрацію))
Трохи історії.
У XII ст. був побудований дерев'яний замок (за іншими даними - навіть у IX ст.).Перші писемні згадки ? у Волинському літописі 1226, коли володар замку Мстислав Удатний розбив під містом війська угорського князя Андрія ІІ, та Іпатіївському літописі у 1227.У 1240-41 замок витримав напад військ хана Батия, ставши першою фортецею (від часів Чінгісхана), яку не змогли здобути татаро-монголи.
У 1254 Данило Галицький завдає поразки орді хана Куремси.
У 1259 оборонні споруди замку розібрані за умовами угоди з ханом Бурундаєм.
В к. XIII ст. замок відбудовано у кам'яних конструкціях. Дитинець займав крайню частину гори, що видавалася в сторону долини, і мав неправильну форму. З напільної сторони кам'яна стіна тягнулася прямою лінією від краю до краю гори, а в іншій частині повторювала конфігурацію мису. Залишок гори, вочевидь, був обнесений частоколом.
У 1536-1556 господаркою замку є дружина короля Сигізмунда І Бона Сфорца д'Арагона, на честь якої названа замкова гора - Бона. Укріплено замок, який мав високі стіни, три вежі, казарми, господарські будівлі, порохівні та гармати.
У жовтні 1648 після шеститижневої облоги замок було захоплено та зруйновано військами Кривоноса М. Після цього замок не відбудовувався.
До нашого часу збереглися квадратна в плані в'їзна двоярусна надбрамна вежа з арочним готичним проїздом, вежа з боку міста та частина оборонних стін (товщина 2,3 м, висота 8-12 м), що завершуються зубцями-мерлонами та мають щілиноподібні бійниці.
вивчаємо колишні неприступні мури
Панорама на комплекс колегіума чину єзуїтів-просто шикарний
"На вершине мира"...
В одному з кутків замкового подвіря організували "неорганізований" смітник...
Масового напливу туристів,як ви бачите,немає
Перед спуском проводимо акцію "Будь вільним!"-з вершини мурів запускаємо у "вільний політ" свої мобільні телефони.Нехай вибачать мене екологи за теке засмічення території,але,надіюсь,телефони хтось знайде і забере
...а,і для тих хто вже загорівся бажанням поїхати на гору і нажитись двома мобілами скажу-їх потрібно було віддавати в ремонт,так що не розчаровуйтесь,коли знайдете,а вони не ловлять мережу)))
Спуск відбувся аж надто швидко-приходилось "гальмувати"за допомогою дерев,щоб не впасти))
А ось і вищезгаданий Колегіум чину єзуїтів
загальну картину ідилії псує памятник воїнам ВВВ.Ну,потрібен він у місті,але чому саме тут а не в іншому місці?
і звернемось до Вікіпедії
Коштом родини Вишневецьких в місті розпочато будівлю колегіуму чину єзуїтів. Будівнитво тривало у 1731-1743 роках. Комплекс поєднав костел і келії в єдиному ансамблі. Єзуїти присвятили костел засновнику ордена Ігтатію Лойолі та Станіславу Костці. Наприкінці 20 століття комплекс колегіуму визнано видатною пам'яткою архітектури країни.
Костел - тринавовий з трансептом, в перехресті - висока гранчата баня, вкрита бароковим куполом з ліхтариком. Вівтарна частина і крила трансепту трохи заокруглені, що значно посилило красу і виразність будівлі.Від підлоги до віщої позначки в інтер'єрі костел має 28 метрів.Бічні нави за єзуїтів були відведені під каплиці.
Коридорною системою костел поєднано з корпусами келій, що в зимню пору давало змогу дістатися всіх частин комплексу без виходу на подвір'я. Бічні крила комплексу попереду мають наугольні башти і утворюють парадний двір на зразок палацового курдонеру. Ухил земельної ділянки спонукав архітектора до створення штучної тераси, вдало прикрашеної парадними сходами, балюстрадами і кам'яними ліхтарями в стилі рококо.Малюнок балюстрад і ліхтарів не має аналогів в Україні. Фасади комплексу розділені на барокові частини-«дзеркала». Контрастне фарбування «дзеркал» і деталей фасадів надає комплексу палацової краси і вишуканості, більш притаманних світським будівлям доби пізнього бароко чи рококо.
У 1803-1805 рр. на базі колегіуму заснували Вищий Волинський ліцей на зразок університета. Фундацією Т. Чацького для ліцею придбано бібліотеку екз-короля Польщі Станіслава Понятовського і колекцію наукових приладів.За участь студентів колегіуму в визвольному повстанні у 1831 р.Колегіум ліквідовано царем, а бібліотека і накові прилади конфісковані і передані новоствореному університету Святого Володимира в місті Київ.
За часів СРСР костел використовувався як спортивне приміщення учбового закладу.За часів незалежності костел в веденні Московського патріархату.
Навпроти колегіуму-Миколаївська церква
Історію храму можна починати вести з 1538 року, коли королева Бона стала фундаторкою дерев"яного костелу, який був парафіяльним і носив титул Успіння Діви Марії. На початку ХVІІ століття луцький єпископ Марцин Шишковський поселив при костелі монахів францисканського ордену.
Тоді ж на кошти місцевої шляхти, яка почала окатоличуватись, ченці зводять новий мурований костел на місці дерев"яного попередника. Поруч з храмом побудували житловий корпус, а також цегляну стіну, завдяки якій монастир відмежовувався від решти міста.
Історію Миколаївського собору не можна буде вважати повноцінною без згадки про ще два храми. Першим з них є стара дерев"яна церква св. Миколая, перші згадки про яку сягають 1553 року. Відомо, що вона розташовувалась в середмісті Кременця і протягом століть кілька разів перебудовувалась. Цей храм згорів влітку 1802 року. Для проведення богослужінь парафіянам було виділено трапезну Богоявленського монастиря. Наступного року Миколаївська церква стала соборною, або іншими словами, перетворилась в головний храм міста.
Після польського повстання у 1830-1831 роках за указом Миколи І францисканський монастир було закрито, а його будівлі передали православним. В грудні 1832 року монастирський костел висвятили в Миколаївський собор, яким він є і по сьогодні.
Крім храму і дзвіниці до наших днів збереглись прилеглий чернечий корпус і фрагменти монастирської огорожі, в нішах якої колись були зображені євангельські сцени. (інформацію взято з http://ternopillya.livejournal.com/35316.html)
Знизу гора Бони виглядає так
з надписом-признанням якогось пі... нехорошої людини..
фото говорить саме за себе
Богоявленський монастир(1633р).У 1990 монастир відновив свою діяльність, тепер як жіночий православний монастир . Богоявленський собор при монастирі було зведено у ХVІІІ столітті, а дзвіницю - на початку ХХ століття.
Дзвіниця Богоявленського монастиря
Навпроти монастиря знаходиться церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього (1887-1889 рр.).(на жаль якісного фото зробити,за браком часу,не зміг)
Вже біжучи(саме БІЖУЧИ)на автобус-встигаємо вихватити ще одну цікавинку-каплиця 19ст
Вже вдома побачив,що пропустили досить цікаву Покровську церкву,кладовище,палац графині Дзембовської..та що поробиш-до мандрівок потрібно готуватись...
Успіхів Вам у поїздках.